Додаткова інформація
| Amount Type | 50 ₴, 100 ₴, 150 ₴, 200 ₴, Інша сума |
|---|
Вісті з Риму, грудень 1987 р.
Прихильність Папи Івана-Павла II до української Церкви і народу стає постійно вимовною і видимою. Нещодавно Блаженніший Мирослав-Іван опублікував нове число «Благовісника» з 142 сторінками документів і промов, які виголосив теперішній Папа в українській і чужих мовах про Україну та українців упродовж неповного ще десятиліття своєї архипастирської праці. Цей факт і кількість таких документів свідчать про незвичайне відношення цього Папи до нашого народу. В минулому про це годі було мріяти.
Радісну несподіванку зробив нам знову Іван-Павло II, коли в неділю, 22 листопада 1987 р. під час молитви «Ангел Господній», за латинським звичаєм, у своїй духовній мандрівці «крізь шляхи географії віри й культу Пречистої Діви Марії, з нагоди Марійського Року, заговорив про київську святософійську Богородицю-Оранту, про Київ як святе місто і місто Марії та про нашу батьківщину Україну.
Поміщуємо в українському перекладі повний текст Слова Вселенського Архиєрея:
* * *
- Сьогодні наші очі і наше серце линуть до того міста Пресвятої Діви Марії, якому на ім’я Київ — на берегах ріки Дніпра, серед безмежних степів України.
Із своїм наверненням до християнства тисяча років тому Київська Русь одержала християнську віру від візантійської Церкви, в тій добі, коли ще не наступило пізніше відчуження тієї Церкви від латинської; одержала, отож (Київська Церква) віру у візантійській формі, разом із Святим Письмом, творами Святих Отців та літургічними книгами, які вже переклали на церковно-слов’янську мову брати Кирило і Методій, що прибули із Солуня, і їх названо апостолами слов’ян. Вслід за проповідниками прибули численні ченці-мистці, які прикрасили церкви мозаїками, мальовилами, іконами.
Церква древньої Київської Руси одержала з Візантії велику набожність до Богоматері. Безчисленні храми — присвячені Богородиці. Перший княжий собор Києва, столичного городу, був посвячений Успенню Марії. Красою він перевищував усі храми Київської Руси, як це пише самовидець-літописець: «Князь прикрасив її золотом і сріблом, так що не було їй рівні по всіх сусідніх країнах».
- У величавій мозаїці святилища, на осяяному золотом тлі, ступає величава постать Богородиці Оранти («яка молиться») символ, чи, краще, ікона-зображення Церкви в молитві, що постійно заступається за спасення всіх людей. Вона має назву «Нерушима стіна». Мистець цієї мозаїки дуже докладно міряв силу і кути напрямів сонячних променів опівдні, у хвилині молитви «Ангел Господній». Тоді голубий і фіялковий, плетений золотом, одяг Богородиці у сонячних променях видає пречудне сяйво. Уклад одежі та її окраси роблять ікону ще величавішою, сповненою містичности, величі, святости. На склепінні святилища читаємо напису грецькій мові Псалма 46: «Бог посеред неї, і вона не порушиться; поможе їй Бог рано до світанку» (Пс. 46, 6).
- Київ — святий город, бо у високому степені він марійський город. В ньому Богородицю-Заступницю (Оранту) взивають як опікунку міста і як Матір інших городів Руси. Тут Вона від тисячі років опікується своїми вірними і заступається за них перед Своїм Сином Ісусом. Вже 950 років тому київський князь Ярослав Мудрий посвятив їй ввесь свій нарід. Тепер, у Тисячоріччя Хрещення Київської Руси, християнський люд Києва та України відновляє перед Нею складені Богові при Хрещенні приречення з просьбою, щоб опікувалась ним в наступному Тисячоріччі його християнської історії.
З усіма вірними тієї улюбленої землі піднесім і ми наші молитви до Пресвятої Діви.
* * *
«Л’Оссерваторе Романо» з 23-24 листопада 1987 р.
помістив на першій сторінці Слово Святішого Отця
разом з фотом Святософійської Богоматері — Заступниці (Оранти).
Поділитися:
