Свіжий номер

Ідентичність: яка і чия?

Час ставати сильнішими

Стати автором

Марія Червоняк-Пилипа

Померла Марія Червоняк з дому Пилипа

Після довгої і тяжкої недуги, на 91 році життя, 17 травня 1997 р. перенеслась у Божі засвіти Марія Червоняк. Покійна Марія була особливою жінкою у нашому житті. Вона знала свою ціну, знала свої обов’язки, які до неї належали, як матері і члена української спільноти. Слід на цьому місці підкреслити, що покійна Марія була довголітнім членом відділу Українського Патріярхального Товариства у Нью-Йорку і дуже точно й акуратно сповняла свої членські обов’язки. Вона також була постійним і пильним читачем журнала «Патріярхат», який безперебійно його піддержувала щедрими датками на пресовий фонд.

Марія народилась 11 грудня 1906 р. у селі Кривенькім, що на Тернопільщині. Вона своїм стилем життя, працьовитістю та відданістю українській Церкві й українському народові віддзеркалювала українську селянську інтелігенцію. Батьки Марії дали її дбайливе родинне і глибоко релігійне виховання. З цими цінними надбаннями, які винесла з рідної хати, пішла у життєву мандрівку. Після одруження Марія жила з своїм мужем Павлом Червоняком, який займався і працював у кооперативному русі, у Чорткові. Подружжя Червоняків Господь нагородив дочкою Орисею і сином Ярославом. Перед другим приходом більшовиків на західну Україну Марія з мужем і сином долучились до великого ісходу з рідних земель і подались у невідоме на захід. Це був не легкий шлях, але Марія з своїм мужем Павлом та сином Ярославом мужньо перейшли цей шлях. Сильна віра в Бога, додавала Марії сили і витривалости, перебороти всі труднощі на землі Вашінгтона. Мужньо перенесла смерть свого мужа. Марія безперебійно жила в громаді і цікавилась її проблемами. Все піддержувала своїми щедрими пожертвами кожну добру ціль. Переживала за долю українського народу. Богу дякувати, що належала до тих щасливих осіб, що могла радіти і тішитись незалежною, соборною і суверенною українською державою. Покійна була багатотрудивою, чесною людиною, українською патріоткою. Як член української спільности вона виконувала свої обов’язки супроти неї, як мати виховала дочку і сина. І як член УКЦеркви була активною і глибоко віруючою християнкою.

Покійна Марія залишила у смутку сина Ярослава з Катрею Червоняк та внуками і дочку в Україні Орисю Мандарську з внуками та правнуками, яким складаємо глибоке співчуття. Хай пам’ять про покійну Марію надовго залишиться між нами.

Під час похоронних обрядів у пам’ять покійної Марії замість квітів на свіжу могилу склали на пресовий фонд журнала «Патріярхат»:

дол. — Ярослав і Катря Червоняк;

дол. Андрій і Лідія Закревський, Василь і Зеновія Никифорук;

дол. — Христина Терлецька.

Разом 320.00 дол.

Усім щедрим жертводавцям складаємо щиру подяку.