Релігійні блогери і проповідники в Україні на платформі Youtube

Ще на початках пандемії коронавірусу, навесні 2020 року, платформа Youtube відкрила можливості християнським спільнотам по цілому світу засновувати індивідуальні проєкти. Цим скористалися священнослужителі різних конфесій в Україні для ширення проповіді Євангелія. Як наголошував автор цієї статті на шпальтах «Патріярхату», це цілком автономна інформаційна ніша (в дечому незалежна від церковних онлайн-медіа УГКЦ). Загалом місія і завдання проповідників у глобальній мережі в сучасному цифровому суспільстві описана в низці документів Католицької Церкви, які з’являлися з моменту розвитку нових комунікативних технологій. Особливу увагу цьому приділяли понтифіки Бенедикт XVI, Франциск, а тепер і Лев XIV. Відповідальність за Слово і правильне використання цифрових інструментів задля ширення католицької доктрини віри є певним спільним знаменником, який випливає з різного роду папських документів і послань.

Представлений нижче огляд Youtube-каналів священнослужителів і мирян різних конфесій повністю не вичерпує перелік знакових осіб в цій ніші, він є радше авторською текою, зібраною за останні кілька років.

Греко-католицькі блогери-священники

Розпочну огляд діяльності католицьких блогерів і назву низку каналів із монашества УГКЦ. Отці-василіяни в історичному ракурсі завжди використовували завдяки своїм можливостям новітні засоби голошення християнської віри. Вони одними з перших відродили в незалежній Україні заборонену комуністичною владою релігійну періодику, а покоління єромонахів, які виросли в нових обставинах свободи віросповідання та інформаційних можливостей, проповідують через конкретні канали. Так, наприклад, єромонах Корнилій (Віктор) Яремак, настоятель івано-франківського монастиря, останні два роки регулярно проповідує на каналі «Істина», який має 17,7 тис. підписників. Потенційною авдиторією, як випливає з основного жанру його відео, могли б бутипрактикуючі віряни середнього і старшого віку, які пам’ятають часи підпілля УГКЦ і перші роки вільного становлення Церкви. Вони слухають неперіодичну в часі проповідь отця Яремака та окремі тематичні відео стосовно духовних питань сьогодення. Блогер покликається на приклади навернення християн чи їхніх духовних падінь, спираючись на багаторічний досвід місіонера і реколектанта; оперує історичними прикладами про монашество, а також вказує на сучасні взірці богопосвяченого життя. Метафоричність, образність у поясненні основних правд християнської віри, високий тембр проповіді – жанрові характеристики цього релігійного блогера. Також у форматі Youtube-Shorts на каналі «Істина» подані вирізки фрагментів проповіді з великим заголовком – акцентом на конкретній тезі проповідника.

Ту саму авдиторію, на мою думку, охоплює своїм каналом «Духовне Слово», який має 11,7 тис. підписників, єромонах-василіянин Порфирій Шумило. Однак частота виходу в етер у нього набагато більша – це майже щоденні проповіді і обов’язково з нагоди великих християнських свят, а у форматі Youtube-Shorts – вирізки фрагментів проповіді з великим заголовком, також з акцентом на конкретній тезі. Спільним в обох названих блогерів і проповідників із Василіянського Чину Святого Йосафата є метафоричність у поясненні тем проповідей і передання знань із власного досвіду проповідування християнської віри.

Один із авторитетних блогерів із середовища греко-католицького монашества – єромонах-студит Юстин (Юрій) Бойко, знаний у церковних колах як релігійний письменник, популяризатор сакральної спадщини студитів. Його волонтерська діяльність ще з 2014 року вивела на вищий рівень медійної роботи з комунікації – коментатора релігійної та суспільно важливої тематики у львівських медіа, найбільше на телеканалі НТА та інших місцевих онлайн-медіа. Широко знаними є регулярні інтерв’ю єромонаха для української редакції «Радіо Марія» тощо. Його власний канал «Єрм. Юстин Бойко, студит» має 24,1 тис. підписників, і тут автор застосовує здебільшого такі жанри, як проповідь, відеокоментар, прямий етер. Потенційною авдиторією отця Юстина могли б бути практикуючі віряни, молодь, особи середнього і старшого віку – воцерковлені, які зорієнтовані на краще духовне життя і покращення цінностей суспільства в часі російсько-української війни. Блогерство студита можна означити такими жанровими рисами: використання богословських знань та поширення власного досвіду монашого і священничого служіння (представлення прикладів навернень); критика українського політикуму і владних органів за корупцію в зрізі християнських цінностей; апелювання до молоді з метою покращення суспільного життя в часі нинішньої війни; шкідлива діяльність різних псевдорелігійних структур на кшталт «унійна традиція» під проводом Василя Ковпака; ведення богословських полемік, наприклад, у 2024 році з іншим знаним блогером отцем Романом Братковським (про нього розповім нижче).

