«Все розпочалося з того, що один чоловік був у важкому фізичному стані, і його рідні попросили мене розіслати SMS з проханням про молитву…», – розповідає Володимир Тимощук, греко-католик-мирянин, батько шістьох дітей, керівник середньої ланки великого підприємства. Щодня зі свого телефона він відправляє близько тисячі повідомлень з проханнями про молитву. Греко-, римо-католики, православні різних патріархатів та протестанти по всій Україні моляться у цих молитовних намірах.
S. I. H. ! Proshu pro molytvu za Bozhi blagoslovinnya i zcilennya novonarodzhenogo syna Liuby i Ruslana. Xlop4yk v reanimacii – ne praciujut’ legeni – opik.
Це одне із тисяч смс-ів, яке містить повідомлення про критичну ситуацію, що переживає молода родина. Інформацію було отримано 1 лютого о 15:35. Майже за годину, о 16:52, учасники мобільної молитовної мережі читали наступне:
S. I. H. ! Dyakuyu BOGU i vam za molytvu: novonarodzhenyy syn Ruslana i Liuby vzhe dyhaje samostijno! Bog myloserdnyy!
Як нові технології добру службу послужили
Розсилка інформації через смс – винахід останніх років, коли корис- тування мобільним зв’язком стало доступним для переважної більшості людей, в Україні зокрема. Це досить недорогий, швидкий і персональний спосіб доставки повідомлень. Він популярний серед різних груп людей, яких об’єднують спільні інтереси чи то комерційні, чи суспільні, чи навіть духовні. У молитовних групах при церквах часто є особа, яка відповідає за поширення інформації: новини, що стосуються спільноти, оголошення, повідомлення про зібрання, а також і прохання про молитву в потребі членів групи або їх знайомих.
Маючи можливість безлімітного мобільного зв’язку, Володимир Тимощук ніс таке інформаційне служіння у своїй спільноті в Києві. Але, починаючи з квітня минулого року, це смс-ування набуло всеукраїнських і міжконфесійних масштабів. Якось його попросили розіслати смс з проханням про молитву за одного важко хворого чоловіка. Спільна молитва внаслідок розсилки дала позитивний ефект – здоров’я чоловіка поліпшилось.
Після першого надісланого Володимиром повідомлення з проханням про молитву, стали надходити нові прохання у різних намірах. Так спонтанно створилася мережа, члени якої писали про нові й нові ситуації, які потребували молитовної підтримки.
«Це тривало 4-5 тижнів, розповідає Володимир. – Я надсилав смс уже сформована група людей молилася. Час від часу – десь одне з п’яти повідомлень – я слав також комусь із своїх друзів, які, я знав, інколи ходять до церкви. Але я переживав, чи не буде це втручанням у їхнє особисте життя. Бо одна річ – мої знайомі, які постійно відвідують церкву і несуть там різноманітні служіння, а інша річ – люди, які не є такими активними. Тому я обдзвонив їх, щоб запитати, чи не обтяжують їх ці смс. Жінка з Рівного мені відповіла: «Та навпаки! Я зовсім по-іншому стала дивитися на своє життя. Молячись за людей, які мають проблеми з раком, чи зі шлунком, чи з очима, ногами, ще з чимось, я зрозуміла, наскільки Бог милосердний до мене, наскільки щаслива я і моя родина». Це прекрасний момент. Бо та жінка змогла подивитися на своє життя очима Бога. Вона, як і багато інших людей, також побачила, що це звертання до Господа не є марним. Дуже часто приходили подячні смс, де люди повідомляли про вирішення складних ситуацій».
Ланцюгова реакція
Мережа людей, які молилися таким чином, постійно зростала. Одні дізнавалися від друзів і включалися в розсилку, інші мали власні потреби молитві й таким чином входили до молитовного руху. У цей час також відбулося злиття двох схожих молитовних груп. Бо, виявляється, у Львові вже півтора року діяла схожа на київську ініціатива. Львівська молитовна група утворилася на базі Руху християнських родин, який координує Адріан Буковинський. При злитті у спільноті стало два координатори – Адріан, який відповідав за львів’ян, та Володимир. Кожна з двох частин функціонує автономно. Тільки в ситуаціях надзвичайної складності координатори пересилають один одному повідомлення, щоб розширити коло молитовного заступництва.
Після об’єднання груп спільнота стала нараховувати понад чотириста осіб – людей з різних міст і Церков.
Сьогодні цей молитовний рух – «Спільнота Молитовного Служіння» (СМС) – зібрав людей із різних міст і містечок України: Львів, Київ, Івано-Франківськ, Одеса, Житомир, Вінниця, Тернопіль, Рівне, Хмельницький, Харків, Донецьк, Старокостянтинів, Городок, Моршин, Коломия, Бар, Ковель, Кам’янець-Подільський, Лубни, Ківерці, Миронівці та інші.
Члени спільноти – миряни, ченці та черниці, священики і навіть Єпископ.
