Свіжий номер

3(503)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Вісті з української марійської колекції у Дейтоні

Ще від часу повідомлення у «Свободі» 26 листопада 1983 р. та в »Шляху» 15 січня 1984 p., ми не мали нагоди поділитись новинами й подіями у Дейтоні в Українській Марійській Колекції. Дякуючи нашим приятелям праця поступає вперед, колекція зростає. Популярність її теж збільшується.

Як повідомляли ми ще здогадами, що святочні картки цього року будуть видані Українською Колекцією або з її збірки, та ось офіційна університетська різдвяна картка президента університету була таки видана як фото із образу п. Ліди Шулякевич із Вінніпегу, а наша святочна картка була копією графічної композиції Михайла Дмитренка. Обидві картки одержали признання й конґратуляції в університеті. Надто картка М. Дмитренка зацікавила багатьох, які прохали дарувати їм один-два примірники. Ми на цю евентуальність були приготовані, і могли задовольнити відвідувачів. Очевидно, Українська Колекція стала відомою серед університетської громади.

Щоб підсилювати та «оживляти» зацікавлення, ми приготовили виставку різдвяних карток «Крістмас кард ін юкраїніян фолкарт». Дякуючи нашим добродіям ми мали таки гарний вибір і виготовили її ефектовно. На кожній полиці була одна тема: традиційна тема «Світло сходить на темряву землі» — Дмитерко, Мол, Козак, Еґберт Псалтир, Холодний, Мороз; «Прогнання на екзиль» — Палій, Мороз, Микильчук, Доманик, Лісовська, Г. Базар; «На полі боротьби» — Козак та його ж «Балада вояка та його видіння»; «На еміграції в чужому краю» — Антохій, Курилик, Костюшко; «Твої коріння» — Мазепа, Німців, Денисенко, Козак; «Твоя родинна хата» — Антохій, Мазепа, Лісовська; «Родина» — Мазепа, Чикало, Мошинська, Дмитренко, Кульчицька та інші. До цього коротка легенда, що описує значення Різдва в українському житті та мистецтві.

Виставка втішалась популярністю.

В тому часі наспіли різні матеріяли із преси, життя парафії тощо, як теж пожертви. Головно о. Константан Тимочко з Брізбену прислав нову щедру пожертву, а ред. Мирослав Добровний з Сіднею (Австралія) надрукував статтю про нас у «Вільній Думці». Надіємось одержувати звідсіля більше інформацій та зв’язку.

Наспівають листи із бібліографічними питаннями та за інформаціями. Професор Григор Лужницький запронумерував для нас «Америку», з якої зможемо користуватись відомостями із культурно-релігійного життя громадян. Пані Тетяна Рабій з Нью-Йорку прислала металеву матрицю Вишгородської ікони.

Щоб популяризувати Українську Марійську Колекцію та українське ім’я, ми вирішили спровадити мандрівну фотовиставку Київської архітектури з Українського Музею в Нью-Йорку. З цією метою заручено патронажем архиєпископа Николи Елька та архиєпископа Сінсіннаті, Ігумена та Маріяністів, власників університету та запрошено до помочі українську громаду навколо Дейтону як теж представника університетських департаментів для оформлення виставки.

Хоч пропозиція позички виставки була започаткована ще літом, то рішення запало щойно в грудні у залежності від місця в ґалерії. У висліді пізнього рішення реченцем виставки виявився місяць березень, і хоч час був дуже короткий для повного приготування, то таки рішено скористатися з нагоди, бо — або тепер, або може й ніколи. Виставку призначено на мистецьку ґалерію Студентської Унії ім. Дж. Кеннеді за одобренням департаменту Публічних Зв’язків та департаменту університетських активностей.

