Свіжий номер

«Тайно образующе». Молитви візантійської Літургії як містагогія

Час ставати сильнішими

Стати автором

Кирило Піддубчишин

Помер Кирило Піддубчишин

На 98 році багатотрудивого життя, 27 жовтня 1981 року помер відомий церковний і громадський діяч Кирило Піддубчишин,батько широко відомої діячки, як провідного члена у зорганізованому мирянському русі мґра Еви Піддубчишин. Покійний Кирило Піддубчишин належав до тих нечисленних, але відданих піонерів, що промощували й організовували українське церковне й громадське життя тут, в Америці. Кирило Піддубчишин був активний вже тоді, коли ще на цьому терені все українське життя формувалось і приймало організаційні рамки, насамперед навколо церков, а згодом навколо наших обезпеченевих організацій. Доводилось ставити перші кроки майже голіруч. Але безперервна й віддана праця Кирила Піддубчишина була виразно помітною в українському зорганізованому житті.

Кирило Піддубчишин народився в Західній Україні 4 жовтня 1883 p., в Корові, повіт Угнів. До Америки приїхав, коли йому було 13 років, в 1906 р. і майже весь час жив в Джерсі-Сіті. Був одружений з Анною Гук, з якою мав троє дітей — двоє синів і одну доньку Еву. Дружина померла в ранньому віці, Еві тоді було два з половиною роки. На жаль, і обидва сини також померли. Він одружується в 1917 році вдруге з Анною Дмитрів. Від другого подружжя Кирило не мав жодного потомства, так що Ева залишилась одинокою дитиною для Кирила. Він старався виховати свою улюблену одиноку доню в українському та церковно-релігійному дусі. Він же був одним з перших членів Українського Народного Союзу.

В 1909 році Зорганізував Третій відділ Союзу Українців-Католиків «Провидіння», а згодом зорганізував другий відділ ч. 157. і був його довголітнім секретарем. 6 років був радним, а на протязі 16 років був заступником голови Головної Управи «Провидіння». В 1918 р. був членом-основником УНСоюзу в Джерсі-Сіті. Коли в 1920-30 pp. через різного роду непорозуміння внутрішнього і зовнішнього характеру прийшло до. розбиття Української Католицької Церкви на цьому терені, Кирило Піддубчишин став по стороні правопорядку і єдности. На протязі понад 50 років Кирило працював як інспектор на залізничній лінії Ірі.

Кирило Піддубчишин цікавився не тільки українським життям тут, в США, але також слідкував за подіями, які відбувались на Батьківщині. Коли в 1918 р. західні українські землі проголосили свою незалежність, Кирило тут зайнявся збіркою фондів на допомогу Україні. Також улаштовував і займався іншими збірками — як допомога інвалідам, а після Другої світової війни — збіркою для допомоги українським скитальцям. Він ніколи не забував свойого рідного села і для цього перевів був тут збірку для закінчення будування читальні «Просвіти» в Карові. Він не тільки займався і переводив збірки на різні церковні й громадські цілі, але також сам був щедрий і жертвенний. Коли заходами Блаженнішого Отця Йосифа було започатковано будову Українського Католицького Університету в Римі, то Кирило Піддубчишин був один з перших, що пожертвував тисячу долярів.

Під час ювілею 50-річчя подружжя Піддубчишиних, що відбулось 5 серпня 1967 p., було відзначено його віддану працю, а управа СУК «Провидіння» висловила окреме признання за його віддану працю. В загальному Кирило Піддубчишин був чесним, працьовитим та шляхетним українським громадським працівником. Був віруючим і практикуючим християнином і належав до нашої Української Католицької Церкви. В особі покійного Кирила Піддубчишина дружина Анна втратила вірного мужа, донька Ева — незаступимого милого батька, Українська Католицька Церква — взірцевого вірного мирянина, а українська громада — відданого громадського працівника.

Похоронні обряди довершив о. крилош. Ярослав Шуст і о. декан Р. Борсук. Прощальне слово сказала д-р Марія Клячко. Покійного Кирила Піддубчишина поховано на українському католицькому цвинтарі св. Духа в Гемптонбурґу, Н.Й. Знесім наші молитви за душу Кирила Піддубчишина і хай пам’ять про нього залишиться довго між нами.

Дружині Анні та доньці Еві висловлюємо глибоке співчуття.