Київська Церква
Головною темою цьогорічних нарад Синоду єпископів УГКЦ, який відбувався упродовж 2-9 вересня у Брюховичах неподалік Львова, була тема євангелізації як проголошення і поширення Євангелія. Члени Синоду наголосили, що в умовах ХХІ ст. першим завданням УГКЦ в Україні та на поселеннях стає протидія загрозі секуляризації та байдужості до скарбу віри. На думку членів Синоду, євангелізація полягає не лише у збереженні цього скарбу, а й у його примноженні. Як сказано у заключному документі Синоду, «ситуацію ускладнюєте, що в минулому столітті Церква на наших землях зазнала жорстоких переслідувань з боку атеїстичного режиму, що призвело до масового відривання від церковного життя, втрати релігійних практик та до практичного дуалізму в поведінці, за якого зовнішні дії не відповідають внутрішнім переконанням та прагненням». Синод доручив правлячим архієреям провести у своїх єпархіях та екзархатах місцеві соборчики на тему євангелізації, під час яких опрацювати для вірних своїх єпархій та екзархатів програми євангелізації на найближчий рік та на наступні 5-10 років.
Синод єпископів УГКЦ прийняв низку постанов. Серед них, зокрема, такі:
- Для належного доопрацювання та популяризації Катехизму Української Греко-Католицької Церкви затвердити Статут Патріаршого катехитичного фонду «Катехизм УГКЦ» на трирічний термін.
- Для активізації пасторальномісійної діяльності Української Греко-Католицької Церкви створити при Главі УГКЦ Пасторально-місійний відділ на чолі з єпископом Діонісієм Ляховичем.
- Створити Комісію священичого виховання в семінаріях у складі ректорів усіх семінарій УГКЦ єпархіяльних та монаших. Голова комісії владика — Кен Новаківський.
- Дати згоду на створення Відділу зовнішніх зв’язків у складі Патріаршої курії УГКЦ.
Синод єпископів УГКЦ проголосив бл. священномученика Омеляна Ковча покровителем душпастирів УГКЦ, а також благословив початок беатифікаційного процесу отця Степана Чміля. У роботі Синоду Єпископів узяли участь 42 Єпископи УГКЦ з України та з-за кордону (з Європи, Північної і Південної Америки та Австралії).
«Уже декілька років ми працюємо над тим, щоб представити вірним нашої Церкви Катехизм — пояснити правди віри, беручи до уваги як науку святої Церкви взагалі, так і специфіку власної традиції», — так у інтерв’ю для радіо «Воскресіння» сказав Патріарх Любомир, Глава УГКЦ, коментуючи постанову цьогорічного Синоду єпископів про заснування Патріаршого катехитичного фонду «Катехизм УГКЦ». Реалізація цього проекту, зауважує Патріарх Любомир, вимагає фінансових витрат. Вони, зокрема, пов’язані з тим, що до написання Катехизму залучено науковців із різних країн, і потрібно покрити кошти хоча б на їхні відрядження. Патріарший катехитичний фонд, за словами ієрарха, має потроху збирати потрібні кошти, щоби могти здійснити цей великий проект написання і перекладу Катехизму УГКЦ іншими мовами.
«Церква, яка не пережила переслідувань, нищення, ліквідації, утисків упродовж десятиліть чи навіть століть, звичайно, має у своєму розпорядженні певні засоби, якими може оплачувати свої потреби. Наша Церква перебуває у цьому столітті в дуже важкому фінансовому становищі, бо все добро, яке Церква мала яке їй в минулому було подароване і з якого вона могла оплачувати усі свої потреби, було забрано і ще до сьогодні нам не повернено. Так що єдиним джерелом, яке ми маємо, є пожертви наших людей, пожертви з доброго серця», — сказав Патріарх Любомир, пояснюючи причину рішення Синоду про заснування Патріаршого катехитичного фонду «Катехизм УГКЦ».
Патріярх Любомир підписав декрет «Про посланництво монашества УГКЦ на місійну діяльність». Рішення про прийняття такого декрету ухвалили на Синоді єпископів УГКЦ, який відбувався у Львові від 2 до 9 вересня. Єпископи УГКЦ, наголошуючи на тому, що богопосвячене життя великий скарб для Церкви, закликали монашество в особливий спосіб виконувати служіння там, де УГКЦ «ще не утвердилася, де ще немає її стабільних структур, чи то на території України, чи поза її межами».
