Свіжий номер

3(503)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Вістки із Лондону, Онтаріо, Канада

Лондон — невеликий український осередок у південно-західньому Онтаріо. Українська католицька парафія Христа Царя в Лондоні начисляє біля 150 родин і приблизно стільки ж родин — православна парафія Пресвятої Тройці.

Хоч досі ще не створено Ради Українських Громадських Організацій (РУГО) за Патріярхальний устрій, але вірні та оо. парохи будуть завжди сповнені пошани до їх Блаженства Патріярха Йосифа та прихильні ідеї українського патріярхату. Цю настанову завдячує парафія у великій мірі покійному о. крилошанинові Лютославові Куссому. В минулому був він одним із засновників та перших душпастирів парафії свв. Володимира й Ольги в Чікаґо. Опісля пробув вісім років у Лондоні — Канада (1970-78 pp.).

Тут, між іншим, започаткував щорічні збірки на «Патріярший Фонд», які залишилися добрим звичаєм і досьогодні. Поминання Патріярха Йосифа під час Богослужб є самозрозумілою традицією в парафії, і якщо виникла потреба, парафія вміла гідно цю традицію обстояти.

Проводжено поодинокі акції, як, наприклад, висилання привітів їх Блаженству з нагоди різних свят, розпродаж пропам’ятних жетонів з нагоди 20-річчя повороту Патріярха з неволі, збирано передплати на «Патріярхат». Двоє парафіян були учасниками 4-го З’їзду (РУГО) в Торонто цього літа.

Щорічно святкує наша парафія врочисто празник Христа Царя в останню неділю місяця жовтня. Цього року Парафіяльна Рада під проводом Миколи Василька запросила головним доповідачем на празник голову УПСО д-ра Богдана Лончину із Детройту. Він виголосив доповідь на тему: «Двадцять років Патріярхального руху».

Доповідь була опрацьована цікаво й популярно. Доповідач накреслив коротко історію Української Церкви, її пов’язання із Апостольським Престолом та її традиційну помісність. Спинився ширше на правах та обов’язках Божого Люду, які випливають із постанов Собору Ватиканського Другого.

Зокрема зупинився над історією розвитку руху за Помісність Української Католицької Церкви та піднесення її до гідности Києво-Галицького Патріярхату. Основний поштовх до дії дав цьому рухові історичний виступ їх Блаженства Патріярха Йосифа на Ватиканському Соборі Другому. Доповідач обґрунтував наше право на власний Патріярхат та помісність нашої Церкви поважними логічними аргументами та закінчив, висловлюючи надію на офіційне визнання цих наших прав, поскільки «де факто» вини вже діють.

Доповідь викликала настільки велике зацікавлення, що за ініціятивою о. пароха О. Слободяна, ЧСВВ, рішено вислати повний текст її для поміщення в «Нашій меті», пресовому органі Торонтської єпархії.

Празник звеличав своєю приявністю ігумен поблизького манастиря оо. Студитів у Вудстаку, о. Євтимій Волинський та диякон о. Роман Бей із недалекого Брентфорду. Пані із місцевого відділу ЛУКЖ подбали про смачну празничну трапезу та привітний, гостинний настрій. В цілому імпреза вийшла вдало та безперечно причиниться до закріплення ідеї українського патріярхату в серцях парафіян.

ЛХЩ

Поділитися:

Популярні статті