25 грудня 2007 року відійшов у вічність добрий батько і дідусь, наш незабутній приятель і великий меценат української культури св. п. д-р Роман Смик. Прожив він 89 років, сповнених любов’ю і працею для родини, своїх пацієнтів та для українського народу.
Народився Р. Смик 3 жовтня 1918 року в селі Жовчів, Івано-Франківська обл., у священичій родині о. Петра і Ростислави (з Кузелів) Смиків. Був племінником письменника Богдана Лепкого. Середню освіту здобув в українських гімназіях у Бережанах і в Станиславові (тепер Івано-Франківськ). У 1937 році почав медичні студії в Краківському університеті, які закінчив у 1945 році в Берлінському університеті. Згодом спеціялізувався в Ерленгенському університеті (Німеччина), де я мав честь з ним познайомитися.
В 1950 році емігрував з родиною до Америки, де згодом провадив приватну лікарську практику в штаті Ілиной. Він належав до Українського лікарського товариства Північної Америки (УЛТПА) та Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) в Чикаґо, був меценатом Українського національного музею, будівничим собору свв. Володимира і Ольги та Українського культурного осередку в Чикаґо.
Р. Смик був одружений з Лідією Кожушко (з 1946), з якою виховав трьох синів – Євгена, Марка та Романа. Всі вони мають свої родини. На жаль, його дружина захворіла і померла в 1988 році.
У 1990 році взяв участь у Лікарському конгресі в Києві й у Львові, відвідав рідні сторони в Західній Україні. В липні 1991 року взяв участь у організації першого музею і пам’ятника Богданові Лепкому в селі Жукові біля Бережан. Був організатором і фундатором кількох виставок, присвячених Б. Лепкому.
Д-р Р. Смик цікавився музейними справами, передовсім філателією і пропам’ятними виданнями. Він організував і очолював Патріярший фонд єпархії св. Миколая, спонсорував і видав ряд філателістичних і пропам’ятних видань, пов’язаних переважно з особою Патріярха Йосифа, опублікував ряд оглядів таких видань у діяспорі, а повну збірку «Блаженніший Патріярх Йосиф у філателістичних і пропам’ятних виданнях помісної УКЦ» передав ювілярові в його 92-річчя. Виготовив також виставки філателістичних і пропам’ятних видань, які були представлені у США, Канаді, Австралії, в Україні і подарував їх ряду музеїв. Був почесним членом УЛТПА, Українського канадського музею-архіву Альберти в Едмонтоні, одним із спонсорів будівництва Українського Католицького Університету та собору св. Софії в Римі, Фундації ім. Богдана Лепкого. За своє меценатство д-р Р. Смик удостоївся численних відзначень і нагород.
В неділю, 30 грудня 2007 року Архимандрит о. Іван А. Кротець, о. Олег Кривокульський, о. Микола Бурядник та о. Ігор Кошик в соборі свв. Володимира і Ольги відправили Парастас і Панахиду при милозвучному співі церковного хору. Після Панахиди мали прощальні слова його гімназійний товариш Орест Городиський та голова парафіяльної ради Олег Караван. У понеділок, 31 грудня, відбулися похоронні відправи в соборі свв. Володимира і Ольги, де парох о. І. Кортець мав релігійну і патріотичну проповідь.
Покійного поховали на цвинтарі св. о. Миколая в Чикаґо, біля могили його дружини. Отець О. Кривокульський відправив останню Панахиду та запечатав домовину на вічний відпочинок. Після похорону відбулася тризна в готелі «Пшебили», де родич покійного Роман Назаркевич мав слово-спомин про нього, а д-р Павло Пундій попрощав покійного від УЛТПА та осередку НТШ в Чикаґо.
Вічная пам’ять!
Д-р Павло Пундій
Газета «Свобода», №6, 8.02.2008
