Кривий Мирослав

Богдан Мигаль
Рожище

Христос Воскрес!

Пливуть, мов річка, бистрі дні за днями.
В безмежну вічність канула зима,
І прилетіла разом з журавлями
На рідну землю сонячна весна…

І, як щороку, будемо стрічати
У ці весняні, сонцесяйні дні,
Як наші предки, Великодні Свята!
Вік не забудем роки молоді…

А скільки літ прийшлось нам святкувати
Це світле свято в чужій стороні.
Та думка лине до рідної хати.
Де проминули наші юні дні…

В дитячі роки грались писанками.
Яка ж це дивна, чарівна краса!
Сьогодні в серці тужно до бестями,
З очей скотилась по лиці сльоза…

Радуйся, земле моя світанкова.
Що знов настала прекрасна весна.
Думками злиньмо в те село чудове,
Де наша юність пройшла чарівна…

«Христос воскрес!» — небавом залунає
По всьому світі величний привіт
І ми, як пам’ять його зберігаєм
Ще з давніх, юних, незабутніх літ.

Хай чистий голос великодніх дзвонів
У Вашім серці спомином дзвенить.
Нема на світі ще таких кордонів,
Які цей голос могли б заглушить!…

Мов сон, майнули роки за роками.
Канули в вічність весни запашні.
Згадайте, Друзі, як ми писанками
Втішались дружно в ті святкові дні…

Прийміть сьогодні в це величне свято
Палкий привіт в словах: «Христос воскрес!»
Ми ж терпеливо будемо чекати
На відповідь: «Воістину воскрес!»

В словах: «Христос воскрес!» — могутня сила.
Що смерть перемогла і зла пітьму.
Ідеї Правди і Добра відкрила
Й вказала до Спасіння путь ясну!…

Це свято — Гімн оновленій природі.
Який в словах: «Христос воскрес!» дзвенить.
Традиції, що прижились в народі
І збереглись на протязі століть!…

Спаситель світу

Наш Спаситель світу
За тяжкі людські гріхи
Переніс страшну Голгофу —
Безневинно Його на хресті розп’яли.
Сталось чудо із чудес —
Христос Воскрес і вознісся до небес!
В небі ангели співають.
Христа-Бога прославляють.
То ж радіймо, усі люди.
Величаймо Христа всюди.
Живімо так як Бог заповідав.
Щоб у небі кожен місце мав.
Милозвучно всі співаймо.
Честь й хвалу Христу віддаймо.
Хай лине пісня щира до небес
Христос Воскрес! Христос Воскрес!

м. Підгайці
Ольга Букавин

Василь Ящун

Воскресна пісня

Христос воскрес! Христос воскрес!
Воскресні дзвони розсилають
Цю пісню радости, звитяги.
Привіт землі й Царю небес.

Христос воскрес! Зеніт чудес!
Твердіє віра, в ній надії…
Іскряться злотом ткані мрії…
Борцям за Правду слави жезл!

Воскресна пісне! ти глибінь
Моїх думок на всіх дорогах,
В моїх складних життєвих кодах.
Ти величінь, в меті цвітінь!

В тобі могутня пишнота.
Порив до праці, жертв, терпіння.
Мойого духа багатіння,
Прямінь до вічного життя.

Безсмертна пісне вогнева!
Ти стяг воскресний місіонерний
Несла й несеш крізь тьму бар’єрну.
Тебе не вбила ворожда.

Ти в ній міцнішала, росла.
Ти в ній живеш і будеш жиги.
Мов сонце, радісно сповита.
Як довго житиме земля!

Лети й спиняйся, пісне, там.
Де ще тебе не чули, всюди;
Де міти й темне богоблуддя,
– Неси воскресний їм тимпан!

(Із збірки «До світла»)

Дороги життя

Перед тобою. Божа людино,
Стеляться дві дороги життя:
Перша дорога веде до Бога,
Друга дорога — прямує до зла.

Яку дорогу вибереш, людино?
Маєш свій розум і свобідну волю,
Добре подумай, бо час не чекає.
Щоб не попасти в пекельну неволю.

Пам’ятай, людино, про свою душу,
Про її майбутнє та вічне життя.
Пам’ятай про Бога та Його закони,
Будь з Христом навіки і не роби зла.

Вибери дорогу правди та добра.
Хоч вона нелегка буде у житті.
Хоч вона вузенька, має перешкоди,
Вийдеш переможцем у цій боротьбі.

