Свіжий номер

3(503)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Трентон у поклоні Патріярхові

Заходами Українського Патріярхального Товариства українська католицька громада Трентону та околиці кожного року відзначує ювілейними академіями важливіші життєві події на довгому страдницькому шляху нашого Патріярха Йосифа.

В цьому році патріярхальне товариство Трентону святочно відзначило 92-річчя народин достойного ювілята.

В неділю 19 березня ц.р. о. мітрат д-р Василь Макух, парох місцевої української католицької церкви, відправив з участю церковного хору під управою Івана Бігуна торжественну Службу Божу в наміренні Патріярха і виголосив відповідну глибоким змістом проповідь.

18 березня у просторій церковній залі, з сценою, прибраною портретом Ювілята, влаштовано Святочну Академію з короткою, але добірною програмою, що її присутні під вокальний супровід Івана Головки започаткували релігійним гимном «Боже, вислухай благання» і «Молитвою за Патріярха». Академію відкрив мґр Микола Нагірняк, голова місцевого Відділу.

Прелеґент з Філядельфії, о. Маріян Процик, роджений в Югославії, літературною українською мовою виголосив дбайливо підготовану довшу інформативну доповідь про Ювілята, що разом з Митрополитом А. Шептицьким став мужем Божого Провидіння на тернистому шляху української католицької Церкви та нашого народу.

Черговою цінною точкою програми було скрипкове сольо 10-річного китайця Потіна By, учня мґра Дарії Кузик з відділу консерваторії Вестмінстерського каледжу в Прінстоні, що вміло виконав першу частину складного концерту Моцарта А-Дур при акомпаньяменті піяністки д-ра Марії Ґафткович-Сій.

Студентка університету Ліда Ганінчак з чуттям деклямувала зворушливий вірш Ю. Стефанишина «Патріярхові в альбом».

У короткій доповіді д-р прав Михайло Дзюбас, мол., наголосив героїзм і велич нашого Ювілята, що, не зважаючи на спротив офіційних римських чинників і недостачу відваги, а часом і злу волю своїх, що бояться навіть самого слова «патріярх», вперто й послідовно змагає до завершення Української Помісної Церкви Патріярхатом.

Патріярх Йосиф живе в центрі католицького світу та найкраще визнається, що йому робити. Ніхто в Римі не збирається карати Блаженнішого за вживання назви «патріярх» і напевно ніхто не покарає членів нашої ієрархії, коли вони будуть робити те саме, бо це не справа віри, а організації та традиції. Рим з різних дочасних причин хвилево ще не визнає за нашою помісною Церквою гідности патріярхату, та Блаженніший, не зважаючи на це, старається закріпити цю гідність серед наших вірних, зокрема тепер, коли йде підготовка до зустрічі 1000-річчя хрещення України. На основі звичаєвого права він бажає в більше сприятливих умовах приспішити закон, який не тільки «де факто», але і «де юре» признає українській помісній Церкві Патріярхат.

Академію закінчено многоліттям для Патріярха Йосифа й релігійним гимном «Боже великий».

Ол. Татомир

 

Поділитися:

Популярні статті