Співбрат отця Юстина – єромонах-студит Лука Михайлович, окрім того що веде релігійний блог у медіахабі «Твоє місто», дає інтерв’ю на «Радіо Марія», веде також власний канал Luka Mykhaylovych із 7,3 тис. підписників. Його слухачами на Youtube могли б стати практикуючі віряни середнього і старшого віку, зорієнтовані на поглиблення духовного життя і щоденну боротьбу, яким до вподоби біблійний і науковий стилі, розбавлені простою мовою. У відеонауках отця Луки помітна простота думки в поясненні складних богословських тем: страждання, терпіння, життя-смерті, сенсу віри, тощо, і ці інтерпретації базуються на досвіді ведення духовних наук. В нерегулярних прямих етерах «на злобу дня», у відеолекціях релігійно-просвітницького змісту (одні з останніх у 2025 році присвячені книгам Старого Завіту) проповідник здебільшого зосереджує увагу на темі недосконалості людини, її духовній боротьбі, яка триває на лінії серця і щоденного вибору. Він також передає досвід військових, яким служить у різних ситуаціях свого монашого життя.

З монашого середовища Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів) виділимо особистість єромонаха Сергія Ковальова, білоруса за національністю, який веде на Youtube-канал «Падре Серж» із 27 тисячами підписників. Він означив в одному з інтерв’ю свою авдиторію як молодь 25–35 років (яка воцерковлена і шукає свою дорогу в релігії). За статистикою, яку веде отець Сергій, його щоденні перегляди на Youtube становлять 95 тис. глядачів. Також велику популярність мають його відеонауки на Facebook. У жанрі блогу/влогу (здебільшого щоденного) єромонах-редемпторист заторкує теми, які популярні і водночас сенсаційні з погляду упереджень, стереотипів довкола Церкви і священства загалом. А доступна і проста мова у поясненні уривків Святого Письма збільшує кількість його підписників.

На молодіжний сегмент зорієнтований і отець Тарас Бровді, настоятель греко-католицької церкви в селищі Ділове на Закарпатті (Мукачівська греко-католицька єпархія), знаний читачам «Патріярхату» завдяки його інтерв’ю 2021 року. Канал «ХоДІМ» отця Тараса на Youtube з 30,5 тис. підписників адресований, окрім молоді у віці 18–25 років, вірянам середнього покоління. Під логотипом каналу зазначено: «Навколо є такі різні та цікаві люди, ідеї та речі, що так і хочеться творити і пізнавати. Тому треба вже досліджувати все і пробувати багато, щоб жити по справжньому. ХоДімО!». Щоденний відеоблог «Майтеся файно», проповідь та інші формати мотивують до життя і боротьби, творчості, духовного зростання крізь призму християнського вчення і щоденних викликів сьогодення. Отець Тарас часто покликається на образи і героїв з християнських фільмів, з духовної літератури, показуючи приклади вчинків і жертовності. Особливістю проповідника є використання мовних засобів – діалектизмів із Закарпаття.

Окремим євангелізаційним проєктом на Youtube cтав проєкт «За-Пости», започаткований під час пандемії ковіду. 18–31 березня 2024 року науки в межах Великого посту голосили священник Роман Демуш, сотрудник архикатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ та заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді, і згадані вже отці Сергій Гончаров і Тарас Бровді. А самі відео проєкту у формі реколекційних наук транслювали на Youtube-каналі «Падре Серж».