Під час цьогорічного Синоду єпископів його учасники вирішили провести п’яту сесію Патріаршого Собору УГКЦ і присвятити її темі монашества. Ця сесія відбудеться у Бразилії 2011 року.
Предстоятель УГКЦ запросив інтелігенцію до співпраці для духовного оздоровлення українського народу. Зустріч Патріарха Любомира та владики Діонісія Ляховича, куріального єпископа, з представниками творчої інтелігенції України відбулася 26 вересня. Мета зустрічі — обмін думками щодо спільної взаємодії і взаємодопомоги між Церквою та творчою інтелігенцією у справі духовного оздоровлення українського суспільства, представлення творчих задумів митців та благословення їх Патріархом Любомиром «на добрі звершення на Божу славу і користь для народу». У заключному слові Глава УГКЦ наголосив: «Ви, напевно, застановлялися над роллю священика як вчителя, проповідника, навіть, я б сказав, як хоронителя мистецьких надбань, які є у храмі. Але чи ви застановлялися колись, що ви також є «священиками»? Не тими, які стоять біля престолу і уділяють Святі Тайни, ви є жерцями правди і краси. Через вас, ваші таланти, ви можете доповнити те, чого Церква часом не може зробити, до чого Церква не може дійти».
З 1 вересня 2008 року в Україні офіційно розпочав діяти недержавний церковний пенсійний фонд «Покрова», засновником якого є Глава УГКЦ Патріарх Любомир. «Хто найбільший ворог нашим грошам? — Ми самі. Людина повинна відкладати, щоб мати», — зазначив о. Василь Копичин, економ Української Греко-Католицької Церкви, голова Наглядової ради нового недержавного пенсійного фонду «Покрова». Прес-конференція, організована 25 вересня, стала першим публічним повідомленням про відкриття в Україні фонду, який має завдання забезпечити гідну пенсію для священнослужителів й усіх громадян України, які забажають скористатися його послугами. Гостра потреба в додатковому пенсійному забезпеченні священнослужителів виникла тому, що давно існує проблема їх належного матеріального забезпечення у старшому віці. Священики мають два джерела прибутку, розповів о. Олекса Петрів. По-перше, це мінімальна заробітна плата, яку священнослужитель отримує від парафії (або відсутність офіційної зарплати взагалі), а друге — нестабільне джерело — це пожертви вірних. При настанні пенсійного віку священик отримує мінімальну пенсію, якої часто недостатньо для гідного життя.
В УПЦ (МП) не заперечують можливості канонізації отця Гавриїла Костельника. З нагоди 60-річчя смерті одного з ініціаторів та організаторів проведення Львівського псевдособору 1946 року, 19–20 вересня Львівська єпархія УПЦ (МП) організувала міжнародну наукову конференцію на тему «Історико-богословська і культурологічна спадщина протопресвітера Гавриїла Костельника». Архієпископ Львівський і Галицький УПЦ Августин Маркевич повідомив, що УПЦ не заперечує на сьогодні можливості канонізувати отця Гавриїла і вже почала опрацьовувати відповідні документи. «У нас процедура канонізації така: якщо це мученик, то він дійсно мав постраждати за Христа чи за Церкву, а не померти за збігом обставин. До того ж, він не має бути єретиком чи розкольником. Що стосується подвижників благочестя, преподобних отців, то тут необхідна святість життя і авторитет. Костельник перебуває десь посередині між мучеником і подвижником благочестя», — розповів Архієпископ Августин. Він також додав, що головною на сьогодні є потреба пояснити та виправдати деякі складні богословські формулювання отця Гавриїла Костельника, його позиції та оцінки.
IV зустріч католицько-православної робочої групи з написання історії Берестейської унії (1596) проходила в Києві від 14 до 18 вересня. Поліконфесійна група богословів та істориків під час цьогорічної зустрічі детально опрацювала проєкт першої та другої глав колективної монографії про унію 1596 року. Попередній текст першої частини дослідження підготували три члени робочої групи: Архієпископ Вроцлавський і Щецінський Єремія (Польська Православна Церква); професор Інституту теології та історії християнського Сходу й католицького богословського факультету Віденського університету священик Ернст Кристоф Суттнер (Австрія); директор Інституту історії Церкви Українського Католицького Університету професор Олег Турій (Україна). Ця частина книги охоплює передісторію укладення Берестейської унії та хронологію подій 1595–96 років. Під час обговорення як у німецький оригінал тексту, так і в його російський переклад члени робочої групи внесли суттєві зміни та доповнення. Робота над першими двома главами книги повинна завершитися 2009 року. Остаточний німецький варіант їхнього тексту опублікує Фонд «Pro Oriente». Попередні зустрічі робочої групи відбувалися у Відні (2002), Теплиці (2004) та Львові (2006).
Церква, суспільство, держава
Під час зустрічі Віктор Ющенко та Патріарх Любомир Гузар обговорили підсумки відзначення в Україні 1020-річчя Хрещення Київської Русі. Президент подякував особисто Главі УГКЦ і всім вірним цієї Церкви за участь у присвячених цій даті урочистостях. Особливу подяку він висловив щодо заходів, які з нагоди 1020-річчя Хрещення Київської Русі проводила безпосередньо УГКЦ у своїх єпархіях і громадах. Віктор Ющенко наголосив, що спільне відзначення 1020-річчя Хрещення Київської Русі стало важливою подією у контексті єднання українських Церков і вірних. «Усе, що стосується порозуміння між Церквами в Україні, — справа, актуальна і для Церкви, й для влади. Дякуємо за позицію, яку ви тримаєте у цьому діалозі. Вона дуже важлива і є хорошим прикладом для всіх», — підкреслив Президент. Під час зустрічі також порушувалася тема духовної опіки Церкви над українцями, які перебувають закордоном.
Предстоятель УГКЦ Патріарх Любомир 27 серпня звернувся з офіційним листом до Міністра оборони України Юрія Єханурова. Причиною написання листа, як зазначив Предстоятель УГКЦ, є той факт, що 24 серпня під час військового параду на Хрещатику з нагоди Дня Незалежності України «не було згадки про духовну опіку, яку сповняють священнослужителі та пастирі наших Церков на користь воїнів наших збройних Сил». Патріарх Любомир звернув увагу Міністра на те, що «згадка про такий факт була б дуже будуючою для слухачів коментаря в Києві й поза його межами, для батьків, а головне для матерів воїнів, з яких багато вже за контрактом будуть служити у війську довгі роки».
Стратегію діяльності християн у протидії абортам в Україні обговорили на Нараді представників християнських Церков України за участі Патріарха УГКЦ Любомира Гузара та інших керівників Церков України, а також Міністра охорони здоров’я України Василя Князевича. Зустріч відбулася у приміщенні василіянського монастиря у Києві. У своєму вступному слові Василь Князевич наголосив на важливості морально-етичного виховання молоді ще з шкільного віку, зважаючи на негативні тенденції, пов’язані зі зменшенням віку, в якому молоді люди починають статеве життя та вагітніють. У свою чергу, першоієрархи Церков акцентували увагу на потребі вироблення принципів на захист цінності життя ненароджених дітей, їх пропагування під час підготовки медичних працівників та безпосередньо у медичній практиці.
З офіційним візитом в Україні побувала делегація Румунської Греко-Католицької Церкви (РГКЦ). Мета візиту — вивчити досвід Української Греко-Католицької Церкви у сфері адміністративної, економічної та законодавчої діяльності. Румунська Греко-Католицька Церква об’єднує понад 700 тис. вірних і налічує п’ять єпархій. Щойно у 2006 році Святіший Отець Венедикт ХѴІ підніс її до статусу Верховного Архієпископства. Доти в лоні Католицької Церкви існували три Верховних Архієпископства УГКЦ, Сиро-Малабарська та Сиро-Маланкарська Церкви.
Львівська Духовна семінарія Святого Духа святкує 225-у річницю від заснування. Відбулася урочиста конференція «Львівська Духовна семінарія як культурний та інтелектуальний осередок галицького українства», відкрито фото-виставку «Історія Львівської Духовної семінарії у світлинах».
