Свіжий номер

4(504)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Урочисті дні на Свято-Михайлівській гірці у Філадельфії

(Філядельфія — Т.К.) — В днях 22 і 23 вересня ц.р. відбулись великі урочисті дні на посілості парафії св. арх. Михаїла у Філядельфії — Дженкінтавн. В суботу 23 вересня відбувся четвертий делегатський збір Союзу Українських Католицьких Братств і Сестрицтв Америки. Про діловий перебіг братського збору вже були звідомлення в українській пресі, тому я зосереджусь тільки на певних моментах для накреслення цілости дводенних святкувань.

З’їзд почався св. Літургією, яку служив о. Мирон Панчук з Чікаґо. Під час обідової перерви сестрицтво св. Анни гостило делегатів і гостей полуденком серед чудової природи при гарній сонячній погоді. На закінчення ділових нарад з’їзду відслужено Молебень і Панахиду за упокій душі Патріярха Йосифа, яку відправили оо. З. Злочовський, М. Панчук і М. Процик. Співав чоловічий хор «Ірмос» під орудою Романа Андрушка з Чікаґо.

Увечері у вщерть заповнених парафіяльних приміщеннях відбулась святочна вечеря з відповідною мистецькою програмою, якою провадила культ-освітня референтка Юля Шашаровська. Принагідне слово виголосив перевибраний голова Союзу братств проф. Василь Маркусь. Господарем братського з’їзду було братство св. Михаїла, а гостинні обов’язки господині, як звичайно, з великою запопадливістю виконували пані сестрицтва св. Анни під дбайливою кермою їх голови Євгенії Колтун.

На другий день, 23 вересня, в неділю, відбулись урочисті святкування восьмих роковин посвячення і благословення Свято-Михайлівської посілости Блаженнішим Патріярхом Йосифом. Свято започатковано польовою св. Літургією на площі біля пропам’ятного хреста і Гранітної плити, що знаменує святе місце, на якому Блаженніший Патріярх Йосиф правив першу соборну св. Літургію і свячення Свято-Михайлівської посілости 28 вересня 1976 року.

Під час винятково чудової погоди о. мітр. Зенон Злочовський при співслуженні о. Мирона Панчака відправили св. Літургію. Проповідь сказав о. М. Панчак. Співав чоловічий хор «Ірмос» з Чікаґо. Багато мирян приступили до св. Причастя. Окрім парафіян, у св. Літургії взяли участь багато прихожан і майже усі позамісцеві учасники братського з’їзду з Клівленду, Вашінґтону, Нью-Йорку та інші, з-поміж яких найчисленнішу групу творили гості з Чікаґо з їхнім головою Парафіяльної Ради д-ром Олександром Фаріоном на чолі.

Після св. Літургії відбулось літнє водосвяття, а потім при співі молитовних пісень, усі процесією відійшли до церкви. Знову, завдяки чудовій погоді, приготований сестрицтвом св. Анни сніданок відбувся надворі серед приємної природи біля удекорованої портретом Патріярха Йосифа, вишивками, зеленню і квітками — естради. Після сніданку відбулась святочна програма, яку відкрив голова Парафіяльної Ради д-р Володимир Пушкар, привітавши гостей і парафіян, представив голову Парафіяльної Ради парафії свв. Володимира і Ольги в Чікаґо д-ра Олександра Фаріона. Гість зложив щирий привіт від настоятеля о. мітр. Маріяна Бутринського і усіх парафіян та в короткім, але вдумливім слові виявив деякі братні поради на шляху парафіяльного росту та побажав успіхів в розбудові Свято-Михайлівської парафії, а особливо у здвигненні^ св. храму для увіковічнення пам’яти Патріярха Йосифа. Дальше ведення програми перебрала культ-освітня референтка Юля Шашаровська, яка в притаманній їй мистецькій формі оформлює і переводить кожну святочно-мистецьку програму в парафії св. арх. Михаїла. Юля Шашаровська започаткувала потрясаючо сумним віршем пера Богдана Стефанишина — «Вмер Батько Церкви і Народу». Відтак слідували — інсценізація, опрацьована і підготована актором реж. Володимиром Шашаровським на підставі матеріялів пера Б. Стефанишина у виконанні членів Мистецької Студії — Мар’яни, Оксани і Марти Михайлюків, Тамари Комаровської, Марка Клоса і Тараса Трипупенка. Чоловічий хор «Ірмос» під орудою Р. Андрушка з Чікаґо виконав «Херувимську» — Бортнянського, «Услиши, Господи» — Лаврівського і «Блажен Муж» — Гнатишина-Туркевича. Власного авторства вірш деклямувала Стефанія Кралька з Чікаґо. Зворушливим моментом була інсценізація п.з. «Прощальне Слово Дітей — Патріярхові», що її виконали діточки — Раїса, Маруся і Лесик Смеречинські. На закінчення з коротким теплим словом виступила заступниця голови Союзу Братств Орися Гарасовська з Чікаґо.

Хотілося б написати ширшу рецензію про кожну точку і кожного виконавця, бо справді було б про що писати, але, на жаль, на це немає місця. Усім виконавцям святочної програми належиться велике признання і щира вдячність.

Обмежуючись до короткої згадки про це свято, констатуємо, що це була унікальна імпреза, що це не була шабльонна святкова академія, яких у нас є багато. Унікальність цього свята полягала в тому, що місце, інтенція і момент безпосередньо в’яжуться з особою Великого Пастиря, який рівно два тижні перед тим осиротив своє вірне стадо. Кульмінацій­ною точкою цього відзначення було святкове слово, яке виголосив голова Братства Молоді св. Івана Богослова — мґр Роман Дубенко.

* * *

Дводенні святкування на Свято-Михайлівській гірці закінчились успішно. Як ділові, так і релігійно-святочні урочистості відбувались під знаком глибокого смутку і жалоби, але діловий хід нарад і резолюційні настанови вказують на те, що армія послідовників великого Борця і Вчителя духово не заломалась. Витерши сльози (як радить Роман Дубенко), громада прийняла і залишилась гідним спадкоємцем і виконавцем заповіту нашого великого Батька — Патріярха Йосифа і тому є готова по-мужньому і по-Божому прийняти істину Божої волі: вмер Патріярх — хай живе Патріярх.

Поділитися:

Популярні статті