Завершимо огляд греко-католицьких блогерів двома прикладами священників УГКЦ, які всебічно служать при парафіях на сході України (медійна присутність інших активних душпастирів з єпархій, екзархатів УГКЦ в Україні розпорошена на інших платформах соцмереж). Канал «Василь Колодій» священника Донецького екзархату УГКЦ, настоятеля церкви у Дніпрі з 69 тис. підписників та інший його канал «Andrij Mackiv» із 59 тис. підписників пропонує вірянам старшого і середнього покоління, які прагнуть кращого духовного і суспільного життя, жанр проповіді (щоденна проповідь виставляється на каналі Андрія Мацьківа). Відеоконтент обох названих каналів часто дублюється. Також з кінця минулого року отець Василь Колодій започаткував відеоблог у форматі «питання – відповідь». Широке коло підписників отця Василя – це віряни з парафій на Івано-Франківщині, де він служив, а також українці-греко-католики в діаспорі, про що проповідник неодноразово згадував у своїх публічних інтерв’ю. Таку велику кількість підписників порівняно зі всіма іншими греко-католицькими священнослужителями-блогерами можна було б пояснити простотою і доступністю в поясненні біблійних тем; невимушеному представленні складних питань і драматичних подій людського життя крізь призму біблійного вчення. Отець Колодій наводить власні приклади духовної боротьби, напоумляє авдиторію задля того, щоб люди ставали морально кращими. Вживає мовні засоби, притаманні жителям Дніпропетровської області, як також ті, якими послуговуються жителі Івано-Франківщини – малої батьківщини блогера. Священник розлучений і доносить розуміння цієї проблеми у світлі віри та власного досвіду.

Отець Роман Братковський, ще один священник Донецького екзархату УГКЦ, настоятель церкви в селі Преображенці Дніпропетровської області, більше відомий як засновник і харизматичний проповідник в євангелізаційній греко-католицькій спільноті «Галилея Україна», що заснувала окремий Youtube-канал із 76,3 тис. підписників. Блогер став помітний на цьому каналі завдяки активній діяльності самої спільноти. На багатьох відеозаписах ще з 2020 року відображається його духовне провідництво і ораторський запал. У 2023 році у відеостримах «Питання-відповіді від молоді», отець Роман ввійшов у нішу катехитичного просвітництва цієї авдиторії. Окрім жанру проповіді, отець Братковський у 2024 році з періодичністю раз на кілька місяців вів рубрику «Роздуми про війну». Загалом проповіді провідників «Галилеї» подаються окремим розділом на каналі спільноти.

Потенційними слухачами блогера є віряни, які прагнуть поглибити духовне життя, мають потребу в спільноті однодумців, а також молоді особи та окремі родини, які перебувають у стані особистої кризи. Часте цитування отцем Романом книг Старого і Нового Завітів, особистий досвід його навернення, опис духовної боротьби в серцях людей є провідною ниткою відеопроповідей та інших способів його комунікації. До слова, з 2020 року деякі священнослужителі УГКЦ гостро критикували діяльність провідників цього харизматичного руху. На сайті Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ у справах новітніх релігійних рухів і сект в 2023 році опубліковані дослідження щодо спільноти «Галилея» в двох частинах. У 2024 році окреме відеоінтерв’ю з отцем Юстином Бойком про оцінку діяльності отця Братковського мали місце на Youtube-каналі римо-католицького інтернет-видання CREDO, і потім сам отець Роман відповів на цьому ресурсі на висунуті критичні зауваження. До сьогодні він веде регулярні катехези в етері української редакції «Радіо Марія».

