Свіжий номер

3(503)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Інтерв’ю про св. п. Блаженнішого Патріярха Йосифа І на українській радіопрограмі в Торонто, 25 вересня 1984 р.

Перед мікрофоном о. д-р Петро Біланюк,
професор Богословія в Колегії св. Михаїла і професор релігійних студій Торонтського Університету та диктор Євген Менделюк

Диктор: Отче, професоре. Ви брали участь у похоронах Блаженнішого Патріярха Йосифа в Римі. Розкажіть нам, будь ласка, про Ваші враження.

о. Біланюк: Похорони Блаженнішого Патріярха Йосифа в Римі відбулись дуже величава Всі присутні глибоко відчували велику втрату, а тому були дійсно прибиті горем. З другого боку, всі відчували, що помер святий муж, людина світового маштабу, як його попередник св. п. Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький. Ця свята людина своїм праведним життям, своїми подвигами, ісповідництвом святої віри, терпіннями у тюрмах, концтаборах і засланнях в Совєтському Союзі заслужила собі на визначне місце у Божому Царстві. Нашим обов’язком є звертатись постійно до церковних властей, щоб негайно відкрили офіційно процес беатифікації, а опісля канонізації св. п. Патріярха Йосифа. Це тому, що ще живе багато свідків, що знали добре нашого Блаженнішого Патріярха в усіх фазах його святого і трудолюбивого життя. Під час похоронів це була моя провідна думка, як теж мої головні почування. Я глибоко переживав похорон дійсно святої людини. В похоронних відправах, річ ясна, моляться за померлого, але у випадку св. п. Патріярха Йосифа я вперше молився до нього і просив у нього заступництва за нашу рідну Українську Церкву і Нарід, що їх він так довго і визначно репрезентував на світовій арені серед найстрашніших обставин кровожадного двадцятого століття.

Диктор: Чи Ви могли б нам сказати, як ми повинні започаткувати беатифікаційний процес св. п. Патріярха Йосифа?

о. Біланюк: Це справа складна і вимагає великого зусилля цілої Української Церкви. Спершу поодинокі члени, як теж парафії та організації повинні писати відповідні листи до Святішого Отця Папи Івана Павла II з проханням розпочати беатифікаційний процес. Всі копії повинні переслати на руки Блаженнішого Патріярха Мирослава І, що у свою чергу повинен призначити поважного священика чи навіть владику, щоб зайнявся цією важливою справою. У листах до Святішого Отця Папи Римського треба подавати точні дані про життя і заслуги покійного Патріярха Йосифа і то не лише для нашої рідної Української Церкви, але також для цілої Вселенської Церкви й цілого культурного людства. Треба подавати точні відомості про ті добрі діла, що їх зробив Блаженніший для нас усіх, як теж для поодиноких осіб. Дальше подавати вислухані Богом молитви за заступництво Блаженнішого Патріярха Йосифа. Я не сумніваюся, що Бог вислухує наші молитви вже тепер за заступництво Патріярха Йосифа. Нам тільки треба щиро і довго молитись.

Диктор: Якщо ми хотіли б поглянути у майбутнє, то які завдання стоять перед нами, крім беатифікаційного процесу, що Ви його, Всечесніший Отче, щойно насвітлили.

о. Біланюк: Нашим найважнішим завданням є зберегти і розвинути патріяршу традицію, що її встановив св. п. Патріярх Йосиф. Це значить, що ми всі мусимо уживати патріярший титул у відношенні до сучасного Патріяхра Мирослава І, як теж скріплювати помісність при помочі самоуправи нашої Церкви під проводом Патріярха і його Патріяршого Синоду, що став дійсністю завдяки геройським зусиллям покійного Патріярха Йосифа. Нам не вільно зробити кроку назад і задовольнитись титулом Верховного Архиєпископа. За прийняття патріяршого титулу наш Блаженніший Патріярх багато терпів і від своїх, і від чужих, а тому не вільно знищити заслуги і терпіння святої людини. Ми мусимо йти прямолінійно тим шляхом, що його обрав св. п. Патріярх Йосиф. Іти назад — це шлях зради і короткозорої політики.

Поділитися:

Популярні статті