Одність Христової Церкви і конечність помісности УКЦ

(Тези і схема реферату проф. Петра Біланюка)

1. Святу Христову Церкву можна окреслити як Божий Люд, який існує як теандрична, тобто богочоловіча, містерія та інституція як з Божої так і людської установи. Єдина, свята, соборна або католицька й апостольська Церква — це продовження містерії Триєдиного Бога Отця і Сина і Святого Духа, або Божа Родина, яка існує як ієрархічно упорядковане Містичне Тіло Христа і яку замешкує Святий Дух, як принцип її дії. Христова Церква, отже, складається з Божих і людських елементів, а тому побіч дії любови, віри, надії і надприроднього життя не виключена є людська грішність, гріхопадіння й надужиття Божих елементів Церкви з духовною владою включно.
2. Свята христова Церква по своїй природі і з Божої установи є між і наднародньою містерією та установою, а тому за благословенням Христа Господа, Спасителя, Вседержителя і Чоловіко- любця та, починаючи з дня Святої П’ятдесятниці, тобто від Зіслання Святого Духа, вона є збором рівних собі сестричних помісних церков, бо у кожній з них в однаковій мірі містично й євхарістійно приявний Христос і у кожній з них діє Святий Дух через пророків-харизматиків, як мирян так і членів ієрархії.
3. Схема помісности Української Католицької Церкви:

ПОМІСНА ЦЕРКВА

Матеріяльна помісність

 1. окремішний збір вірних — Божий люд

2. власна ієрархія (апостольське наслідство) або духовна влада

–        Всецерковний Собор
–        Синод (або Консисторія):

~        постійний
~        загальний
~        виборчий;

3. власна територія (виключна або спільна з іншими помісними церквами)

4. посілість власних дочасних дібр (рухомий і нерухомий)

5. особлива та окремішня канонічна дисципліна і власне церковне право:

–        загальні норми
–        особи
–        Святі Тайни
–        святі речі
–        матеріальні добра
–        процеси і кари
–        канонізація святих
–        жонатий клир

6. рідна й одно образна Свята Літургія та публічний культ

–        відправи і богослужби (зовнішній культ)
–        літургічні книги (тексти і рубрики)
–        календар
–        ризи і ноша
–        літургічне знаряддя, і.т.д.

7. особлива, окремішня та одновидна духовна спадщина або предківське передання

–        історичний початок, відрубна історія, рідна мова (або мови), особлива культура, особлива ментальність і світосприймання, незалежна народня чи національна одиниця, окремішня богословська мисль, школа, окремий спосіб вислову, термінологія, стиль, особливий тип духового і монашого життя, рідна школа й особливий спосіб навчання

–        рідне релігійно-церковне мистецтво:

~        архітектура
~        іконографія і малярство прикраси
~        сніцарство і різьбарство вишивки
~        літургічне знаряддя
~        літургічний спів
~        релігійний танець

Формальна помісність

1. офіційне або «тихе» визнання окремішности, автономности, особливости чи релятивної незалежности зі сторони законної церковної влади, якою є:

–        Вселенські Собори
–        Папи
–        Патріярхи
–        Помісні Собори і Синоди
–        Божий люд

2. виключне членство в одній помісній церкві (ніхто не може належати в той сам час до двох або більше помісних церков)

3. формальне виконування власних прав, постійний ужиток прав помісности, повне і окремішне життя помісної церкви, активна оборона помісности

Поділитися: