Свіжий номер

«Тайно образующе». Молитви візантійської Літургії як містагогія

Час ставати сильнішими

Стати автором

Анна Руда

Христос Воскрес!

Христос Воскрес! І хочеться радіти!
Бо й ти воскрес, мій Краю дорогий!
Та страх якийсь вкрадається…
Невже знайдуться злії діти,
Що знов розпнуть Тебе? Глибокий неспокій

Турбує нарід наш. Чомусь немає згоди.
Чи не навчила нас недоля за віки?!
Чи є цінніше в світі щось за Волю?
Невже кайдани знову прийдеться тягти?

О, спам’ятайтеся, всі бунтівники злії!
Чи ж ви не є тієї самої Матері сини?
Чи мачуха здійснить вам ліпше ваші мрії?
Чи приголубить щиро вас? О, ні!

Не додавайте ж болю серця рідній ненці,
Яка усіх дітей своїх однаково кохає!
Добром і згодою утіште її серце.
Любов правдива нехай нас всіх з’єднає!

Христос Воскрес! Нехай безмежна радість
Огорне всіх! Нехай не буде місця люті
В кожному серці! Нехай воскресне
Слава Твоя, мій Краю! Нехай всі люди

З’єднаються і обіймуть друг друга!
Бо Христос воскрес для нашого народу!
Втішмо ж Його! Пригорнімсь всі до Нього!
Хай лине пісня до небес! Бо Христос

Воістину Воскрес!

Леся Храплива-Щур

Прощай, Патріярше!

Як тяжко нам, грішним, прийняти, о Боже,
Ту жалісну вістку, — що уже нема
З нами Глави Церкви! Що він відійшов вже
На вічний спочинок по тяжких трудах.

Така Твоя воля! Життя наше земське
Є в Твоїх, о Боже, могутніх руках.
Ти слуг своїх вірних взиваєш до себе,
Як треба влегшити їх тернистий шлях.

Спокус так багато на цім грішнім світі!
Диявол шалено спішить загребти
Для себе чим більше в свої міцні сіті
Непевних у вірі і духом слабих.

І хоч жаль безмірний нам стискає груди:
Без Пастиря стадо — непевне, слабе.
Ми віримо глибоко — наш Патріярх буде
За наше спасіння благати Тебе.

Бо він не помер нам! Ти тільки покликав
Його з цього світу — де вічне життя!
І він далі буде за нас всіх молитись,
За всіх своїх вірних до Тебе — Творця!
З вірою твердою плекаєм надію:
Він Тебе благає, і Ти нам пішлеш 
Пастиря нового, який знов зуміє 
Встояти за Церкву, за правду й буде…
Нам світлом в темряві, щоб ми не зблудили,
Ішли вслід за світлом, яке заведе 
Нас всіх до спасіння і до воскресіння 
Вільної Вкраїни, що більш не впаде…
Ворогові в сіті! А буде радіти 
В сім’ї всіх народів на Божій землі!

Шанувати волю і — молити Бога 
За спокій на світі во віки віків!

Прощай, Патріярше! У нову оселю 
Тебе Господь прийме, де вже не буде 
Ні болів тілесних, ні мук безконечних,
А ласка Господня на тебе зійде!

Рочестер, Н.-Й., вересень 1984 р.
Анна Руда