Римо-католицькі блогери-священники

І завершу огляд католицьких блогерів в Україні побіжною характеристикою каналів, які мають стосунок до РКЦ. Як і УГКЦ, ця конфесія активно розвивала свою пресу, а з 2010-х років перейшла на нові форми цифрової євангелізації. В Україні передусім це канал CREDO із 71,6 тис. підписників, який належить до цілої екосистеми однойменного суспільно-релігійного медіа, що виросло на базі колишнього друкованого видання завдяки медійній особистості, одному з найперших в Україні проповідників на Youtube отцю Миколі Мишовському, настоятелю костелу на Вінниччині. Отець Микола дає інтерв’ю різноманітним медіаресурсам, зокрема й світським, де висвітлює позицію Церкви та особистий погляд щодо подій в Україні та світі, різноманітні проблеми і виклики сучасності, бере участь в заходах та акціях, проводить тренінги як головний редактор католицького онлайн-медіа. Гаслом редакції суспільно-релігійного медіа стало «Думати – не боляче, вірити – не страшно!». Ще близько 10 років тому отець Мишовський започаткував у прямому етері програму «Вечірній чай», мабуть, перший серед священнослужителів на Youtube та інших соцмережах, для спілкування з вірянами у формі діалогу через чат «питання – відповідь». Для щотижневого спілкування з читачами блогер каналу анонсує конкретно визначену тему, тоді як більшість релігійних блогерів, про яких мовилося вище, відповідають на запитання, отримані в чаті. Потенційними слухачами і глядачами каналу CREDO є римо-католики всіх вікових груп, незважаючи на національність. Також для греко-католиків тут є ґрунтовні пояснення окремих богословських, канонічних, догматичних тем з погляду загального католицького віровчення.

Водночас CREDO – це професійна командна робота цілої редакції, що вирізняє цей канал з технічного та всіх інших оглядів від персоналізованих каналів.

У «Вечірньому чаї» блогер послуговується сленгом і жартівливим тоном для привернення уваги авдиторії. У переважно тижневій за періодичністю проповіді отець Микола пояснює актуальність Святого Письма, покликається на власний досвід служіння як священника і громадського діяча, волонтера з часів Майдану 2014 року, а в сьогоденні – на приклад жертовності військових, медиків та інших. Він оперує науковим і богословським стилями, в його викладі домінує церковна термінологія.

З-поміж римо-католицького монашества в Україні за останні кілька років дієвим блогером став отець Роман Лаба, OSPPE (Чин Святого Павла Першого Пустельника), настоятель парафії Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги в Броварах Київської області. Його канал «Роман Лаба» із 24,8 тис. підписників може згуртувати здебільшого римо-католиків, переважно середнього віку, з академічною освітою, які розбираються в загальних тенденціях, чинних на рівні Католицької Церкви і суспільства загалом. Як бібліст і викладач у Вищій духовній семінарії Київсько-Житомирської дієцезії, отець Роман взявся створювати «відеоконтент на тему християнських основ європейської цивілізації, аналітику церковних подій, а також ознайомитися з сучасними ідеологічними небезпеками». Основними жанрами є відеокоментарі, проповідь, вирізки з яких вкладаються у формат Youtube-Shorts. Отець Лаба гостро критикував деякі документи Ватикану часів понтифікату Папи Франциска, спираючись на свої знання і доктрину католицького віровчення, відстоював цінності релігії, попри глобальні виклики секуляризованого світу. Він оперує, як і отець Мишовський, науковим і богословським стилями з домінуванням церковної термінології. У фокусі його нинішньої критики в жанрі відеокоментаря перебувають також аморальні вчинки українських політиків і світових діячів. Говорить він і про випадки необізнаності представників публічних еліт України в питаннях віри та релігії. Отець Роман Лаба популяризує духовну спадщину вчителів Церкви і католицьких святих різних періодів історії, а також цитує їх через Youtube-Shorts. Чималу увагу приділяє темі об’явлень Богородиці у різних частинах світу (тих, що визнані Церквою). Останній цикл його відео на початку 2026 року стосувався об’явлень Богородиці у Фатімі (Португалія), де вона ще 1917 року застерігала світ від небезпеки Росії у разі відходу людства від Бога та віри.

Православні блогери-священники

Перейдемо до розгляду релігійних проповідників і блогерів із ПЦУ. Тут обмежимося двома найпомітнішими прикладами, хоча їх може бути більше на інших медійних платформах Facebook, TikTok, Instagram. Тут я узяв за показник кількість підписників, яка в православних набагато більша, ніж у католицьких блогерів в Україні, які створили власні канали. Припускаю, що це пов’язане з декларативною чи усвідомленою належністю до православних конфесій, а з 2019 року – переважно до ПЦУ.

