В суботу, 19 грудня 1987 p., відбулось чергове засідання крайової управи Українського Патріярхального Товариства (УПТ) у США, у якому взяли участь: Олександер Пришляк (голова), Оксана Бережницька, Ігор Гайда, Микола Галів, Степан Гробельський, Ярослав Клим, Мирослав Лабунька, Василь Никифорук, Василь Пасічняк, Ева Піддубишин, Володимир Пушкар і Леонід Рудницький. Після відкриття й молитви секретар В. Никифорук прочитав два останні протоколи з засідань крайової управи, які відбулись одне коротко перед VІ Конгресом Мирян в Нью-Йорку, а друге під час Конгресу Мирян у Римі. Протоколи пригадали нам поточні проблеми, перед якими стояли ми тоді перед Конгресом Мирян та в час його відбуття.
Загальний інформативний звіт з проведеної праці склав голова О. Пришляк. Доповідач зробив підсумки участи наших членів у ІУІ Конгресі Мирян, назвав, що було зроблено під час побуту в Римі. Відмітив авдієнцію в американській амбасаді при Ватикані, відбуті різні розмови з українськими і ватиканськими особистостями у Римі. Також згадав свої розмови і зустрічі з членами і представниками УПТ та виступи на Фльориді. В загальному представив, як виглядає під сучасну пору ситуація нашої УКЦеркви на Фльориді та можливості створення там нашої патріярхальної клітки — станиці. В цьому відношенні доповнив інформації Василь Пасічняк, який там також нещодавно був і виступав з доповіддю. Поодинокі референти подавали свої звідомлення з проведеної праці.
Обговорено Синод Українських Владик Помісної УКЦеркви у Римі, що відбувся одночасно, як відбувався Конґрес Мирян. При обговоренні цього питання розвинулась широка дискусія. Стверджено, що Синод був засекречений, хоч, властиво, не було що засекречувати, бо в основному, як можна було відчути, наради обмежувались навколо підготовки святкувань 1000-ліття християнства Руси-України. Покищо миряни ще не були учасниками Синоду.
Окремо було обговорено питання, що його висунув Патріярх Мирослав-Іван під час відзначення 40-річчя діяльности «Церква в потребі», простягнувши руку прощення російському народові та московській патріярхії. Цю вістку принесла чужинецька преса, яка викликала серед української громади здивування і подекуди навіть розчарування. Це питання розглянено під різними аспектами. Всі учасники засідання піддержали вислови прощення Блаженнішого Мирослава-Івана, підкреслюючи, що він, як Христовий послідовник і церковний достойник, з християнського погляду зробив правильно. В цій справі вирішено з рамени крайової управи опублікувати окрему заяву.
Під час нарад взято до уваги, що в половині 1988 року в Римі відбудуться величаві святкування з нагоди відзначення 1000-ліття християнства Руси-України. В цих святкуваннях візьмуть участь багато членів Патріярхального товариства. Було б добре і навіть так плянується управою УПСО, відбути черговий з’їзд УПСО в Римі. Тому вже тепер треба в цьому напрямі працювати і підготовлятись. Треба взяти до уваги, що у той час будуть наші члени з всіх сторін і континентів. Отже такий з’їзд повинен мати виключно організаційні проблеми до вирішення, себто треба вислухати звітні доповіді, передискутувати поточну проблематику складових членів Українського Патріярхального Світового Об’єднання та вибрати нову управу на чергову каденцію. Вирішено, щоб з цими справами звернутись до управи УПСО і їх переговорити та уточнити.
Обговорено справу евентуальної поїздки Йосипа Терелі по відділах УПТ й більших скупченнях українців у США. В цій справі вирішено увійти у контакт з Товариством «Свята Софія» у Філядельфії, а також пов’язатись безпосередньо з Йосипом Терелею та уточнити з ним всі справи. Після цього, коли будуть домовлення, можна буде скласти цілий плян поїздки. Ідеться про те, щоб українська громада в США була поінформована з уст Й. Терелі про ситуацію нашої Церкви в Україні.
Голова О. Пришляк поінформував, що Блаженніший Мирослав-Іван потребує грошей на викінчення проектів, що їх започаткував Патріярх Йосиф. Знаємо, що прибутки Блаженнішого Мирослава-Івана є дуже малі, і ми зобов’язані в тому йому допомогти. Для цього треба посилити окремі збірки серед нашої громади. Навколо цієї теми розв’язалась широка дискусія. Дискутанти застановлялись над тим, як найуспішніше можна перевести цю акцію збірки, щоб Блаженнішому Мирославові-Іванові допомогти закінчити розпочаті проекти.
Також була розглянена ситуація нашої Церкви на терені Англії, після резиґнації єп. А. Горняка. Згідно з інформаціями, які одержано, виглядає, що Владика М. Гринчишин не виявився на висоті завдань, бо намагається односторонньо полагоджувати дванадцятилітній конфлікт. Виявом цього може послужити покликання п’ятичленної Комісії, яка складається виключно з священиків, що піддержували єп. Горняка, не взявши ні одного священика з патріярхальної сторони. Мабуть, такою практикою далеко не можна заїхати. Управа вирішила до цієї справи ближче приглянутись і відповідно діяти.
Володимир Пушкар представив ситуацію журнала «Патріярхат» під адміністраційним його оглядом, сучасні проблеми та офіційне оформлення. Під тим оглядом є деякі спізнення, але не з нашої вини. Ці справи повинні бути чимскоріше наладнані, щоб не мати жодних непотрібних комплікацій.
Крім цього, обговорено проблеми пожвавлення праці відділів та делеґатур УПТ-ва та більше звернення уваги на зовнішні зв’язки. На закінчення голова О. Пришляк побажав усім веселих свят та щасливого Нового Року. Засідання закінчено молитвою.