Зразу пішли гарячкові заходи публікацій, вербування прихильників-жертводавців, листів-прохань, авдієнцій, інтервенцій, зв’язків з місцевими організаціями, парафіянами — усе на скору руку й поспіх, бо дійсна праця почалась щойно по новім році. Зорганізовано залю на прийняття публіки на день відкриття. Виявилось, що додаткова виставкова ґаблота при вході до Унії буде теж вільна, і її зразу використано для виставки народнього мистецтва, випозиченої з університетського музею в Оксфорді, Огайо. Під проводом Аки Перейми з Трой, пані Оксана Крушельницька (Трой) та пані Стася Жизномирська (Дейтон) по-мистецькому оформили виставкому ґаблоту, що при самому вході задержує уже око зацікавлених.

Поволі особисті авдиєнції, інтервенції, листи стали зумовлювати вплив фінансової допомоги. Прихильники Української Марійської Колекції стали надсилати свої датки з Філядельфії, Детройту, Чікаґо, Сінсіннаті, Лексінґтону, Колюмбусу, бо видатки виявились великими, коли зважити, що випозичення виставки коштуватиме понад $450.- з додатком транспортації тощо. Дійсною допомогою, в додатку до українських і американських датків, став архиєпископ Сінсіннаті Данило Пілярчик та його помічник архиєпископ Никола Елько своїми великими дотаціями.

Вкінці, в неділю 4 березня, о год. 5:30 святочно відкрито виставку при участі єпископа Николи, директора Марійської Бібліотеки о. Теодора Келера, Стіва Картера, голови Товариства Архітектів Дейтону, з його коротким словом про архітектуру, як вияв психічно-духової та матеріяльної творчості й цивілізації людей. Директор мистецької ґалерії Кеннеді Уніон Том Ґутман та Джейн Бріт, координатор і промотор, представили членів комітету. Директор Марійської Бібліотеки виголо­сив зворушливу промову про Київ-Єрусалим, матір світла Христової віри на Сході, за словами псальмопівця 87 «Усі закличуть Матір-Сіон, бо усі зродились від неї», підкреслюючи Теотокос ікону, приявну в українському житті, як відлуння його душі, її присутність в його мріях, надіях, потребах..

Гостей запрошено на чарку вина та на перекуску. Вони із зацікавленням слухали й оглядали експонати та дивувались диковинній брутальності відомого імперіялізму, як теж самобутності й величі української давнини. З кожним разом починає щораз частіше звучати у цьому віддаленому від українського згуртування кутку українське ім’я на тлі нещодавнього монолітнього «рашен»-концепту, українська самобутність.

Поруч із виставкою у Студентській Унії споряджена виставка українських експонатів із Української Марійської Колекції у двох ґаблотах вітальної залі Марійської Бібліотеки на 7-му поверсі університетської бібліотеки. В одній розкладені кольорові фотографії українських церков на поселеннях (Брізбен, Австралія; Чікаґо, Детройт; Торонто, Парма, Рим, Ромен, Канада), а у другій — ікони, з Почаївською на окремій поличці з манастирем та побільшенням Почаївського чуда, виготовленим в друкарні Маріяністів. На стінах і столиках висять або розкладені ориґінали: «Пшенична» — Аки Перейми; «Любов» — Рема Баугавтіна від п. Рабій; ікони Галини Титли та Слави Ґеруляк (випозиченої від п. Стасі Жизномирської); «Вишгородська» — Мирона Левицького в металі; «Свята вечеря» — Курилика та його ж «Охтирка». Автоматичний апарат висвітлює прозірки (3 повні диски) з поясненням на екрані.

За словами Преосвященного Николи Елька «Марія полюбила український нарід і зволила стати його опікункою», ми з переконанням повторяємо це і для Марійської Колекції: «їй довподоби закріплювати й розвивати довідник відданости українських дітей для Неї та Її Покров над ними».

При цьому закликаємо усе громадянство таки пам’ятати про нас, надсилати експонати всякого роду, картки, відбитки, світлини, оригінальні праці, книжки, спомини, марки тощо.

Колекція Української Марії при MЛ

Поділитися:

Популярні статті