Отож попереду всіх канал «Олексій Філюк» із 182 тис. підписників. Медійна особа і волонтер отець Олексій Філюк є настоятелем храмів Успіння Пресвятої Богородиці в селі Шушківці та Святого Архистратига Михаїла в селі Білозірка Тернопільської області, членом Національної спілки журналістів України, а також менеджером у агрохолдингу. Священник взяв до свого будинку на виховання п’ятьох хлопців, утримувати яких допомагає його син. Отця Олексія могли б радо послухати на Youtube віряни ПЦУ середнього віку та молодь, які живуть релігійними і національними традиціями у своєму віровизнанні.

Блогер орієнтується здебільшого на контекст своєї малої батьківщини – півночі Тернопілля. У форматі Shorts він представляє хроніку свого дня – теми гастрономії, спілкування з синами, використовуючи просту мову, місцеві діалектизми. Особливо помітне представлення побуту священничої хати і домогосподарства. Спосіб представлення теми – переважно з нотками гумору, певної невимушеності, до якої заохочує глядача. Мотивація жити і творити, попри труднощі земного життя, перебуває у фокусі його коротких відеовиступів, хоча є на каналі отця Філюка і прямі стрими та проповіді.

Блогер розлучений, доносить розуміння цієї проблеми в світських медіа у світлі віри і з досвіду життя. Його співбрат у священстві і водночас приятель зі служіння Словом у мережі отець Юліан Тимчук – священник-помічник у храмі Святого Архистратига Михаїла та Святих безсрібників Косьми і Даміана в селі Розтоки Івано-Франківської області – розвиває канал «Священник Юліан Тимчук». Потенційною авдиторією каналу із 77,5 тис. підписників могли б стати всі категорії вірян ПЦУ. Проповідник і блогер промовляє в особливий спосіб для молоді. В описі каналу зазначено: «Тут щодня народжується християнський контент, покликаний поглибити віру, розповісти про Бога та поширювати Благу Звістку. Разом ми вчимося жити Євангелієм у сучасному світі, черпаючи силу з молитви, Слова Божого та традиції Церкви». При цьому проповідник є засновником недільної школи в селі Старі Кути, яка активно працює.

На каналі «Священник Юліан Тимчук» функціонують жанри прямого етеру (з відповідями на глибокі духовні запитання), відеокоментарі (роздуми над Святим Письмом, темами щоденного християнського життя, а також свідчення служіння). Отець Тимчук є духівником благодійного фонду «Мрійники», учасником дитячих таборів і ретритів, зокрема для сімей військовослужбовців. Відзначу його простоту викладу, епатажність представлення тем; прив’язку наук до традицій гуцульського краю – місця служіння блогера. Разом із дружиною отець Юліан показує місце служіння і побуту священничої родини, особливості їхньої праці та зустрічей з вірянами. Все це підтверджують слова з опису каналу: «Ми бережемо традиції Церкви й нашого народу, передаючи їх із любов’ю та відповідальністю».

Напередодні цьогорічного Великодня в інтерв’ю для Youtube-каналу «Іваницький про головне» Юліан Тимчук пригадав історію, як його разом із отцем Олексієм Філюком запрошували на одне скандальне гумористичне шоу: «Три рази кликали мене і один раз запрошували ще отця Олексія. Отцю не вийшло, мені не вийшло». Спочатку він відмовився через брак часу – дорога займала сотні кілометрів. Але згодом, переглянувши подібне інтерв’ю з іншим священником, переконався у своїх очікуваннях. Зі слів отця Юліана, головна мета програми – рейтинг: «Коли священник говорить лише про живого Бога, людям стає сумно – вони свайпнуть і прогорнуть далі». Саме тому, каже він, медіа шукають хайп, а не глибину. Священник наголошує, що блогерів зазвичай цікавлять не духовні теми: «Вони думають: запитають про інтим, про секс, про політику… О, священник у рясі зараз щось скаже – це буде цікаво». Насправді, каже він, мета інша: зловити на слові, вирізати фрагмент, розігнати в соцмережах. «Потім пабліки кричать: “Священник сказав!” – і це подається як голос Церкви». Хоча, наголошує він, це лише маніпуляція заради уваги. Також прямо називає причину подібних форматів: «Це бажання зробити хайпову тему, щоб були перегляди. А перегляди – це монетизація, а монетизація – це гроші». І все це часто зводиться до фінансів та гонитви за прибутком. Отець Юліан проводить чітку межу: «У нас тут не цирк, а церква. На одну букву починаються, але дещо різні». Він переконаний, що місію священника не можна перетворювати на розважальне видовище. На завершення інтерв’ю формулює свій підхід: «Нехай нас буде мало, але таких, як треба. Краще брати якістю, а не кількістю». І закликає говорити про Бога чесно, не викручувати сенси, не підлаштовувати віру під хайп.