І манити будуть тебе злії люди,
Перешкоди будуть в цій дорозі життя,
Але ти не лякайся, йди сміло вперед.
Завжди будь з Христом, борись проти зла.

Минуться багатства і розкоші світу,
Бо у цьому світі щастя не знайдеш,
Залишиш багатства, золото та срібло,
У темну могилу його не візьмеш.

Для тебе, людино, лиш одна мета:
Чесно працювати, любити Бога,
Щоденно молитись, робити добро.
Це єдина правдива, щаслива дорога.

Христос – наша сила, надія, любов,
І віра велика у вічне життя.
То ж іди. людино, дорогою правди,
Життя — хрест великий, життя — боротьба!

Підволочиськ
Кривий Мирослав

* * *

Як мені з тобою, українко?
Збудувати хату при дорозі.
Простелити в світ одну стежинку.
Діточок набути в мирі, в Бозі.

Не впустити в хату всяких «ізмів»,
Бездуховності та атеїзмів.
Як дітей зростити і навчити.
Щоб з людьми у Бозі вміли жити.

Слово рідне, щоб було й «гаївка».
Пам’ять роду, рушники, маївка.
Щоб Тарас мав місце і Шашкевич,
Щоб на свята все було свячене.

Як навчити матір шанувати.
Храм святині, звичай величати.
Як навчити «сіяти й косити».
Щоби рід Вкраїни не згубити.

Із збірки «Недоспівана пісня М Шашкевича».
Богдан Гірський.

Леся Храплива-Щур

Рік Марії

Вітай, Маріє, нам у СІЧНІ,
У вирі зоряних сніжин,
Коли, назустріч тузі вічній,
Іде до нас Твій Божий Син!

Як радістю для Симеона
Ти в ЛЮТОМУ ідеш у храм.
Співаємо під голос дзвона
Хвалу Тобі й сімом мечам.

У БЕРЕЗНІ, коли Ти, Мати,
З Христом у смутку і журбі,
В молитві й пості дай нам стати,
«Свята» підпорою Тобі.

Коли благословить нам КВІТЕНЬ
Повстання вічного Життя,
Воскресні, янгольські привіти
Прийми й від нас, о Пресвята!

У ТРАВНІ пишному, Маріє,
Під радісний конвалій дзвін
Несемо ми свої надії,
Тобі в подяку і поклін.

У ЧЕРВНІ, у Зелені Свята,
Ликує Духом Божий світ,
Дозволь у дусі й правді дати
Тобі, Пресвітла, наш привіт.

У ЛИПНІ, коли збіжжя спіє,
У ласці сонця і красі.
Дозволь зібрати нам, Маріє,
У мирі дари Божі всі.

У СЕРПНІ щедрому в нас свято,
Тобі ми дякуємо враз,
Що Ти, душею й тілом взята
У небо — не покинеш нас.

Як ВЕРЕСЕНЬ погідний злине,
Спішить у школу дітвора.
Твої, Маріє, Уродини
Тобі хвалу нести, пора.

Як у промінні ЖОВТНЯ листя
Розблисне золотом нам знов.
Благаємо Тебе, Пречиста:
Прийми нас всіх під Твій Покров!

У ЛИСТОПАДІ, як хрестами
Дерева чорні ставить час,
Молись, Маріє, разом з нами,
За тих, що полягли за нас.

У ГРУДНІ, Богові на славу.
Вступаєш в храм, Святе Дівча,
Ми просимо: дозволь ласкава
Служити в храмі — до кінця.

Тобі віддав Твій Син, Пречиста,
І кожний місяць, день і рік…
Хай лине пісня урочиста
На Твою славу і повік…

Микола Бірюк
Вороніж—Росія

Ікона

Шевченко малює ікону:
Спаситель на грішній землі,
В волоссі заховані скроні
І смуток в піднятім чолі.

Спрямовані очі до неба,
А думка — до Бога-Отця:
Прощення він просить від себе
За людські гріхи у Творця.

Долонями складені руки,
Смирення і святості німб.
Він дозволу просить на муки
За грішних, бундючних панів.

За те, що людей мордували.
Знущались з своїх вірних слуг,
Що їх за людей не вважали,
За гори невимовних мук.

За ріки пролитої крові
В угоду пихатим царям.
За чорні дівочії брови,
Що продані в дім владарям.

На світі цім правди немає
В безмежному морі спокус.
Тому в височінь поглядає
На чистеє небо Ісус.

Мирослав Кривий

Мати

Твоє добро й горе,
Розділяє мати,
І хоче для тебе
Все серце віддати.

Коли твоя ненька
Вже стане старенька.
Пам’ятай же, сину,
Про маму єдину.

Не забудь же, сину.
Ані на хвилину,
Свою рідну маму
На світі єдину.

Кривий Мирослав
Підволочиськ

Ми сміло йдім вперед

Ми сміло йдім вперед,
Як лицарі до бою,
І не вступаймося назад
Ані на крок ногою.

Хоч знаємо, що впереді
Тверді, високі скелі,
А ми спільним рам’ям
Проб’єм шляхи веселі.

З’єднаймося, збратаймося
В одну міцну громаду,
А навіть в критичний час
На все найдемо раду.

Богдан Мигаль

Любіть рідне слово!

Зринають роєм думки за думками,
Приймають форму милозвучних слів,
Стають слухняно рівними рядками…
Я кожне слово в душі пережив!…

Яка ж ти гарна, моя рідна мово,
Які прекрасні у тебе слова:
«Любов і сонце, Вітчизна чудова,
Земля і небо, квіти і трава»…

І найдорожче в світі слово «Мама»,
Яке я першим вимовив в житті,
Воно для мене дзвеніло піснями
У горі й щасті, в радості й журбі.

І найрідніше слово «Україна»,
І повноводний Славутич «Дніпро»,
Вони звучать, бо пісня солов’їна,
Вони любові вічне джерело.

«Дитинство, юність і перше кохання»,
Які це чисті, дорогі слова…
«Завітні мрії й світлі сподівання,
Добра і Правди джерельна вода!»

«Сім’я, родина, народ, Батьківщина,
Душевні вірші, музика і спів»,
І слово горде, священне «ЛЮДИНА»
Творець натхненний всіх понять і слів!…

Християнська наша віра,
Віра щастя та добра,
Всіх вона нас закликає
До боротьби проти зла.

Християнин не сумує,
Не впадає у зневіру.
Бо у серці та в душі
Християнську має віру.

Відкупитель наш Христос
Все турбується про нас,
Думає про наше щастя
Вдень, вночі і в кожний час

Всі згадаймо, як Христос
Правди людей научав,
До любови та до праці
Добрим словом закликав.

Завжди був серед природи,
Вчив людей, як треба жити,
Давав приклади у притчах,
Закликав других любити.

Християнська наша віра.
Віра щастя та надії,
Лиш не гріши у житті,
То й сповняться твої мрії.

Пам’ятайте, добрі люди,
Що Христос — це наша сила.
Вона зло і смерть жорстоку
В нашім світі покорила.

Ходім в церкву і молімся,
Пам’ятаймо всі про Бога,
І щасливою буде
Життєва наша дорога.

А душа наша безсмертна
У вселенній буде жити,
Тільки треба на землі
Вічне щастя заслужити.

Тож радій, християнине,
Смерть для тебе не страшна.
Жий, молися та працюй
І борися проти зла.

Ми живемо тепер всі
В незалежній Україні,
Віддаваймо славу Богу
Й своїй рідній Батьківщині.

1995
Кривий Мирослав,
Підволочиськ

У скрутну годину, мій друже,
Впадати в зневіру не треба.
Заглянь в своє серце і душу,
Піднеси свої очі до неба.

Поглянь на природу весною,
Скрізь зелень, сади розцвітають,
І сонце всміхається з неба,
Пташки у гаю вже співають.

Не втрачай, друже мій, надії,
Труднощі в житті проминають
І після неволі й страждань
Достатку роки наступають.

Наша Україна багата,
Розумні й працьовиті в нас люди,
Тільки єдности й згоди потрібно,
Добробут й багатство в нас буде.

Христос і Пречиста Марія
Дарують нам сили небесні,
Віра, Надія, Любов завітають,
Задзвонять нам дзвони воскресні.

Підволочиськ
Кривий Мирослав

Пробудилась людина,
Ранком довго вона спала,
Запізнилась на роботу,
Там догану вже дістала.

Іншим разом запізнилась
До поїзда у дорогу
На весілля чи в гостину,
Має в серці знов тривогу.

Учень в школу запізнився,
Перший урок пропадає,
Неприємність, бо директор
Завжди в школі провіряє.

Ось народній депутат 
На сесію запізнився 
І в скрутному положенні 
Біля дверей опинився.

Запізнилася людина 
Людям добре щось зробити 
І не знає ще сьогодні,
Чи ще завтра буде жити.

Запізнилася людина
Святу сповідь в час прийняти
Лежить хвора, не говорить
Надійшов час помирати.

