Свіжий номер

2(508)2025

Час ставати сильнішими

Стати автором
Площа Ринок. Джерело фото: https://uk.wikipedia.org/.

Екуменічний соціальний тиждень у Львові

Це подія вагомого історичного значення, яка відбувалась від 9 до 15 червня 2008 р. проходила під дуже простеньким, але водночас глибоко гуманним і благородним закликом: «Подбай про ближнього». Програма Екуменічного соціального тижня (ЕСТ) була насичена актуальним змістом внутрішнього, міжконфесійого й інтернаціонально-економічного характеру. Це значить, що серед сучасного політичного хаосу в Україні не затратились, а народжуються й розвиваються загальноморальні і християнські вартості.

Поодинокі особистості такі, як Антуан Аржаковський, та інтелектуальні інституції, як Український Католицький Університет (і не тільки), відкривають нам нові, чи точніше, повертають призабуті вартості морально-соціального життя в дусі подбай про ближнього. Такий пошук у безнадії відкриває нам надію на краще майбутнє.

Названа подія, що бідбулась у княжому городі Львові, була цією щілиною, крізь яку можна було побачити інші виміри міжконфесійного, соціального і економічного життя, основою буття яких було, є і надалі залишиться Боже творіння — людина. Під тим і багатьма іншими аспектами ЕСТ заслуговує на особливу увагу.

Ініціатором, організатором і душею ЕСТ був директор Інституту екуменічних студій УКУ у Львові Антуан Аржаковський, француз російського аристократичного походження. Сама ідея Соціальних тижнів не є новою. У Франції Соціальні тижні відбуваються щороку, починаючи від 1904 р. Соціальні тижні проходять в Італії, Бельгії, Польщі та інших країнах. Діє європейська мережа, яку очолює француз Мішель Камдесю, колишній генеральний секретар Міжнародного валютого фонду. Він став учасником і головним доповідачем у Львові.

Треба радіти, що крім о. Бориса Гудзяка, ректора УКУ, співорганізаторами були: голова Львівської облдержадміністрації — Микола Кміть, посадник Львова — Андрій Садовий, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник, президент Інституту Екуменічних студій — о. Іван Дацько. У рамках ЕСТ спершу відбулись події локального виміру починаючи з відзначення учасників конкурсу малярства на тему «Подбай про ближнього», виставою Львівського духовного театру «Воскресіння» «Світ прекрасний», фотовиставкою «Соціальне обличчя Львова» і чудовим концертом духовної музики і співу, де були виконавцями камерний симфонічний оркестр Львівської музичної академії ім. М. Лисенка під диригентурою Юрія Бервецького, вокальний ансамбль «Калофонія» під керівництвом о. Тараса Грудовового й інші. Все це проходило на мистецькому рівні у Львові на площі Ринок.

У середу, в пообідніх годинах, у великій сесійній залі міської ради відбувся форум соціальних і релігійних організацій, на якому доповідали Зеня Кушпета і Леся Крип’якевич. У четвер, 12 червня, у ранкових годинах, згідно з планом, учасники відвідали благодійні інституції Львова. Одна група відвідала Львівський обласний єврейський благодійний фонд «Хесед-Ар’є», який допомагає євреям Львова та області, займається культурно-навчальними програмами. Пізніше був візит до інституції «Лярш-Ковчег». Це міжнародна мережа спільнот, заснована Жаном Ваньє, сьогодні діє в 30 країнах світу і посідає понад 120 станиць. Починаючи з цього року інституція «Лярш-Ковчег» почала діяти в Україні. Члени спільнот проводять життя у праці, дружбі та молитві. Про організацію розповіла Зеня Кушпета.

Автор цих рядків був учасником першої групи. Побачене важко описати, але я радів, що неповносправні особи не забуті і це добре вписувалось у рамки програми ЕСТ.

Друга група учасників відвідала благодійну організацію «Регіональний центр соціальної адаптації», яка займається наданням притулку колишнім в’язням, допомагає жінкам, що потерпають від домашнього насильства і надає допомогу «дітям вулиці». Про цей сектор праці розказав Ігор Гнат. Друга інституція — «Оселя», директор якої Леся Саноцька. Це житлова спільнота колишніх бездомних мешканців міста, які у майстерні лагодять меблі.

У четвер, 12 червня, по обіді, в актовій залі Львівського національного університету ім. Івана Франка, відбулась перша міжнародна сесія, яка проводилась, як і всі інші сесії, трьома мовами: українською, англійською та французькою. Якщо доповідач доповідав англійською, то на великих екранах висвітлювались тексти французькою й українською мовами. Якщо не було приготованих текстів, то доповіді, запитання й відповіді було безпосередньо усно перекладено на дві мови. Це робилося силами УКУ на високому академічному рівні.

