В «Українській Духовній Бібліотеці», під ч. 56 (Видавництво оо. Василіян, Нью-Йорк — Торонто), вийшла друком ще в 1981 р. дуже вартісна і незвичайно потрібна праця о. Ю. Я. Катрія, ЧСВВ. «ГОСПОДИ, НАВЧИ НАС МОЛИТИСЯ!». Коли зважити, що у нас відносно мало книжок із духовною тематикою, а про молитву зокрема, — то треба появу цієї книжки привітати з радістю та вдячністю і признанням для автора.
Молитва, це щось так притаманне людині (від самого початку її існування на землі), що можна, здається, сміло сказати, що жоден релігійний культ не міг без неї обійтися,— хоч очевидно, вияви і способи молитви були дуже різні на протязі розвою людства. В монотеїстичних, оформлених релігіях, молитва стає могутнім засобом духового життя людини, її комунікаційним середником з Богом, як це наглядно бачимо у старозавітніх ізраїльтян.
Христос Господь поставив молитву на ще вищий ступінь і своїм власним прикладом навчав людей, як і коли молитися, заохочував та навіть зобов’язував до молитви. Чи багато з нас з цього користає? Чи розуміємо ми вартість і силу молитви? Скажім собі щиро, кожний зосібна! У нашім народі чомусь утерлося переконання, що молитва — це щось для малих дітей і «бабок», ну… ще може для жіноцтва середнього віку та освіти, але мужчинам… вона ніяк не личить. Всім нам добре відома картина із нашого побуту: в церкві правиться Богослужба, а під церквою поважні «ґазди» чи «дядьки» то гуторять, то «політикують». Таких «дядьків» не бракує і тут під деякими церквами. Але коли поглянемо на наше довкілля, заглянемо до чужих церков, головно там, де є предмети особливого почитання, то зі здивуванням побачимо, як багато молодих і середнього віку людей обох статей та різноріднішого соціяльного ступеня побожно, гаряче та покірно моляться.
Чи ми не маємо за що Богові дякувати, Його перепрошувати чи Його просити? «Якщо б у нас було більше зрозуміння сили молитви, не одна особиста, родинна, загально-суспільна та навіть національна справа інакше виглядала б» (каже автор в одному місці). Очевидно, сама молитва без праці не дасть нам всього, але й праця без молитви не буде мати ніколи повних успіхів. Це вже збагнули старинні римляни, коли казали: «Молися і працюй!».
Щоб могти зрозуміти, яким могутнім засобом може стати для нас добра молитва, треба найперше вглибитися в її суть, навчитися її «уживати», з неї користати. Тут дуже помічною стане нам згадана вже книжка: «ГОСПОДИ, НАВЧИ НАС МОЛИТИСЯ!» Автор о. Ю. Я. Катрій, ЧСВВ, завдав собі чимало труду, опрацьовуючи цю тему дуже основно і вичерпно. Праця пронизана численними цитатами із св. Письма обох Завітів, Діяній Апостолів,— висловами св. Отців Церкви (як св. Василій Великий, Іван Золотоустий, св. Григорій Ніський, св. Авґустин та інші) і Слуги Божого Андрея Шептицького. Там, отже, зібрані основні навчання Церкви про молитву, її велич, силу та потребу і значіння для одиниці й родини. Книжка написана дуже приступно, популярно, повна прикладів із життя (декому може видатися, що забагато), але все є так обдумане, щоб вона (книжка) була зрозумілою для всіх, і щоб люди різного ступеня освіти могли з неї користати, «витягаючи» те, що до них найбільше промовляє. Деякі твердження повторяються кілька разів, але автор зробив це напевно не через забуття, тільки зумисно, щоб ці думки і правди краще закріпилися в нашій свідомості.
Книжка складається із 37 розділів, а кожний з них ще з кількох підрозділів, все це на 164 сторінках друку. Є там загально про молитву, дальше про її могутню силу, взнеслість, конечність для спасіння, значення її для одиниці і родини. Опісля автор розглядає різні роди молитви, як: молитву прослави Бога, подяки, покаяння та прохання, як також різні способи молитви: усна, умова (розважання), спільна або публічна (богослужби). Автор застановляється також над головними прикметами доброї успішної молитви, підкреслюючи зокрема потребу побожного зосередження, віри, покори, витривалости та узгіднення з Божою Волею. Згадує про допоміжні засоби, які причиняються до успішности нашої молитви, як: піст, милостиня, добрі діла. В окремому розділі основно насвітлено науку Церкви про заступництво Богородиці, св. ангелів та інших святих Божих угодників перед Богом, щоб заохотити нас сміливо користуватися їхнім посередництвом у наших молитвах. В книжці говориться також про особисту вартість молитви за ближніх, померлих, за навернення грішників та про спільну молитву в родині, до якої так часто заохочував Слуга Божий Митрополит Андрей. Вкінці автор говорить про «ДУХА МОЛИТВИ» і як його набути, про те, чи кожна молитва вислухана і чому деяких молитов Господь не вислухує або позірно не вислухує.
Найкращою заохотою і прикладом доброї молитви є для нас Христос Господь, який, хоч сам був Богом, молився дуже часто і дуже багато, часом проводив цілі ночі у молитві. Він, заки почав свою апостольську працю, перебув 40 днів у пустині, серед молитви і посту. Знаємо, що опісля молився перед кожним рішенням (як пр. вибір апостолів), перед кожним чудом, перед терпінням, в часі терпіння, аж до самої смерти. Христос заохочував нас не тільки своїм прикладом, але й словами, запевняючи при тому успішність наших молитов: «Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, находить; хто стукає, тому відчиняють» (Мат. 7, 8). «І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите» (Мат. 21, 22), «Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я» (Ів. 14, 14). Апостоли також багато молились і силою молитви творили чуда.
Чи ж ми, що живемо в дійсно апокаліптичних часах; — коли вся сила і злоба пекла змобілізувалася, щоб знищити невинні душі дітей і молоді; — коли над нами постійно висить загроза цілковитого знищення плянети, на якій живемо;— коли змагаємось з потугами цілого світу за «бути чи не бути» нашої Церкви, нашого народу,— чи ж ми, в цей тривожний час не потребуємо молитви більше, як коли-небудь?!
Тож користуймося цим Божим даром! Бо, як каже о. Ю. Я. Катрій: «Через молитву Бог дає нам до диспозиції свою Божу всемогутність, скарби неба і добробуту».
Стефанія Тершаковець-Бережницька
Книжку можна набути у Впр. о. Ю. Я. Катрія, ЧСВВ, за $6.00, пишучи на адресу:
Basilian Fathers 31-12 30th Street Long Island City, N.Y. 11106