Пам’ятайте, добрі люди,
Не запізнюйтесь ніколи
На роботу чи до церкви
Чи на поїзд, чи до школи.

Кривий Мирослав
Підволочиськ

Слово в нашому житті —
Це велика сила.
Вона в світі темряву
Нераз покорила.
Добре слово від душі
Це символ єднання,
Воно зближує людей
До щастя й братання.
Сам Христос лагідним словом
Людей правди научав
І до віри, до любови
Мирним словом закликав.

Кривий Мирослав,
Підволочиськ

Коли погляну на світ широкий,
Скрізь у природи своя краса,
Коли ж приглянусь, що роблять люди,
То болить серце, болить душа.

Та не про добрих людей тут мова,
Лиш про злочинних, що роблять зло,
Вони збраталися з сатаною,
Забули Бога, віру й добро.

Чому ж, людино, ти жорстока?
Ведеш війну, братів вбиваєш,
Де твоя совість, де дівся розум
Чому у серці жалю не маєш?

Ось від твоєї зброї, людино,
Лежить у крові мати й дитина,
А там дідусь від болю плаче,
Горить в полум’ї твоя країна.

Невже не жаль людей, будинків,
Вони руками будували,
А ви нещасні, бійці жорстокі,
За час короткий все зруйнували.

А ви, панове можновладці!
Хто дав вам право все руйнувати?
Спірні питання мирно рішайте
І у народу поради шукайте.

Чому забули про Божі закони,
Чому забули права людини
Невже вам всім життя не шкода
Людей невинних, мами й дитини?

Тож схаменіться, люди жорстокі!
Припиніть війни, людей не вбивайте,
Бо Господь кару зішле велику,
Закони Божі не забувайте.

А ми, братове українці,
Будемо в мирі все працювати,
Христа любити, в єдності жити,
Свою державу разом будувати.

Кривий Мирослав,
Підволочиськ

Величаємо Тебе, Пречиста Маріє,
Свята, непорочна голубко, Леліє,
В храм єрусалимський Ти ввійшла з батьками,
Які про твій прихід мріяли роками.

Твої батьки рідні: святий Яким і Анна
До Бога й Церкви любов прищепили.
В трирічному віці донечку єдину
Привели до храму й Богу посвятили.

Пречиста Маріє, ти в храмі зростала,
Про тебе, невинна, йшла велична слава.
Ти матір’ю стала, Христа народила,
Життя непорочне Богу присвятила.

Христос народився, скрізь пісня лунає,
А над Вифлеємом зірочка сіяє.
Христос — наша радість, Відкупитель світу ,
Христос — наш Спаситель Нового Завіту.

Пречистій Марії ми славу віддаймо
І величну пісню щиро заспіваймо;
Радуйся, Маріє, купино вогненна,
Радуйся, Пречиста, всеблагословенна!

Підволочиськ
Кривий Мирослав

Прийдіть всі до Мене,
Хто зневірився в житті,
Я вашу душу успокою
І силу пішлю в боротьбі.
Коли нещастя прийде до тебе,
І сльози капають з очей,
І серце б’ється неспокійно
Із-за недоспаних ночей,
Я прийду до тебе на поміч,
І радість до тебе прийде,
І щезне зневіра в душі,
серце твоє зацвіте.
Я мир несу для людей
Й любов християнську, святу,
Я смерть переміг Воскресінням,
З сердець я прогнав сатану.
Не падайте духом, брати,
Свій хрест у житті всі несіть,
До Бога моліться всі щиро,
До вічного щастя спішіть.
Народе мій український!
Христос — наша сила й надія,
Молися, працюй. Вже вільною стала
Багатостраждальна Вкраїна.

Кривий Мирослав,
Підволочиськ

Христос Воскрес!

Його вели в ранах фарисеї
В Синедріон на судний процес.
— Розпніть його! — Кричала Юдея,
Не потрібна нам його ідея:
Христос воскрес!

Христос воскрес!
Спинити смерть не була в силі,
Прийшов, приніс найбільше з чудес,
Зламалася невблаганна сила,
Сила смерти, що Правду косила —
Христос воскрес!

Христос воскрес!
Христос воскрес розкішного квітня,
Лунає спів з сонячних небес,
Пташки дзвенять, Україна розквітла,
Така пишна, весела, привітна —
Христос воскрес!

Христос воскрес!
Хоч прибили гвіздьми ноги, руки,
Привалили камінь, наче прес,
Та Він не впав духом до розпуки,
Не здолали смерти муки
Христос воскрес!

