УГКЦ
Річницю Хрещення Русі-України в УГКЦ традиційно відзначила відновленням хресних обітниць. Святкування 1022-ліття Хрещення Київської Русі в УГКЦ розпочали 25 липня Архиєрейською Літургією у Патріаршому соборі Воскресіння Христового за участі Глави УГКЦ. Святкові Літургії та обряди відновлення хресних обітниць відбулися у храмах усіх єпархій та екзархатів УГКЦ, як в Україні, так і за її межами.
Святоуспенська Унівська Лавра Студійського уставу УГКЦ отримала нового ігумена. 23 липня 2010 року приступив до виконання своїх обов’язків новий ігумен Святоуспенської Унівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ – єромонах Теодор (Мартинюк). Отця Теодора обрали на п’ятирічний термін Загальною Радою Лаври в Уневі.
З 12 липня в Україні відзначають 430-річчя Острозької Біблії, яка стала каноном для православних слов’ян. У грудні 2004 саме на Острозької Біблії присягав на вірність українському народу Віктор Ющенко. У Острозької Біблії є два дні народження – фактично два видання Острозької Біблії. Перша дата – це було на Петра і Павла 1580-го, а друга – на Преображення, коли відбулося повернення Острозької Біблії в стіни Острозької академії в 1981 році.
УГКЦ завершила третю місію для миротворців у Косово. Капеланська праця у складі миротворчих сил у Косово є неоціненним досвідом віротерпимості та міжрелігійної толерантності. Про це повідомив отець Ігор Федорів, військовий капелан від УГКЦ, який протягом останніх дев’яти місяців у якості офіцера з релігійних питань здійснював душпастирське служіння для українських військових, що перебувають у складі міжнародних миротворчих сил Косово KFOR. Миротворці кожної з тридцяти двох країн, що зараз дислокуються на американській військовій базі Бондстіл у Косово і несуть службу у регіоні, мають своїх військових капеланів.
Український Католицький Університет вимагає адекватної мовної ситуації в освітній сфері. Таким чином УКУ дав оцінку Постанові № 642 Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року «Про внесення змін до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів», відповідно до якої було скасовано норму про обов’язковий екзамен з української мови за професійним спрямуванням при вступі до аспірантури та складання кандидатського іспиту з української мови для здобуття наукового ступеня кандидата наук. У заяві від 9 серпня ректор УКУ від імені спільноти університету висловив рішучу незгоду з такою постановою та наголосив, що в українській вищій школі необхідною передумовою наукової кар’єри має бути належне знання української мови.
Церква і держава
Верховна Рада України 1 липня 2010 року ухвалила в цілому Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Дві статті ухваленого Закону стосуються відродження духовних цінностей Українського народу та створення умов для розвитку релігійної самобутності громадян України усіх національностей, гарантування свободи совісті і віросповідання. Президент України підписав цей Закон 15 липня.
Уряд призначив нового голову Держкомнацрелігій. Очолив комітет Юрій Богуцький – академік Академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв, професор, кандидат філософських наук, нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, почесною грамотою Верховної Ради. Директор Інституту культурології АМУ.
14 липня Народний депутат Лев Бірюк (БЮТ) зареєстрував у Верховній раді проект постанови «Про увіковічення пам’яті священнослужителів і віруючих, невинно загиблих у часи правління комуністичного режиму в Україні». У пояснювальній записці сказано, що з початку 19300-их років з більш ніж 100 тис. представників духовенства Російської імперії в живих залишилися трохи більше 40 тис. «Знищення релігійних структур не могло не зачепити своєю кривавою рукою і українську землю. Тільки восени 1937 року співробітники НКВС у Полтавській області заарештували 646 церковників. Після Другої світової війни жертвою ленінсько сталінської партії стала Українська Греко-Католицька Церква, заборонена в 1946 році», – говориться в документі.
УАПЦ
Собор УАПЦ від16 липня зобов’язав Предстоятеля цієї Церкви молитовно поминати в Богослужіннях Константинопольського Патріарха і висунув ідею «Київського Єрусалиму». Собор прийняв 6 постанов, які окреслюють подальшу діяльність цієї Церкви. Питання молитовного та канонічного єднання УАПЦ з повнотою Вселенського Православ’я викладене у 1 Постанові Собору. У спеціальному Зверненні Собору наголошується, що Київська ідея є одним з головних елементів церковної ідентичності Української Автокефальної Православної Церкви. Єпископат УАПЦ звернувся до єрархів інших Православних Церков, українських істориків та культурологів з пропозицією спільно працювати над остаточним окресленням та популяризацією ідеї «Київ – новий Єрусалим», бо «це релігійний ідеал, що впродовж століть визначав духовні, культурні та суспільно-політичні пріоритети народу України».
