Найгідніший і Любий Отче Кардинале Примасе!
Пишу цих кілька слів, щоби запевнити Вашу Еміненцію, що на протязі останніх трудних днів перебуваю особливо близько: молитовно і серцем беру участь в тих подіях через які переходить ще раз моя батьківщина і земляки.
Новини в цій справі не перестають появлятись на передових сторінках преси, як також на телевізійних і радієвих програмах.
Молюся, щоби Польський Єпископат на чолі з своїм Примасом були задивлені в Неї, Яка дана є для оборони нашого народу, міг рівнож і тим разом допомогти цьому народові в тяжкім змаганню за хліб щоденний, спільну справедливість і забезпечення його непорушного права до власного життя і розвитку.
Прошу приняти цих кілька думок подиктованих внутрішньою потребою.
Я є з Вами у стіп «Ясноґурськей Пані» (Божої Матері на Ясній горі) в турботі, молитві й благословенстві.
З висловом найглибшої пошани
Іван Павло пп. II
Кастель Ґандольфо, 20. VIII, 1980
* Передруковуємо з газети «Тиґоднік Повшехни», Краків, 7 вересня 1980