Христос воскрес!
Не згасити темноті проміння,
Не спинити духовний процес!
Не вбити дух людського спасіння!
Не змінити Правди Воскресіння —
Христос воскрес!

Христос воскрес!
І хоч знову Його розпинають
Ще й пробують заховати десь —
Навіть сліди за Ним затирають,
На сміх, на глум Його піднімають —
Христос воскрес!

Христос воскрес!
Христос воскрес! Так любо, розкішно –
Сонце Правди сіяє з небес.
Христос воскрес! На душі утішно,
І щасливо, весело, безгрішно —
Христос воскрес!

Христос воскрес!
Христос воскрес із мертвих на волю,
Зневірених притягнув на Хрест,
Народу дав мир і світлу долю,
Щоб жити без гріха, без болю —
Христос воскрес!
Христос воскрес!

Закарпатський поет Юлій Боршош-Кум’ятський
(1905 VII. 8 — 1978 III. 28)

Травень

Зорі дрімають на оксамитнім килимі
В урочистій тиші неба краси,
Місяць пестить розквітлі китиці,
Що сіють аромати весни.
Вітер колишеться на ніжній зелені
Й шепоче казки зоряні.
Шепіт його блукає між листям
І розсіває сни золоті.
Помалу будиться ранок…
Сонце, забагривши обрій,
Виграває мельодію весни
І будить життя, повне надій.
Пташки починають ранню симфонію,
Що грається золотом соняшних струн.
Конвалії дзвонять свою мельодію,
Що з леготом вітру несеться вгору.
І пелюстками стелеться у стіп Марії,
Цариці неба й землі,
Звідки сяє світло безсмертне,
Спливають ласки святі.
Прийми, Маріє, наші молитви,
Прийми китиці квіток.
Веди стежками за дороговказом,
Який поставив вічний Христос.

Ольга Гриньків

Христос Воскрес

Христос воскрес, земля здригнулась,
Померкло сонце в небесах,
Природу страх в обійми взяв,
Жахнувся звір в густих лісах.

Христос воскрес, смерть переміг,
Воскресла наша Україна,
Земля оділась в зелені шати,
В гаю лунає пісня пташина.

Христос воскрес, радійте всі,
Хай спів лунає ген у простори,
Весна квітує, сонце сміється,
Усе радіє: моря та гори.

Христос воскрес, воскреснем ми,
Йому віддаймо велику славу,
Він допоможе Україні
Побудувати свою державу.

Христос воскрес, будьмо єдині,
Брати та сестри козацького роду,
Хай у серцях всіх любов палає,
Жиймо у дружбі, киньмо незгоду!

Христос воскрес, смерть переміг,
У вірі в Бога вся наша сила,
А віра ввіки нездоланна,
Вона неволю й зло побідила.

Радіймо, браття і любі сестри,
Любімо рідну Україну,
Працюймо чесно, молімся Богу,
Все переможем: зло і руїну.

Тебе, наш Христе, щиро благаєм,
Даруй нам віру, щастя та волю.
Даруй нам єдність, любов та згоду,
Даруй Вкраїні кращую долю.

Підволочиськ, Україна
Кривий Мирослав

Христос Воскрес!

«Христос воскрес!» — по всьому світі лине,
Це — свято радости, тепла, весни,
Це символ віри в щастя для людини,
Ще — світлий клич, що вивів нас із тьми!

«Христос воскрес!» — це клич до перемоги
Добра й любови над засиллям зла,
Це незбагненні в майбуття дороги,
Для смерти вирок, торжество життя!

«Христос воскрес!» — це знак нової ери,
Нечуваний для всіх людей прогрес,
Що всім відкрив до волі й щастя двері!
«Христос воскрес! Воістину воскрес!»

«Христос воскрес!» — вам нині нагадає
Дитинства незабутні давні дні
І ваших друзів тих, що вже немає,
І цих, що ще залишились живі.

«Христос воскрес!»— сердечно Вас вітаєм,
Це ж предків наших радісний привіт,
Здоров’я, щастя й успіхів бажаєм
Й прожити в мирі понад сотню літ!

Богдан Мигаль

Заввага: Вірш «Квітня неділя», що був надрукований у журналі
за березень 1994 р. на останній сторінці, належить Богданові Мигалю.
Ми його одержали давно, без підпису і тому не могли подати автора.
Автор, прочитавши свій вірш, написав нам листа і сказав, що це його
і написав нам нового вірша, якого друкуємо.
Редакція