Блогери-миряни

І завершу огляд каналів релігійних блогерів кількома прикладами з мирянського середовища, причому залучені особи є виразниками різних конфесій.

Наприклад, Катерина Баско, мирянка РКЦ в Україні, журналістка і блогерка з Києва, авторка книжки «Богові не все одно» (2025), мати п’ятьох дітей, є ведучою Youtube каналу Nebo.on із яскравим логотипом «Чесно про християнство» (55,2 тис. підписників). Її потенційно слухають і дивляться римо- і греко-католики всіх вікових груп. Опис каналу уточнює: «Про земне і небесне. Ми світські католики. Цей майданчик створений з ціллю поглибити ваші знання про Бога і розуміння самої суті християнства. Тут ми чесно говоримо про виклики і проблеми, які переживає Церква».

Відзначу простоту і відкритість спікерів цього каналу в поясненні складних тем у християнстві та Церкві. Оптимістичний вираз обличчя журналістки Катерини Баско надихає авдиторію на засвоєння тематики у жанрі відеокоментаря. Те саме можна сказати про інтерв’ю з фахівцями на тему християнської духовності. Окремо на каналі виставляють проповіді священнослужителів РКЦ в Україні, здебільшого отця Романа Лаби.

Повномасштабна війна Росії проти України зумовила появу нового медійного явища – Youtube-блогінг з окопів. Це передусім ділення тим духовним досвідом, якого наші відважні захисники і захисниці набувають через власні болі, переживання, втрати побратимів і посестер, намагаються показати свою стійкість через глибоку віру в Бога. Вміння оперувати словом і попередні служіння в церковних спільнотах довоєнного життя допомагають завоювати свою авдиторію, небайдужу до воєнної тематики, крізь призму релігії і духовності.

Так, наприклад, Олександр Букатюк, український поет, член Національної спілки письменників України (його поезії перекладені білоруською, англійською, французькою, польською та узбецькою мовами), був місіонером 13-го скликання Місійної школи святого апостола Павла, служителем греко-католицької харизматичної спільноти «Мир Вам». Хоч канал «Олександр Букатюк» має ледь 500 підписників, все одно привертає увагу спрямованість блогера на духовно зрілу авдиторію католиків обох обрядів. Зараз Олександр є воїном 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, його мотиваційні відеонауки на основі Святого Письма показують приклад кожному, хто хоче далі боротися на своєму фронті. На наміри блогера Букатюка вказують слова з опису каналу: «Хочу після війни продовжувати служити Богові в різних аспектах. Якщо Він мене там бачить і зробить диво, то попри вік (35 років максимально, щоб вступити в духовну семінарію. — Авт.) я б хотів стати священником. Але ще чекаю на підтвердження від Господа. Він завжди дає знати, чи твоїм є те або інше покликання. … Планую порвати з парубоцьким життям і створити хорошу християнську сім’ю, випустити книги, що зараз у рукописному варіанті».

Набагато більшу авдиторію свого Youtube-каналу охоплює Назар Старжинський – «воїн Божого Царства, християнський блогер», засновник однойменного каналу із 16,2 тис. підписників. Цитата з інтерв’ю з ним на «Радіо Марія» восени 2022 року: «Військовий ЗСУ та християнський блогер Назар Старжинський від початку широкомасштабної війни вражає свідченнями про те, як Господь Бог опікується ним та побратимами».

Старжинський розвиває контент у більшості соцмереж, але на Youtube в нього переважають відеопроповіді. В чомусь стиль його викладу подібний до протестантських проповідників.