Проректор Українського національного університету ім. Івана Франка Марія Зубрицька привітальним словом відкрила сесію і першим до слова привітання попросила посадника міста Львова Андрія Садового, який, вітаючи, сказав, що в історичній перспективі український кооперативний рух має незаперечно великі успіхи. Сьогодні цей рух відновив свою діяльність й успішно розвивається. Від Львівської обласної ради привітав голова Мирослав Сеник. Від УГКЦ від імені Патріарха Любомира вітав митрополит Ігор Возняк, від УПЦ МП — архиєпископ Августин Маркевич, від УАПЦ владика Макарій Мелетич і від Церкви християн віри Євангельської — владика Роман Ляховський.

Надзвичайний посол Франції Жан Поль Везіан подякував ректорові УКУ і директорові Інституту екуменічних студій за надану Франції честь бути учасником соціальних починань у Львові. Між іншим, він сказав, що було б зайвим говорити, що Церква ставить Бога у центр свого вчення, Церква також ставить людину у центр своїх дій, у вимірах її спасіння і соціального становища. Чотири роки тому Україна підтвердила свої демократичні цінності. Серед наших дій в Україні я хотів би згадати «Працю на збереження пам’яті». Україна, як жодна інша країна, має болісну історію. Приєднання, репресії, гноблення, окупація, заперечення людини в її духовному вимірі, навіть у її існуванні… Це особливо точне спостереження посла Франції.

Учасником ЕСТ став також папський нунцій в Україні Іван Юркович. Він привітав присутніх від імені папи Венедикта XVI. Отець д-р Борис Ґудзяк привітав учасників від імені УКУ.

У привітальному слові Даніель Шмід, який говорив від ім. фонду «Бредлі» (США), відзначив багато цікавих і актуально-практичних думок, оспертих на християнські основи. Пригадав, як три роки тому Інститут екуменічних студій влаштував інавгураційну конференцію під назвою: «Дружба як екуменічна цінність». Тоді папський нунцій Архиєпископ Іван Юркович зачитав слова Папи Венедикта XVI: «…ми не можемо спілкуватись з Господом, якщо ми не спілкуємось один з одним…». «Тому, що УКУ активно діє в цьому напрямі, Фундація Бредлі надає відповідну підтримку», — ствердив п. Даніель.

Особливо себе запрезентувала французька група — насамперед це відповідальний за міжнародні зв’язки Соціальних тижнів у Франції Жан-Маррі Брюно і президент Соціальних тижнів Франції, екс-генеральний секретар Міжнародного валютного фонду Мішель Камдесю.

Вони виголосили ґрунтовні доповіді. Перший говорив в історичній перспективі, як поставав, розвивався, діяв і які мав успіхи і труднощі соціальний рух. Спирався на християнські основи, зокрема на енцикліку Rerum novarum, що з’явилась 1981 р. Він наголошував, що Соціальні тижні були проти індустріяльного капіталізму і водночас проти різних форм соціалізму і комунізму.

Мішель Камдесю говорив про Соціальні тижні у площині християнської доктрини від Quadragesimo anno (Пій XI, 1931) до Centesimus annus (Іван-Павло II, 1991). Він згадував енцикліку Папи Лева XIII, яка відкривала очі більшості католикам на соціальні реалії. Це була боротьба насамперед християн за справедливість, часом пліч-о-пліч з іншими політичними і соціальними силами. Упродовж десятиліть Церква та християни не аналізували змін, які відбувались, не приєднувались до боротьби за справедливість, що призвело до втрати робітничого класу. Був час, коли християни ставали членами комуністичної партії, бо не знали її справжньої природи. В цьому відіграв вагому роль Ватиканський Собор II. Церква віддала властиву владу мирянам, наголошуючи, що це їхнє завдання. «Сьогодні боротьба за справедливість набирає нових вимірів, — сказав у своєму слові Мішель Камдесю. — Історія не залишила нам, ані вам зокрема, найменшого перепочинку. Однак бачу, що у важких обставинах у вашій країні та у світі ви прямуєте вперед, а ЕСТ є проривом надії».