6 грудня відбудеться фестиваль хорів греко-католицьких семінарій України, в якому візьмуть участь хорові колективи греко-католицьких семінарій з Пряшева (Словаччина), Любліна (Польща) та Ніереґази (Угорщина), а також хор Східної колегії з міста Айхшттета (Німеччина). Завершаться святкування 7 грудня. В соборі св. Юра у Львові буде відслужена Архієрейська Божественна Літургія, яку очолить Високопреосвященніший владика Ігор Возьняк. Опісля відбудеться молитовний хід вулицями Львова до Личаківського кладовища. Тут служитиметься Панахида на могилі о. Маркіяна Шашкевича та біля гробівця крилошан Львівської митрополичої капітули.
З нагоди 25-річчя від дня смерті православного богослова Олександра Шмемана в Києво-Печерській лаврі був проведений тематичний круглий стіл. За словами священика Польської Православної Церкви Генріха Папроцкі, основною ідеєю творів отця Олександра Шмемана є навчити читача (слухача) відрізняти справжню церковну традицію від псевдотрадиції, тобто побачити головне серед другорядного. «Шмеман феноменально знав російську літературу, міг годинами говорити про будь-кого з російських письменників чи поетів. Невипадково деякі американські університети запрошували його як лектора з російської літератури, а не з богослов’я. Але, на мій погляд, отець Олександр був насамперед священиком, а лише потім богословом, оратором, професором. Він був одним із останніх слухачів курсу літургійного богослов’я отця Сергія Булгакова у Свято-Сергіївському інституті й успадкував від нього розуміння сутності Богослужіння. Для Шмемана богослужіння є насамперед богослов’ям для народу, іншими словами загальнолюдським передчуттям Царства», — розповідає священик Генріх Папроцкі про окремі етапи життя відомого протопресвітера.
«Шмеман і Мейендорф удвох фактично створили Православну Церкву Америки, а першим їхнім кроком у цьому став переклад основних богослужбових текстів англійською мовою», — зазначив польський священик. При цьому він згадав розповідь протопресвітера про його перше англомовне Богослужіння: «Отець Олександр ділився спогадами: “Згадую свою першу Літургію, відправлену англійською мовою. Я служив із заплющеними очима, бо не міг поглянути ні на людей, ні на ікони, ні на престол в очах був морок. Служилося погано, тяжко, усі слова здавалися беззмістовними. Враження від тієї Служби залишилися найгірші”».
Однак, незважаючи на перший негативний досвід, за свідченнями священика Генріха Папроцкі, «отець Олександр став одним із головних проповідників етнізації Церкви, хоча багато хто його й не розумів».
********
Трибунал Верховного Архиєпископа УГКЦ виніс кару великої екскомуніки для «підгорецьких отців». Завершився судовий процес у справі «підгорецьких отців». У повідомленні Департаменту інформації УГКЦ акцентується, що вирок, винесений Апеляційним трибуналом, є остаточним.
«Вирок церковного суду першої і другої інстанції засвідчує болючий для Церкви факт, що через свої амбіції, слова, поведінку священики Ілля А. Догнал, Методій Р. Шпіржік, Маркіян В. Гітюк та Роберт Обергаузер поставили себе поза церковною спільнотою, поза межі Католицької Церкви. Вони говорили, що бажають реформувати Церкву, робити для неї добро. Однак через свій спосіб діяння вони завдали церковному тілу тільки шкоди і терпіння через замішання, яке посіяли своїми висловлюваннями у серцях вірних. Щиро сподіваюся, що судовий вирок стане для них нагодою застановитися та критично поглянути на свої дії, які спричинили такий сумний підсумок», — у коментарі для Департаменту інформації сказав Патріарх Любомир.
«Що стосується інших осіб — духовних і мирян, які співдіяли та підтримували вказаних священиків, Трибунал Верховного Архиєпископа УГКЦ застерігає, що їхній канонічний статус у Католицькій Церкві є під загрозою з огляду на небезпеку приєднання до групи осіб, які вчини важкі злочини. Тому цей Трибунал закликає їх підпорядкуватися рішенням єпископа Сокальсько-Жовківської Єпархії Греко-Католицької Церкви та єрархів цієї Церкви», — сказано у декреті владики Михаїла (Колтуна).
