Небачена дотепер повінь у шести західних областях України забрала життя 22 осіб, загалом близько 100 тис. осіб відчули на собі наслідки стихії, 20 тис. змушені були залишити свої домівки. Найбільшого лиха зазнали Прикарпатська частина Львівської обл. — Сколівський, Жидачівський, Старосамбірський, Турківський та деякі інші райони. На Передкарпатті, де річки Дністер, Стривігор і Болозівка зливаються, час до часу трапляється повінь. Але такої повені місцеві люди не пам’ятають. Поряд із природною стихією причиною цього лиха стала також і людська діяльність: насамперед це величезні площі зрубів на місці колишніх лісів і розорана земля на місці ланів. (Ліси та лани затримували значно більше вологи). Ще одна причина неправильне розташування захисних дамб. Для того, щоб заощадити якомога більші площі орної землі, дамби будували високими і максимально близько до русла річки. Тому коли вода піднімається, сильна течія розмиває краї штучного насипу. (Німецький досвід – будувати дамби подалі від русла, щоб швидка вода не розмивала штучного насипу). Досить сказати, що в районі села Устя-Зелене Монастирського р-ну Дністровська вода піднялася на шість метрів. Вода легко розмивала непристосовані дамби, подекуди цілі хати були сховані під водою.
З приводу цього лиха Патріарх Любомир Гузар в роздумах звернувся до всіх людей доброї волі ось цим листом.
Дорогі у Христі!
За Божим допустом велике лихо навідалось у деякі наші області: ріки вийшли з берегів і накоїли дуже багато шкоди, навіть спричинили смерть кількох десятків людей. Також дуже великою, хоча навіть ще не зроблено остаточних обрахунків, про що детально повідомляють засоби масової інформації, є матеріальна шкода. Ми від усього серця співпереживаємо з родинами потерпілих та висловлюємо їм наше щире співчуття.
Водночас у ці дні мало хто звертає увагу на те, що серед того всього лиха чиниться дуже багато добра. Це терпіння стало нагодою показати щедрість свого серця. Ви, дорогі в Христі, хто допомагаєте, вчинили і надалі чините дуже багато добра для тих, хто потерпів. І власне за оцю вашу жертвенну діяльність, яка проявляється у безлічі способів і видів, бажаю висловити вам велике признання, а від імені усіх тих, кому ви допомогли — щиру подяку. Молитовно єднаємося з усіма вами: хто потерпів і хто допомагає, щоб тягар втрат не здавався надмірним, а бажання допомогти — не згасало. Відгук на потребу тих, хто потерпів під час трагедії, яку заподіяла природа, нас навчає, що ми — один великий народ. Всупереч тенденційним твердженням політиків, допомога для Івано-Франківської і сусідніх областей йде з крайнього сходу нашої держави. Луганські шахтарі своїм прекрасним жестом доводять, що ми є один народ, і що протистояння сходу та заходу, про яке нам політики розповідають, це їхня видумка, або ще гірше — це їхня підступна політика. У цих подіях маємо ще один доказ того, що наші співвітчизники з одної частини України радо допомагають співвітчизникам з іншої частини цього одного і, властиво, в душі об’єднаного великого народу. Слова, сказані до певної групи політиків — гіркі, але до цього нас спонукають факти.
Колись дуже популярною була пісня-молитва:
«Боже, вислухай благання,
нищить недоля наш край,
в єдності сила народу,
Боже нам єдність подай».
Хто співав цю молитву, робив це часто під враженням, що ця недоля, яка нищить наш край, це виключно зовнішні чинники, які діють з-поза границь України. Як прикро подумати, що ту недолю дуже часто спричиняють безвідповідальні сини і дочки власного народу. У ці дні, зокрема, ми повинні зі щирим серцем знову співати цю пісню, наголошуючи два останні рядки.
Збірку для постраждалих від повені оголосили у більшості єпархій та мирополій УГКЦ і в Україні, і за кордоном. Митрополит Львівської Архиєпархії Ігор Возьняк звернувся до пастви спеціальним листом. Митрополит УГКЦ у Вінніпезі Лаврентій Гуцуляк, член Ради директорів канадського філіалу доброчинної організації CNEWA звернувся до канадійців з проханням про допомогу постраждалим регіонам України. «Я запрошую людей Канади підтримувати CNEWA і канадські зусилля в забезпеченні гуманітарної допомоги жертвам повені», — закликав Митрополит Лаврентій.
