Починаючи цим числом «3а Патріярхат», управа товариства За Патріярхат У.К.П.Ц., відділ у Філядельфії, починає публікацію репортажів про свою діяльність.
Ці репортажі будуть друкуватися хронологічним порядком раз на три або чотири місяці, а за редакцію і зміст відповідає кожночасний референт преси і інформації відділу.
Завданням цих репортажів є — дати загалові української громади вірний образ про діяльність, успіхи і проблеми нашого відділу, заохотити й інші відділи до звідомлень про їхню діяльність і проблеми, витворити живий зв’язок, взаїмообмін новими досягненнями, ідеями і стимулом до ще більш пожвавленої праці.
Ми отже дозволимо собі почати хронологію філядельфійського відділу від останніх заг. зборів — 30 вересня 1973 р. до 17-лютого ц. р.
Відділ нараховує зареєстрованих 350 активних членів.
В нововибраній управі під головуванням інж. Володомира Медухи діють такі секції і референтури: секретаріят фінансовий, організаційний, секція жіноча, молодеча, кольпортерська, радіогодина «Голос Мирян», преса і інформація і вільні члени управи. Паралельно до управи відділу, дуже активно працює Комітет Патріяршого Фонду, який організує коляди, продаж жетонів, приймає збірки з різних нагод і дрібні місячні пожертви.
Від вересня 1973 року по нинішній день занотовано такі головніші моменти з діяльности відділу:
Дня 27 вересня 73 року відбув візитацію нашої єпархії секретар горезвісної Східньої Конгрегації Архиєпископ Маріо Бріні. Це нове типічно ватиканське потягнення було спрямоване на те, щоб зайвий раз задемонструвати мускули Східньої Конгрегації і заглушити надто дзвінкий і свіжий відгомін тріюмфальної поїздки по світі Патріярха Кир Йосифа І.
Хоч ця сумна візита була втаємничена перед мирянами, то завдяки чуйности організаційного сектора наш відділ на скоро зорганізував протестаційну демонстрацію й зустрівши римського достойника перед готелем, де мала відбутися радше накинена нашим владикам і духовенству зустріч — демонстранти відповідними кличами і плякатами ще раз довели до відома архітектам латинського кольоніялізму про наші справжні непохитні стремління і почування до нашої церкви і патріярха.
11-го листопада 73-го року відбулись ширші сходини мирян, на яких о. др. Іван Гриньох з Мюнхену, Німеччина,виголосив доповідь на тему: «Декрет про Східні Католицькі Церкви — обнова чи обман?» Наче фільмовою стрічкою доповідач відтворив у живих красках скарбницю української тисячолітньої духової культури, віри і традиції, що творило одну з важливих і непоборних фігур на шахівниці 11-го Вселенського Ватиканського Собору.
Доповідач ілюстрував багатьма фрагментами формулювання декретів і постанов про помісність східніх католицьких церков, які на жаль, по різному можна інтерпретувати, що створює ряд непорозумінь і конфліктів. А це ж не улегшує нашої справи, а навпаки, заставляє нас до важкої боротьби, бо як воно не дивне, але влади ніхто нікому добровільно віддати не хоче. Навіть у церковних інституціях її треба собі вибороти.
Цеж і зумовило пропам’ятний виступ нашого Ісповідника Віри, Каторжника, Митрополита Києво-Галицького Кир Йосифа на форумі 11-го Вселенського Собору. Його могутні слова пролунали на ввесь світ, але сумління «власть імущих» не зрушили. Ті від кого ми очікували як не помочі то бодай зрозуміння, поставили свою карту на «Третій Рим», захопився утопійним «діялогом» з Москвою.
На закінчення, о. др. Іван Гриньох заявив, що ми мусимо відстояти наші права, нашу правду, нашими власними силами.
Нам треба зібратись не у двох і не у трьох, але треба зібратись усім владикам, вибраним представникам духовенства, монаших чинів і мирян на Собор Української Католицької Помісної Церкви і спільно вирішити наші церковні справи.