У п’ятницю сесія відбулась у конференційній залі УКУ. Її тема: «Український кооперативний рух». Тут було виголошено дві доповіді з діаспори: «Розвиток кооперативного руху в США», яку виголосив автор цих рядків, і «Розвиток кредитних спілок і коперативів у Канаді», яку виголосив Тарас Підзамецький, головний управитель Української кредитної спілки в Торонто. Також на цю тему доповідав Андрій Оленчик, член Державної комісії з урегулювання ринків фінансових послуг. Завідувач кафедри історії та політології Львівської академії Степан Гелей доповідав про вплив УГКЦ на розвиток кооперативного руху в Галичині. Наступна сесія, якою керував президент Інститтуту релігії та суспільства УКУ Мирослав Маринович, відбулась у сесійній залі Обласної ради на тему: «Перспективи кооперативного руху в Україні з точки зору публічної політики». Доповідачами були голова Обласної ради Мирослав Сеник, голова Львівської облдержадмістрації Микола Кміть, голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко, депутат ВР Михайло Сирота і начальник управління соціального захисту Львова Наталя Федорович. У доповідях порушено низку актуальних проблем на соціально-економічні теми, в центрі яких були християнські вартості — віра, любов, надія, справедливість…

Продовженням теми християнських вартостей була сесія, що проходила під назвою «Соціальна політика з точки зору українських християнських Церков», нею керував ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк. У вступі він застановився над історією жорстокості й терору в ХХ ст. які боляче відбились на українському суспільно-релігійному житті. В Україні впродовж ХХ ст. загинуло неприродною смертю приблизно 17 мільйонів осіб. У 1914-1945 роках загинули кожний другий дорослий мужчина і кожна четверта жінка. Серед європейських народів жодна інша нація, крім євреїв, не зазнала таких втрат, як Україна. Згадав повоєнну українську еміграцію у США та формування кредитових спілок, без яких сьогодні важко собі уявити життя української діаспори. Завершуючи своє слово, особливо наголосив на важливості екуменічного діалогу між християнськими конфесіями, на тому, що віра у спасенну дію Господа Бога повинна нас більше об’єднувати, ніж розділяти і побажав хай цей Екуменічний тиждень стане добрим початком плідної співпраці на благо нашого народу.

Далі на цьому форумі промовляли владика Ігор Возняк УГКЦ. владика Андрій Горак УПЦ КП, архиєпископ-коадютор Мєчислав Мокшицький РКЦ, пастор Євангельської Церкви «Осанна» Дмитро Колесник і настоятель Вірменської Апостоської Церкви у Львові Тадеос Геворгян. Це знову цілий спектр прекрасних думок, опертих на християнські засади, які викликали душевну полегшу. Висувались питання пошуку шляхів християнського і соціального порозуміння. І знову поставало питання: чи можливо відразу перейти від протистояння до єдності? Знаємо з власного досвіду, який ми пережили і мабуть ще подекуди переживаємо, що зробити цей остаточний крок доволі важко, але намагатись треба. Підкреслювали Божу заповідь Любові, яка є основою освнов Христової Церкви, бо Бог є Любов. Тільки Любов долає найбільші труднощі у суспільному житті. Ось і цей Екуменічний соціальний тиждень є витоком заповіді Любові.

Суботня сесія відбулась у сесійній залі Львівської міської ради і проходила під кутом пошуку партнерів і коштів для чергового ЕСТ. Сесію проводив Олексій Побурко. Думками на ці теми поділилась француженка Женев’єв Гедан, директор Соціального департаменту Парижа, Джефрі Вилз — сенатор УКУ, і Антуан Сондаг — відповідальний за відділ міжнародних зв’язків Франції.

В пообідні години у приміщеннях Львівської політехніки відбулись п’ять круглих столів, на яких обговорювались такі теми: соціальна робота та екуменічне заанґажування, соціальна політика у Львівській області, християнські підходи до вирішення проблем родини і молоді, а також навколишнього середовища і міжнародна співпраця у сфері соціальної політики. Ведучими і дискутантами були провідні українці, американці, австрійці, бельгійці, французи, поляки, католики, православні, Євангелісти і євреї. Серед дискутантів варто згадати о. проф. Майкла Плекона зі США. Панорама ідей була широка і змістовна, не відхилялася від екуменічних і соціальних проблем.

На завершення в актовій залі Львівської Політехніки зробили підсумки ведучі круглих столів якими керувала Лариса Климанська.

У подячному слові Антуан Аржаковський спершу висловив щиру подяку першій леді Катерині Ющенко, А. Садовому, Я. Сенику М. Кмітю, з якими Інститут екуменічних студій співпрацює. Окрему подяку висловив пані Зубрицькій, Олексію Побурку за дружню співпрацю в організаційному комітеті. «Дякую всім моїм серцем, сказав А. Аржаковський. — Водночас бажаю підкреслити, що без довір’я і дружби о. Бориса Гудзяка я б не міг абсолютно нічого зробити». Може, у словах А. Аржаковського було перебільшення, бо великий успіх Екуменічного соціального тижня, що має глобальне значення, належить, крім названих і неназваних осіб, особливо Антуану Аржаковському, який був душею цієї небуденної події, що нам вказує на наше краще майбутнє, і за це йому також належить велика подяка.

Микола Галів

Поділитися:

Популярні статті