Кілька єреїв стали духовними опікунами цього служіння. Щодня вони моляться не лише за потреби, отримані через смс, а також і за всіх членів смс-спільноти. Це о. Роман, Римо-католицький священик з Броварів, о. Пахомій, греко-католицький священик з Бару, о. Полікарп, римо-католик з Ковеля, о. Ігор, теж греко-католик з м. Моршин, а також владика Богдан Дзюрах, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ.
СМС – це ще не все
Коли я спілкувалася з Адріаном Буковинським і запитала, чому вони розпочали своє смс-ування з молитовними проханнями, то перше, що він сказав: «Ми є співтворцями обставин нашого життя». «Молитва, – каже він, – формує досвід спілкування з Богом. А цей досвід визначає наші ціннісні орієнтири». У Русі християнських родин, який він очолює, люди стараються жити по-християнськи, розвивати і зміцнювати свої стосунки з Богом, а також стосунки з іншими людьми. Вони є спільнотою, де разом переживають радощі й біди, де кожен знає, хто чим живе. «Жахливо, – говорить Адріан, – що часто на Службі поруч стоять люди, які не знають один одного. І ще жахливіше, що вони й не хочуть цього знати…» В їхній львівській частині смс-спільноти діє інша система, аніж в київській. Тут розсилкою займається не одна людина, тут задіяно більше 80 осіб. Кожен з них в місяць пересилає близько 100 повідомлень молитви, в середньому це коштує 30 грн. Тобто це свідоме рішення конкретної людини в місяць витрачати таку суму з бюджету своєї молодої родини саме на це служіння. Звісно, смс-розсилка – це лише якась частинка того спільнотного життя, яке бурлить в Русі. Тут є і спільні зібрання на молитву та відпочинок, і реколекції, прощі та ін. Про значення спільнотного життя Адріан Буковинський так алегорично висловлюється: «Коли людина сама в пустелі і не знає, куди йти, її шанси вижити – мізерні. Коли в цій пустелі вона знаходить пару – шанси видряпатись збільшуються. Коли людина є членом каравану, вона безпечна в пустелі, бо караван знає, куди йде».
«Особисто мене, – ділиться Володимир Тимощук, – потреби, які надходять через смс, повернули до практики і усвідомлення значення молитви за всіх і все. Це також дає мені свідчення і укріплює у вірі». Київський координатор також розуміє, що широке географічне розпорошення учасників молитовного смс-руху не дає можливості людям бути насправді спільнотою. Тому є ідея, щоб цей рух базувався на окремих спільнотах у різних містах України. А поки що координатори разом з духовними опікунами планують проведення реколекцій для всієї Спільноти, які хочуть зробити у два етапи – в Києві та у Львові. Ці два центри зможуть зібрати людей, що мешкають у них та в найближчих до них районах і областях. Темою цих перших реколекцій буде молитва.
Хоча рух молитви через смс і називається спільнотою, о. Роман Лаба каже, що це радше служіння. «При цьому важливо не захопитися процесом, – наголошує о. Роман. – Не можна забути про власне пере- живання Бога, а також не підхопити синдром Спасителя, думаючи, що це саме ми рятуємо весь світ». Але, за словами священика, це служіння має добрі плоди: одночасне заступництво багатьох людей; життя конкретної людини вливається у спільноту Церкви. Тому о. Роман підкреслює, що варто було б мати таке служіння при кожній парафії.
Природа бере своє… якщо їй посприяють
Очевидно, що спільнота не лише природа Церкви, а й жива потреба кожної людини. Тому й не дивно, що Спільнота Молитовного Служіння почала обростати невеликими групами. Наприклад, об’єднані спільним служінням, івано-франківці утворили групу, яка щотижня збирається на читан- ня Біблії. Ще в інших місцевостях декілька людей стали також збиратися разом на спільну молитву у потребах, надісланих по телефону.
О. Андрій Нагірняк, священик УГКЦ, теж член молитовного смс-руху, каже: «Я став священиком основною мірою тому, що мав досвід спільноти». Єрей говорить, що спільнота покликана дати людині реальний досвід церковного життя та відкривати на свідому участь у житті парохії. Спільнота також є правдивим осередком євангелізації, місцем, де можна обмінюватися Божим Словом, поглиблювати знання основ християнської віри. Лише зустрівшись з Христом особисто і принявши Його світло у своє серце, людина може свідчити іншим, і то в першу чергу не словами, а власним життям. «Як бачимо, – підкреслює о. Андрій, – засіб один – творення припарохіальних спільнот, у яких кожен може віднайти своє місце, зреалізувати свої дари та свій обов’язок взаємодопомоги, де не хтось буде робити для когось, а кожен буде давати, щоб отримати дар іншого. Саме таким чином ведена діяльність парохії буде згуртовувати парохіян та дозволить кожному відчути любов і підтримку, а це скріпить віру та надію».
Що ж, може таки проб’ються разом з весною паростки нових припарафіяльних спільнот у нашій Церкві, де розвиватиметься живе спілкування з Богом і з сусідом, який сів поруч на лавці у храмі? Не виключено, що спонукою до цього і стане якраз мобільне молитовне служіння – «СМС»…