Треба б бути добрим психологом, знатоком людських душ і майстром пера в одній особі, щоб вірно передати ті глибокі почування і незатерті враження великочисельної авдиторії після вислухання цієї доповіді.
Судячи після власних почувань, після довгих овацій і проблесків зворушливих сліз в багатьох очах, я вірю, що понад чотириста присутніх мирян, між якими було багато молоді, прийняли цю знаменну доповідь о. д-ра Івана Гриньоха як направду свіжий, відновлюючий, чудовий душевний корм.
В днях 18 до 24-го листопада 73 року група мирян під проводом голови нашого відділу допомагали краєвій управі організувати і взяли участь у поїздці до Риму на торжественні святкування з нагоди перенесення мощів бл. пам’яти Митрополита Йосифа Сембратовича, та відзначення 350-тих роковин смерти святого священомученика Йосафата.
Під час святкувань наш голова інж. Володимир Медуха передав Блаженнішому Патріярхові дар любови від нашого відділу — суму 500 долярів.
Також під час тих святкувань адміністратор «Голосу Мирян» інж. Юліян Головчак брав участь в нарадах представників мирянських організацій і підписав меморандум до VІ-го архиєпископського синоду.
В той же час тут на місці наш відділ видав і розповсюдив «Заклик» до вірних, щоб під час тих торжеств єдналися в молитвах з нашими ієрархами і паломниками в Римі.
З датою 29 листопада до відділу вплинув лист від їх Блаженства Кир Йосифа І такого змісту:
Хвальна Управо!
Велика дяка Вам за Вашу щедру жертву 500 дол. Нехай Всевишній відплатить сторицею і благословить великими успіхами Вашу працю для Церкви і Народу.
З Архиєрейським Благословенням
(Підпис)
9 грудня 73 року відбулись ширші сходини мирян, на яких голова управи відділу інж. Володимир Медуха і голова Краєвої Управи Товариства др. Мирослав Навроцький подавали детальні звідомлення про українські торжества в Римі, про VІ-тий Архиєпископський Синод і рефлексії від римських подій.
У цих сходинах взяли участь 200 членів.
З нагоди Різдвяних Свят — вислано для членів Української Малої Семінарії в Римі дар в сумі 100 долярів.
Закуплено 20 примірників англомовної Історії Пряшівської Єпархії, виданої Українським Католицьким Університетом в Римі — і вислано як різдвяний дарунок для Єпископів, священиків і сестрам монахиням єпархії Закарпатських Українців.
Закуплено 10 примірників монументальної Історії України в латинській мові з призначенням для університетських бібліотек.
З датою 12-ого січня 1974 року до голови нашого відділу прийшов лист від їх Блаженства Кир Йосифа І такого змісту:
Високоповажний Пане Голово!
Спасибі Вам за святочні побажання. Прийміть їх і від мене всіх благ і благодатей від Христа Дитяти в Новому Році.
Також дякую за 200 дол. за книжки.
З Архиєрейським Благословенням Христос рождається!
(підпис)
19 січня 1974 року відбувся пращальний вечір для великого і загально знаного приятеля нашого мирянського руху — о. Дж. Малоні з приводу його виїзду до Єрусалиму. Члени відділу, які були співучасниками цього вечора вручили йому скромну пожертву на Служби Божі в наміренні нашої Церкви.
З нагоди уродин Патріярха Кир Йосифа І наш відділ вислав святочне побажання Блаженнішому за підписом усіх членів Управи і дар в сумі 500 долярів.
З датою 15 лютого 1974 року до відділу вплинув лист від їх Блаженства Патріярха Кир Йосифа І, такого змісту:
Хвальна Управо!
Велика дяка Вам за Ваші побажання, а зокрема за щедру жертву 500 дол. на потреби нашої Церкви. Молю Всевишнього, щоб відплатив Вам всім багатством своїх благ і благодатей та й благословив великими успіхами і на дальше Вашу повну посвяти працю для Церкви і Народу.
Благословення Господнє на Вас!
(підпис)
(Продовження буде)
