Свіжий номер

Ідентичність: яка і чия?

Час ставати сильнішими

Стати автором

Михайло Романишин

«Просвіті» — Боже благословення

15 лютого, в день Стрітення Господнього, в старовинному прикарпатському місті Дрогобичі посвячено новий офіс Товариства «Просвіта» — у приміщенні міського Народнього Дому, що на вулиці І. Франка, 20.

Зібралося багато просвітян, щирих прихильників і меценатів «Просвіти».

Голова просвітянського Товариства на Дрогобиччині, професор Михайло Шалата у вступному слові сказав:

«Божим велінням сьогодні, у Свято Стрітення, Дрогобицька організація Всеукраїнського Товариства «Просвіта» імени Тараса Шевченка розпочинає свою роботу в цьому новому приміщенні, а щоб ця робота була щасною, плідною і значимою у справі духовної розбудови незалежної України, просимо в Бога благословення і посвячуємо нині це приміщення.

«Просвіта», як відомо, найстаріша українська громадська організація. Вона безперервно діє від 1868 року. Безперервно, бо коли вона в часи недавнього лихоліття була заборонена на батьківщині, то продовжувала жити в українській діяспорі, а в Аргентіні навіть виходив щорічний календар-альманах «Просвіти».

На всіх історичних етапах основним завданням «Просвіти» було ширити знання і культуру на рідній землі, будити приспану віками національну свідомість, підіймати народ із колін. Це завдання вона виконує і сьогодні, але кожен історичний етап, зрозуміло, висуває нові проблеми, і «Просвіта» в числі перших повинна бути на часі. Нині «Просвіта», дбаючи, аби український народ був князем волі й багатим господарем на своїй землі, має докладати максимум зусиль, щоб протидіяти безбожницькій, антигуманній ідеології вчорашнього дня, адже вчорашнє зло знов хоче запанувати над нами.

Множиться на очах кількість партій. Зло тріюмфує, що підривається єдність. Погано, коли партійні інтереси беруть верх над національними.

«Просвіта» закликає національно-демократичні сили України до єдности. Просвітяни — народ одержимий і безкорисливий. Без жодних вигод — навпаки, часто в складних невигодах, люди поза своєю роботою, поза домашніми турботами знаходять час, аби бодай чимось прислужитися священній справі будівництва незалежної України…»

Далі професор Михайло Шалата повідомив, що в дрогобицькій організації «Просвіти» станом на 1 лютого цього року налічується 142 первинні осередки (84 міських і 58 сільських), які разом об’єднують 3,327 просвітян.

Організація видає свою газету «Провісник». Ефективно діють при «Просвіті» Народній Університет Українознавства, Дискусійний клюб «Полілог». Доброю традицією стають організовані «Просвітою» цікаві зустрічі — «Дрогобицькі просвітянські вечори». Товариство має гарну бібліотеку із рідкісними виданнями з української діяспори. Багато книг для бібліотеки прислав з Наукового Товариства ім. Шевченка в Нью-Йорку, директор канцелярії, Микола Галів, наш земляк із Дрогобиччини, який водночас є редактором журнала «Патріярхат», що з’являється в Нью—Йорку,— за це йому щиросердечна дяка.

Звичайно, відзначив промовець, «Просвіті» економічно нелегко. Але світ, нівроку, не без добрих людей.

Тут голова Товариства від щирого серця — поіменно і загально — подякував усім шановним дрогобичанам, котрі більше чи менше причинилися до сьогоднішнього свята, й запросив священика до урочистої церемонії посвячення «Просвіти».

Чин посвячення здійснив о. Софрон Яциків, ЧСВВ — «Людина року» (1995) на Дрогобиччині. Він також звернувся до присутніх зі щирим закликом ширити освіту й просвіту серед народу, пообіцяв тіснішу свою співпрацю з Товариством «Просвіта».

Учасників урочистости вітав гарний хор «Просвіта» із сусіднього села Модричі, яким майстерно керує учителька Ореста Косовська. Директор Народнього Дому, просвітянин Адам Кішко зняв відеофільм про урочистість посвячення Дрогобицької «Просвіти».

Михайло Романишин