Свіжий номер

5(505)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

На Гарварді відбувся симпозіум для розгляду історії Української Церкви та релігійного життя українського народу

(За Вістями ФКУ, Інформаційний листок фонду катедр українознавства, осінь — 1977). Заходами Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету й Гарвардської Школи Богословії в днях 2—4 червня 1977 р. відбувся симпозіюм для розгляду історії української Церкви та релігійного життя українського народу. В симпозіюмі взяли участь 25 доповідачів українців і й чужинців — знавці церковних проблем, які порушили 19 різних проблем. Серед доповідачів були заступлені різні конфесії, які насвітлювали проблеми під різними аспектами. Головами поодиноких секцій були такі науковці: о. д-р Мелетій Войнар (Наукове Товариство ім. Т. Шевченка), д-р Любомир Гайда (Гарвардський Університет), проф. Омелян Пріцак (Гарвардський Університет), о. Роман Тафт, С. Дж. (Норт Дам Університет), проф. Ґреґорі Л. Фріз (Брандайс Університет).

Симпозіюм викликав широке зацікавлення в університетських колах, як також у пресі. Про те широко звітувала бостонська преса, як також преса Гарвардського університету. При цій нагоді було улаштовано виставку під назвою: «Документація про український релігійний досвід: виставка праць істориків сучасної української Церкви. Під час симпозіюму відбувались також екуменічні молитви у каплиці Гарвардської Богословії, Кембридж і на одній з таких молитов, 3 червня 1977 р. було прочитано наступну відозву:

ВІДОЗВА

Ми, чоловіки й жінки, українці й неукраїнці, католики й православні, протестанти й старозавітні, священики й миряни, учасники симпозіюму, що його влаштували Український Науковий Інститут Гарвардського Університету і Гарвардська Школа Богословії в днях 2 до 4-го червня 1977 року, пам’ятаючи, що культура й цивілізація прийшли до українського народу через християнство і що найсвітліші моменти історії України були тоді, коли християнство розквітало серед українців, закликаємо всіх людей доброї волі по всьому світу приєднатися до нас у протесті проти гноблення реліґії і переслідування всіх віруючих на Україні, християн і старозавітних, совєтським урядом.

Домагаємося для українських віруючих права відбудови вільної Української Православної Церкви і вільної Української Католицької Церкви, повної релігійної свободи для людей всіх віровизнань та свободи зберігати, навчати й практикувати засади своєї реліґії.

Благаємо наших братів і сестер в Україні стояти твердо в вірі під ударами войовничого атеїзму. Хочемо запевнити їх, що молимось за них і маємо незламну волю вчинити все можливе для допомоги в їхній боротьбі. Їхня стійкість у вірі та їхні геройські зусилля для збереження своєї релігійної спадщини серед найжорстокіших і найпідступніших переслідувань є джерелом великої гордости для нас, українців у вільному світі, і постійною духовою наснагою в нашій рішучій поставі залишитись вірними своїм релігійним переконанням.

Відозву склали:

Архимандрит Української Католицької Церкви
Віктор Поспішил

Протопресвітер Української Православної Церкви —
Франко Істочин

Поділитися:

Популярні статті