Марія Гарасимович-Олинець

Цього літа 1996 p., в католицькій парафії св. Володимира в Гемпстеді, Н.Й., відбувся черговий семінар церковного співу. Провадив його проф. Йосиф Роль, який вчить в Семінарії св. Василія Великого в Стемфорді, Конн. Він видав у 1980 р. книжку «Music of the Ukrainian Catholic Church for Congregational Singing», яка вживається як підручник церковного співу в Америці.

Учасники семінару навчилися співати Парастас, чин хрещення та чин вінчання. Проф. Роль пояснював присутним генезу та розвиток Парастасу в літургічних традиціях Східної Церкви.

Курсанти проспівали цілий Парастас та інші чини та записали на самозаписну стрічку для свого вжитку при сповнюванні дяківської чи диригентської праці.

Учасники були в віці 22 до 80 років. Наймолодший випускник музичної школи у Філядельфії, який довідався про семінар на «інтернет». Між присутними були професіоналісти, які люблять церковний спів та кандидати на дяків у своїх парафіях. Всі з великою увагою сприймали лекції прелегента та з ентузіязмом училися відправи. Майже половина слухачів вже брала участь в останньому семінарі у 1995 p., де в програмі були головно воскресні голоси (гласи).

Між інформаціями поданими Й. Ролем учасники довідалися, що в Чікаґо існує американський хор «Schola St. Peter’s», який співає галицькі церковні напіви й навіть видав касети з цим співом. Чи це не іронія, що чужинці цікавляться нашою церковною музикою більше як ми самі? Над цим питанням велася дискусія між учасниками під час полуденку.

До успіху цього семінару, 22-го червня 1996 p., причинилися о. парох Едвард Чудак, о. протоієрей Карло Меззомо, Парохіяльна Рада, яка співспонзорувала цей курс та управа церковного хору.

Надіємося, що в майбутньому подібні семінарі відбуватимуться в різних містах Америки й Канади для збереження традиції українського церковного співу.

Марія Гарасимович-Олинець
(диригент хору)

Восени 1994 р. у Філядельфії відбулася конференція мирян Української Католицької Церкви. Між іншим, було обговорено швидкий занепад церковного співу в наших парафіях. Отже, в суботу, 24 червня 1995 p., в парафії св. Володимира в Гемпстед, Н.-Й., відбувся одноденний семінар вивчення співу тропарів, кондаків і прокіменів. Проф. Йосиф Роль, який вчить церковний спів у Семінарії св. Василія в Стемфорді, Коннектикат, провадив семінарем.

Учасниками були 17 осіб з парафій Нью-Йорку і Нью-Джерзі, з яких 7 учасників займаються професійною музикою, 7 співають у хорах та троє учасників є любителями українського обряду. Серед учасників були лікарі, адвокати, священик, диригенти хорів, учителі, архітект, молоді студенти… Семінар був зорганізований церковним хором у Гемпстеді при церкві св. Володимира з активною допомогою о. пароха Івана Кощака та парафіяльної ради.

Семінар тривав від год. 9:30 — 5:30. Проф. Роль розказав про походження та історію східнього церковного співу та про еволюцію українських напівів. Після вичерпного пояснення розпочав навчання співу в супроводі фортеп’яна. Ми співали Перший Воскресний Глас і до кінця дня опанували всі вісім гласів тропарів, кондаків і прокименів.

З розповіді проф. Роля ми довідалися, що східній спів походить з часів св. Івана Дамаскина (6 ст.) котрий зформулював музичну систему співу, яка ще дотепер існує в наших церквах. Після прийняття християнства в 10 ст. в Україні завелися різні способи церковного співу, т. зв. напіви: знаменний, київський, галицький та закарпатський. В Українській Католицькій Церкві домінує галицький напів.

Викладач пояснював, що люди привикли до цих мелодій з дитинства і які звучать в УКЦеркві; чи то в західній Европі, Америці, Бразілії, чи в Україні. Але все так не було.

Тому в 1891 p., на Львівськім Соборі українська католицька ієрархія доручила о. Ізидору Дольницькому приготовити посібник для церковного співу і в 1895 р. видано збірник ірмологіонів галицького напіву під назвою «Гласопіснець». Цей підручник є ще й дотепер підставою для співу в наших церквах.

В 1995 р. ми можемо дещо змінити занепад церковного співу організуванням подібних семінарів: одноденних або кількаденних. (Такі вже відбулися в Чікаго восени 1994 р. і влітку 1995 p.).

Владика Василь Лостен вже двічі закликав у газеті «Сівач» до плекання традиційного українського всенароднього і хорового церковного співу.

Цей семінар виявив, що є багато людей, зацікавлених у вивченні церковного співу, щоб брати активну участь у відправах. Організація таких семінарів дасть можливість хоч тимчасово заповнити цю прогалину і поповнити кадри знавців, бо не тільки дяки (яких щораз менше в наших парафіях) мають продовжувати традицію релігійного співу. Такі курси повинні бути зорганізовані по всіх єпархіях та деканатах з фінансовою підтримкою ієрархів, щоб мати успіх.

Марія Гарасимович-Олинець
диригент хору церкви св. Володимира