Від деякого часу в римських колах говориться про евентуальну візиту сучасного вождя Кремля Михайла Горбачова до Італії. Мабуть, ці, офіційно ще не потверджені, вістки не є взяті з повітря. Треба сподіватись, що таки Горбачов буде гостем італійського уряду в Римі та при цій нагоді напевно попросить авдієнції у Папи Івана-Павла II, а для цього в нього буде причина.
Папа, як голова Вселенської Христової Церкви, не зможе йому відмовити візити. Здається, що інакше не може й бути. У Ватикані знайдуться такі, які це підготовлять і подбають, щоб така зустріч обов’язково відбулась. Про це не може бути й сумніву. Для декого у Ватикані комуністично-атеїстична Росія є приманливим тереном, забуваючи при тому, що Москва — це третій Рим, а четвертому не бути.
При цьому варто хоч сказати або пригадати, що Христос з дияволом не вів діялогу. Чи це кому подобається, Москва була й залишилась найбільшим царством диявола на землі. Ніде на світі за віру у Христову ідею так не переслідують, як в Радянському Союзі, за винятком московської православної Церкви, яка є кремлівським відділенням і діє за вказівками вождів Кремля.
Зрештою, на протязі цілої історії Росії Церква була завжди на послугах царів, а сьогодні — атеїстично-комуністичних вождів. Дійсність є такою, що сьогодні будь-яка Церква у Радянському Союзі, що не є під контролею крімлівських вождів, не має права на існування, хіба підпільно, як катакомбна Українська Католицька Церква і деякі євангельські Церкви. Цих фактів не можна забувати. Очевидно, ці моменти треба все мати на увазі при улаштуванні й підготовці зустрічі папи з Горбачовим.
Коли взяти до уваги, що Папа Іван-Павло II вже давніше висловлював думку, що бажав би відвідати Радянський Союз,чи, як подавала преса «братів-росіян», то, напевно, при нагоді спільної зустрічі з Горбачовим, останній його запросить на візиту до Радянського Союзу на святкування 1000-річчя хрещення Руси-України. Звичайно, тут не буде мови про «Русь-Україну», але про хрещення Росії. Це є вже виразна і незаперечна спроба російських шовіністів по цей і той бік Залізної завіси повністю привласнити всю українську християнську спадщину.
Про те, що з боку Кремля робиться поважні заходи, щоб Папа Іван-Павло II взяв безпосередню участь у святкуваннях 1000-річчя хрещення Руси-України, говорив у своїй промові на з’їзді мирян у Торонто у травні минулого року Митрополит Максим Германюк. Тоді із інформацій Владики Максима випливало, що Папа Іван-Павло II свідомий тої ситуації, яка є заплянована більшовиками, і він на їх запрошення не поїде. Із деяких вісток і інформацій із ватиканських кіл, які поширено в останньому часі навколо цієї самої справи, а саме ідея евентуальної візити папи до Радянського Союзу, чимраз то більше стає правдоподібною.
У зв’язку з цим варто поставити питання, чи повинен папа їхати до Радянського Союзу? Вже вище було підкреслено, що Христос не йшов на діялог з дияволом. Це одне із засадничих питань Христової Церкви. Христова Церква на землі є Церквою воюючою, вона воює з антихристом. Хіба ж нам не приходиться доводити, чим є Радянський Союз, де переслідують вірних Христової Церкви, хоч у конституції є написано, що гарантує свободу сумління й ісповідування, але це тільки на експорт за кордон, бо дійсність є протилежною до того, що говориться у конституції.
Ми знаємо, що сталося із Українською Православною і Українською Католицькою Церквами, що сталося із іншими Церквами в Литві, Естонії й інших республіках. Приїзд папи до Радянського Союзу та участь у святкуванні 1000-річчя християнства Руси-України буде тільки офіційним затвердженням російського християнства. Папа Іван-Павло II своєю участю мав би тільки підтвердити російську історичну брехню.
Як може Російська Православна Церква відзначати 1000-річчя хрещення Росії як держави, коли в 988 році ще такої держави не було і таке князівство навіть не існувало. Що російське християнство походить з Київської Русі, — це правда, але ж не можна сказати, що це є 1000-річчя російського християнства. Ось християнство Київської Руси, як говориться, походить з Візантії, але Русь-Україна не святкувала і не робила жодних спроб приписувати собі «ліття» Візантійскої Церкви.
Зрештою, тут ще варто підкреслити інший факт. Що вождям Кремля не йдеться про релігійно-християнський бік справи, але вірніше суто політичний. Іншими словами, це плян на далеку мету і з точно визначеними цілями.
Варто при цьому пригадати собі справу відзначення 1100-річчя смерти апостола слов’ян Методія, яке відбулось минулого року у Чехо-Словаччині — Велеграді. Відомо, що Апостольська Столиця була готова взяти безпосередню участь у цих святкуваннях. Звичайно, сам Папа Іван-Павло II був би взяв участь, але… Відомо також, що на ці святкування були запрошені західні церковні достойники кардиналом Францішком Томаським, але вони не одержали дозволу на в’їзд. Ватикан був репрезентований тільки державним секретарем, кардиналом Августином Казаролі. У Велеграді не говорилось і не підкреслювалась унійна ідея єдности Христової Церкви, для якої так обильно і віддано працювали обидва солунські брати, свв. Кирило і Методій. Слід не забувати, що оркестрація і повне плянування не відбувалось в Чехо-Словаччині, але таки у Москві.
1000-річчя християнства Руси-України не приготовляє Київ, але Москва, якій в ніякому випадку не йдеться про релігійно-церковний бік справи, але суто політичний. Переконано віримо, що Папа Іван-Павло цього свідомий. Сподіваємось, що своїм приїздом на пляновані й контрольовані Кремлем святкування 1000-річчя хрещення Руси-України папа не захоче сказати, що це було хрещення Росії. Також Папа Іван-Павло своїм приїздом не захоче потвердити важність насильного і неканонічного т.зв. львівського «собору» з 1946 p., на якому були зроблені спроби анулювати унію Української Католицької Церкви з Римом. З тих й інших причин папа не повинен їхати до Радянського Союзу.
М. Г.