Припускаю, що нечасті свідчення і розважання над Святим Письмом названих блогерів-воїнів зумовлені службою у війську та обмеженістю використання цифрових інструментів. Але знаково, що всі вони намагаються доносити також болючу правду про ситуацію на фронті і в самому війську, де є багато зранених людей.

Отож, підсумовуючи розвідку про релігійне блогерство, можу сказати, що це жива форма сучасної євангелізації світу. Через Youtube і формат Shorts формується нова проповідницька культура. Для церковних спільнот особливим викликом є підвищення професійного рівня своїх каналів. Очевидно, їхній зміст, який відповідав би журналістським стандартам, залежить від професійності та фінансових вкладень з боку власників чи окремого засновника релігійного каналу. Багатьом релігійним блогерам в Україні ще треба над цим працювати, зважаючи на брак профільної освіти в журналістиці чи гуманітарних науках, які мають стосунок до логіки, філології, навіть історії. Проте для завоювання авдиторії в інтернеті вони, як і світські автори в глобальній мережі, використовують привабливі слогани та інтерактив, формулюють знакові цитати зі своїх проповідей або наук, і це мотивує авдиторію легше та швидше ввійти у зміст їхнього відеоконтенту.

До теми

Якщо проаналізувати Youtube-блогерство в сусідній Польщі, здебільшого католицькій за віровизнанням, то там один із найбільших за кількістю підписників каналів (976 тис. осіб) під назвою Langusta na Palmie («Лангуста на пальмі») веде середнього віку отець Адам Шустак, домініканець. Діючи в жанрах проповіді, прямого етеру на біблійну тематику і питань духовності, відеокоментарів на актуальні теми, особливо про кризи людей і стосунки, харизматичний блогер здобув різноманітну авдиторію. Особливо популярний він серед молоді. Відео каналу «Лангуста на пальмі» зібрало вже сотні мільйонів переглядів. У польському сегменті католицького Youtube-блогінгу не всі проповідники з монашества мають винятково власні канали, як отець Шустак: задіяні в рамках каналів самих римо-католицьких орденів, які проводять різні релігійно-духовні заходи (масові зібрання, конференції, стрими), і такий впливовий канал має той самий орден отців-домініканців у Польщі.

Серед інших польських блогерів з монашого середовища, які нестандартно підходять до вибору тематики і йдуть далі, так би мовити, поза церковну огорожу, назву молодого за віком отця Рафала Гловчинського з товариства отців-сальваторіян, який надає духовну обслугу в парафії Святого Архистратига Михаїла в місті Пястув. Оскільки цей священник провадить Рух сальваторіянської молоді, навчає релігії в школі, то й контент каналу Ksiądz z Osiedla («Священник з мікрорайону») із 82,8 тис. підписників є духовно-просвітницьким. Водночас чимала частка відеокоментарів присвячена актуальним суспільним подіям з елементами сенсації або скандалу, взаємовідносинам між різними суспільними прошарками в Польщі, питанням медіакультури та їхньому впливу на релігійну свідомість. Це приклад релігійного блогера, який ввійшов у публічну дискусію з болючих питань сьогодення, однак перегляди його відео в десятки разів менші, ніж в отця Шустака.

До молоді в особливий спосіб, через нові засоби медіа, промовляє ще один популярний у Польщі молодий проповідник і блогер отець Себастіян Піцур. Його Youtube-канал Ks. Sebastian Picur TeamTotusTuus («о. Себастіян Піцур Час повністю Твій») із 202 тис. підписників завдяки щоденній відеорубриці «Вечірник» охоплює тематику щоденної молитви, важливості біблійного читання, мотивації до діяльності, яка базується на науці. Серед інших популярних молодих за віком блогерів-священників назву і отця Петра Яросевича та дієцезіального священника Войцеха Колядинського.

Як і серед українських християнських блогерів, в інформаційному просторі Польщі формується ціла екосистема релігійних каналів інформації для католицької авдиторії. Проте християнські, в тому числі католицькі, блогери в Україні поступаються кількістю підписників, фінансовими можливостями і технічними засобами, а почасти й професійністю у викладі інформіції тощо своїм братам у цифровому служінні в Польщі.

Ігор Скленар, доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Поділитися: