Митрополит Андрей піднявся понад політичні будні

До циклю святкувань сорокліття смерті; Блаженного Слуги Божого Андрея, Львівського Митрополита, треба зачислити теж скромну, але піл кожним оглядом вдалу, виставку світлин, в яких віддзеркалено життя та діяльність нашого великого князя Церкви.

Виставку цю влаштовувало УКПО у Великій Брітанії у приміщеннях Філії УКУ в Лондоні в днях 14-16 грудня 1984 року, з бажанням повторити її в найближчому часі у більших осередках наших вірних. Приготуванням виставки зайнялося подружжя Марта та Роман Кравець, який є головою УКПО, а раніше був постійним співпрацівником на відтинку праці серед молоді.

Відкриття виставки відбулося 14 грудня в бібліотеці УКУ в присутності запрошених (біля 50) представників громадянства. Наступних два дні були призначені для ширшої публіки.

Слово на відкритті виставки виголосила пані Марта Кравець, яка вказала на дві основні рисі: Великого Митрополита: поперше, що підложжям його діяльности були християнські принципи, в які він вірив більше з переконання, ніж з уряду, і подруге, що він один з нечисленних церковних провідників зумів поєднати в своїй діяльності християнські принципи з глибоким патріотизмом не лише на словах, але й на ділі. Через те він мав дар і вміння виринути понад політичні будні, глядіти на події з високої перспективи.

Марта Кравець закінчила свої думки закликом, щоб намагатися ближче познайомитись з думками та творчістю Великого Митрополита. Коли ми будемо старатися хоч в дечому його наслідувати, то наше громадське, а також і політичне життя напевно підніметься на вищий щабель.

А тепер дещо про саму виставку. В іншій, заставленій стендами залі, глядач зразу відчув якусь напівсвяточну атмосферу. Напроти вхідних дверей на високому стенді висів портрет Митрополита Андрея, а вже далі 19 таблиць великого розміру із різними світлинами, а поруч написи «він піднявся понад…». Це були не звичайні сухі, короткі написи, але живими словами, цитатами чи витягами із праць було представлено ввесь світ, в якому жив і працював Митрополит Андрей. Це була перша таблиця. Може, доцільно буде згадати тематику поодиноких таблиць. Ось вони:

1. Вступ — це схема розвитку нашої релігійної, а поруч і політичної думки в добу, в якій працював Великий Митрополит.
2. Шептицькі на Шептицях — генеологія роду Шептицьких.
3. З роду в рід — Шептицькі на митрополичих престолах.
4. Іди за мною — вплив родини на вибір життєвого шляху Романа.
5. Божий вибранець, син і слуга — священичі та єпископські свячення.
6. На Святоюрській горі — так схопив позицію редактор «Нашого прапора»: «Митрополит є особою, яка належить до цілого народу і стоїть понад усіма партіями…».
7. Батько і глава своєї Церкви — послання, наукові праці, зв’язки, поглиблення та поширення науки, ріст позиції Церкви в народі.
8. Благовісник єдности — поїздки на схід і на захід, візія ролі нашої Церкви як помосту, Велеградські Унійні Конгреси.
9. Царський в’язень — причини арешту, заслання та місійна праця на засланні.
10. Велет духа, гідний імені Патріярха — тріюмфальний поворот із заслання, відбудова Церкви та розширення ідеї єдности Церкви й народу.
11. На островах монашого життя — оновлення, розбудова монаших чинів та визначення їм провідної ролі.
12. Добрий пастир розкиненого стада — візитації наших поселень, оформлення парафій та збереження їх при своїй Церкві.
13. Це Мойсей — участь Митрополита при відновленні нашої державности та оборона переслідуваних окупантом вірних.
14. Народе мій праця над культурним та господарським піднесенням народу, праця над освітою молоді, свято «Молодь Христові».
15. Найкращий приятель, якого мали жиди, — протести в обороні винищування жидів, пастирські листи: «Не вбивай», охорона насамперед дітей від смерти.
16. Живи, Україно, живи для краси — меценат музейництва, мистців та Пласту.
17. Підеш ти у мандрівку століть з мого духа печаттю — останні дні та смерть Митрополита, його заповіти.
18. Два Князі Церкви — призначення ректора Сліпого своїм наслідником та продовження ідеї єдности та привернення втрачених прав.
19. За прославу Слуги Божого Андрея — канонізаційні заходи.

Такий зміст поодиноких стендів. На кожному стенді чотири або більше унікальних світлин, а поруч виразним (в побільшенні) шрифтом пояснюючі написи, які часто переплетені цитатами, висловами деяких діячів як своїх, так і чужих. Витяги з його послань, праць чи повчань. На стенді, де говориться про опіку над молоддю, зокрема над Пластом, подані навіть деякі тогочасні анекдоти, пов’язані з тим, як посвячували прапор «Лісових чортів».

Засяг праці цієї непересічної людини був такий широкий, такий всесторонній — тож не дивно, що деякі аспекти його життя були зовсім пропущені й недостатньо насвітлені.

Фота, пояснення і цитати ілюструють широкий діяпазон світогляду нашого Князя Церкви.

На початку я згадав, що зразу при вході на виставку на глядача віяло якимсь напівсвяточним, напівбожим духом. Не чулося тут голосних розмов. Глядачі зосереджено дивились на стенди, з цікавістю читали написи, нерідко по кілька разів повертались знову до деяких, приводили своїх знайомих. Цю святочну атмосферу організатори посилили притишеною релігійною музикою, що нікому не перешкоджала. Окремо у бібліотечних шафах за шклом розміщено цілий ряд всяких видань самого Митрополита чи про нього в різних мовах.

Аж дивно ставало, як багато про нього вже написано, а як мало ми про це знаємо. У виставці була неоцінена заслуга організаторів, хоча, правду сказати, всі ті друки, книги чи цитати з книг були надто густо накопичені, непроглядні, а то й мало кидалися у вічі присутнім. Напевно, дехто навіть не звернув на них уваги.

Поділитися: