Свіжий номер

«Тайно образующе». Молитви візантійської Літургії як містагогія

Час ставати сильнішими

Стати автором

Олег Алексійчук

«Між сусідами»

З’явився сьомий номер альманаху Фундації св. Володимира у Кракові

Черговий — сьомий випуск альманаху «Між сусідами» відкриває два тексти-документи і образ Києво-Печерської Лаври професора Юрія Новосільського, який у вході-вестибюлі Фундації св. Володимира у Кракові вказує на символічне значення молитовної зустрічі з Папою Римським Іваном-Павлом II у церковці-каплиці свв. Бориса і Гліба, 9 червня 1997 року, в Кракові.

В переданих Святішому Отцеві документах-листах, як з 1983, так і 1997 року читаємо: «Горячо просимо і проситимемо у своїх молитвах Господа нашого, Ісуса Христа та Пресвятую Богородицю, щоб оцей вишиваний руками нашої земної матері-України рушник запровадив Тебе, наш Отче Духовий, до Києва, для відродження у серцях наших земляків принятого там перед 1000 роками Ісуса, який народився, щоб — «землю з небом в одно злучити»« (Краків, 1983).

Та саме прагнення висказано й під час цьогорічної зустрічі Папи Римського з українцями, в привітанні Володимира Мокрого (надрукованому українською та польською мовами), в якому вказується роль святих мучеників Бориса і Гліба, які стали «практичними виконавцями Христового Євангелія»: віддали своє життя, а руки на брата-узурпатора не підняли. Є тут мова також про акцію «Вісла» та її вплив на життя українців у Польщі, пригадуються святі Кирило і Методій — «дійсні патрони об’єднаної, але не зуніфікованої Европи». Закінчується промова голови Фундації св. Володимира надією, що «випливаюча з-під вівтаря свв. Бориса і Гліба над Віслою молитва, спливе дощем Благодаті Божої у вітчизні перших святих Київської Русі над Дніпром, молімось, щоб ожив у серцях вірних, що живуть там. новий вогонь віри і братньої любови».

Варто підкреслити, що серед учасників, прибулих до каплиці святих Бориса і Гліба на спільну з Іваном-Павлом II молитву були Перемишльсько-Варшавський митрополит УГКЦ Іван Мартиняк, президент міста Кракова Ю. Лассота, сенатор К. Козловський. посол М. Чех. голова Об’єднання Українців у Польщі Ю Рейт. редактор «Нашого слова» І. Щерба. керівництво Об’єднання Лемків: В. Шлянта, О. Маслей, С. Гладик, професори та студенти Ягеллонського університету на чолі з ректором проф. Ф. Зєйкою, деканом проф. Я. Міхаліком і Г. Курек, директором Інституту Східньо-слов’янської Філології Ягеллонського університету проф. Л. Суханеком та завідуючим Катедри україністики краківського університету проф. Р. Лужним. Були також представники болгарської, вірменської, жидівської, словацької та циганської національних меншостей. В каплиці молитву до св. Бориса та Гліба співав український перемишльський хор під керівництвом П. Любовича та капеля «Бандура», під кер. О. Поповича.

Далі, в сьомому номері альманаху «Між сусідами», поміщена молитва до святих мучеників Бориса і Гліба, документи з Ватикану, які попереджували візити Папи Римського в Фундації, а також статті про цю подію Лешка Волосюка, У святих Бориса і Гліба, «Тиґоднік Повшехни»; Ігоря Щерби, Папа Іван-Павло II зустрівся в Кракові з українцями, «Наше слово»; Малґожати Кміти, Іван-Павло II, «Газета Виборча»; Еви К. Чачковскої, Многая літа (Жечпосполіта) та інші. В ньому розділі можна також знайти статті, фрагменти проповідей, зв’язаних з українцями і Україною, виголошених під час V паломництва Івана-Павла II до Польщі (м.ін. фрагмент проповіді про святого Івана з Дуклі, виголошеної під час богослуження в Дуклі. Слово прощальне Івана-Павла II; статті А. Вінницької, Невидима стіна розподіляє Европу та А. Романовського, На шляху тисячоліття — про зустріч Папи Римського з президентами Литви, Німеччини, Польщі, Словаччини, Угорщини, України, Чехії в Гнеєздні. Завершують, цю головну частину альманаху, коментарі, вибрані редакцією «Тигодніка Повшехного». Войцеха Боновіча, с. Малгожати Хмелєвської, Всслава Хшановського, о. Вацлава Гриневича. Володимира Мокрого, єпископа Альфонса Носсоля, Яна Новака-Єзьоранського, Адама Павловича, єпископа Тадеуша Пєронка, кс. Юзефа Тішнера, Едмунда Внук-Ліпінського, які підсумовують візит Святішого Отця в Польщі під заголовком Польща після паломництва. Варто додати, що цей розділ альманаху «Між сусідами» багато ілюстрований, знайдемо тут біля 30 кольорових фотографій.

* * *

Наступна частина альманаху ілюструє студенські дні української культури у Кракові, які відбулись 16-18 травня 1997 року (Ю. Щерба, Краківські палімпсести, О. Соляр, Ще про дні української культури і Кракові, а також інформація про виставку Арети Федак, Палімпсест).

Матеріяли про виставки проведені в єдиній в Польщі Галереї українського мистецтва Фундації св. Володимира виповнюють черговий розділ альманаху. Є тут замітки про малярство на склі Андрія Хомика; рисунки Юрія Дмитрука; про виставку церковних хоругов Божени Бец і Ядвіги Стирни-Навроцької під заголовком Іконою натхненні. Тканиною намальовані. Голкою нарисовані, а також рецензія про цю виставку проф. Марії Дайчак-Доманасевич.

Ельжбєта Піскош-Бранекова розповідає про значення хліба в житті болгарського народу — Хліб життя. Хліб смерті. Обрядові болгарські хліби, під таким власне заголовком відбулась виставка в українській галереї у Кракові.

На особливу увагу заслуговує стаття Мирослава Пецуха, Греко-католики у Польщі. Видавництва. Виставка цих дуже цінних видань і друків була організована спільно з Греко-католицькою парафією з Ґожова з нагоди організованої 17-18 грудня 1996 р. Фундацією св. Володимира наукової конференції «Київ-Брест-Рим. Унійні тенденції та їх культурно-релігійні наслідки перед і після 1596 року».

Інформацію про цю конференцію та про сесію організовану Інститутом Східнослов’янської Філології Ягеллонського університету з нагоди 70-річчя від дня народження проф. Ришарда Лужного та проф. Всслава Вітковського — «Східні слов’яни: духовність, культура, мова» знайдемо в розділі «Українські наукові четверги». Для читачів зацікавлених українською історією та літературою є тут цілий ряд наукових праць, які були виголошені у Фундації св. Володимира у циклі «наукових четвергів». Є це статті таких авторів як — проф. Теодор Мацьків, Легенда і правда про Мазепу; Ольга Кіх, «Робите небо» як символ руйнації релігійної ідентичності людини; Соня Щепанська, Проблема поневолення і моральної відповідальності в поетичній драмі Лесі Українки «Оргія»; Марта Куляса, Концепція людини в символічній драмі Олександра Олеся «Танець життя»; Аліція Кузьняк, Образ жінки-матері і осиротілої дитини в творчості Тараса Шевченка; Януш Шліфінський, Християнський універсалізм в «Правді старовіку» Станіслава Вінценза; Пшемислав Томанек, Легенда Дон Жуана в інтерпретації Лесі Українки.

Ту наукову частину альманаху «Між сусідами» доповнює розділ «Українці у Кракові», де надрукована стаття Тадеуша Філяра, Краківські українці в світлі спису населення в 1931 р. та Ярослава Грицковяна, Краків і українці. З нагоди Уескатівського ювілею, де описане життя краківської громади від 1955 до 1959 року.

50-літтю акції «Вісла» присвячений розділ «Між українцями і поляками», де можна знайти статті Володимира Мокрого, Політичний вимір депортаційної «Акції Вісла» в 1947 p.; Лешка Волосюка, «Акція Вісла» — причини, спосіб, наслідки; та Малгожати Кміти, Антиукраїнська пропаганда і формування негативного стереотипу українця в часах ПНР. Завершує цей розділ стаття Едварда Кшемєня, Виправте зло, в якій автор обговорює проблеми української національної меншини, обговорювані під час Конгресу українців Польщі, який відбувся 5-6 квітня 1997 р. у Варшаві.

Завершує альманах повідомлення про появу V-тому «Краківських українознавчих зошитів», замітка Анни Гошовської про вручення Тирсові Венгриновичу Ордену Білого Крука з соняшником, а також нарис Ореста Голубця. Свобода українського мистецтва. Є тут також інформація про діяльність Фундації св. Володимира в 1989-1997 роках, а також подяка для жертводавців.

Сьомий том альманаху «Між сусідами» підготовлений Володимиром Мокрим (відповідальний редактор), Олегом Алексійчуком та Доротеєю Пухач.

На кінець треба також відмітити привабливе поліграфічне оформлення нового альманаху. Том нараховує 196 сторінок, ціна 25.00 USD. Придбати альманах можна висилаючи замовлення та чек виставлений на: Księgarnia «Nestor», ul. Kanonicza 15, 31-002 Krakow, tel. (012) 421-92-94, fax (012) 421 99 96

Олег Алексійчук

Студентські дні української культури у Кракові

Молоді, красиві люди підходили до величезної мапи, представляли свої осередки і зазначали, звідки вони приїхали. За якийсь час територія Польщі (Ґданськ, Краків, Люблін, Варшава, Вроцлав, Щецін, Перемишль), України (Київ, Крим, Донецьк, Дніпропетровськ, Луганськ, Суми, Чернігів, Маріюпіль, Чернівці, Тернопіль, Львів), Словаччини (Пряшів), Чехії (Прага), Росії (Москва, Петербург), Литви (Вільно), а навіть Башкирії (Уфа) були вкриті кольоровими позначками. Так розпочалися традиційні дні української культури в Кракові, які цього року були організовані фундацією св. Володимира — Хрестителя Київської Руси, українознавчим науковим колом студентів Ягеллонського університету.

Українська культура черговий раз показала своє багатство, різноманітність, красоту. Знову пробудила зацікавленість Польщі і допомогла зробити ще один крок до порозуміння і приязні наших народів. Дні супроводжували виставки українського церковного мистецтва з Києво-Печерської Лаври на Вавелі, ікон ХVІ-ХІХ ст. з Цевкова та з Музею Шоллайських, ікон Ю. Новосільського, графік Т. Венгриновича, малярства творців зі Львова — в Галереї українського мистецтва при фундації св. Володимира, а також виставка «Українська література в перекладах на польську мову» в Міській публічній бібліотеці.

Другий день почався з Марійної молитви, яку співала молодь перед іконою-мозаїкою Матері Божої з XII ст., яку привезла до Кракова блаженна Соломія і подарувала манастиреві Сестер-Клярисок. Другий раз звучала молитва «Отче наш» в каплиці св. Хреста в катедральному соборі на Вавелі, де в часах короля Казимира Ягеллончика виконано східні поліхромії із зображенням Причастя св. Апостолів, янгольських хорів та з кириличними написами.

Про зміни, про краще майбутнє, яке відкривається перед молоддю, з оптимізмом у дусі примирення Вернигори говорили декан філологічного факультету проф. д-р Францішек Зейка та ректори проф. д-р Кристина Дирек і проф. д-р Анджей Пельчар, який у спеціяльному вітанні, між іншим, сказав: «Виражаю визнання організаторам Днів і глибоке переконання про велику вагу таких зустрічей. Тішуся з того, що власне Ягеллонський університет є їх місцем».

Опісля студенти заспівали «Чуєш, брате мій» в місці вічного спочинку Богдана Лепкого, чиє ім’я є символом українства, вписаного в культурний пейзаж Кракова. Тут на Раковицькому цвинтарі на братських могилах пролунала «Вічна пам’ять» за упокій 1253 душ українських інтернованих та військовополонених з польсько-української та польсько-більшовицької воєн, які загинули в краківському таборі в Домб’є.

Незабутньою подією була зустріч з професором Ю. Новосільським, його думка про неможливість розділення справжнього мистецтва на сакральне і світське збудила не тільки велике зацікавлення, а навіть контроверсії. Цікавими і трохи сумними були виклади майстра чорно-білого мистецтва Т. Венгриновича і працівників фундації магістрів консервації пам’яток мистецтва Ядвіґи Стирни і Агати Мамонь. Їх кропітка, невтомна праця дає людям можливість побачити ті чудові образи, які нищено в роки непорозумінь і ворожнечі.

Наступного дня була можливість почути про творчу діяльність всіх студентських осередків. Ці матеріяли будуть надруковані в наступному випуску альманаха «Між сусідами». Друга частина відкрилась семінаром «Майбутнє польсько-українських відносин, пропозиції і завдання для вчених, творців культури, видавців, політичних, суспільних і релігійних діячів». Моє зацікавлення збудила доповідь Тадеуша Ольшанського. Він привів багато прикладів, ділянок і можливостей розвитку взаємних відносин на ґрунті обміну культурними досягненнями, тому що ця ділянка є більше «універсальною, ніж інші сфери життя». Тут було згадано і про обмін . молодіжними групами, театрами, музичними виконавцями, виставками мистців і про переклад художньої та наукової літератури, і про можливість співпраці між різними інституціями. Не менше цікавою була доповідь Стефана Вількановича, який дав аналізу відгуків польської преси на події, зв’язані з Україною, і звернувся до журналістів, публіцистів, видавців з проханням-закликом обережного використання інформації, щоб не зашкодити і не погіршити наші тільки що народжені відносини. З зичливим побоюванням про відсутність активної політики відносно Польщі серед українських політичних еліт та про брак чіткої східньої політики Польщі говорила Богуміла Бердиховська з Міністерства культури і мистецтва. В семінарі також взяли участь Р. Лужний, Я. Прокоп, О. Гнатюк, Д. Стус, Ю. Підлісний та інші.

А ввечері був концерт «1,000 років української поетичної молитви і духовної пісні про гідне життя», присвячений вшануванню річниці Незалежности України, в якому взяли участь студенти Української філології Ягеллонського університету, О. Богомолець, молодь Студентського братства «Обнова» зі Львова і хор з Перемишля під управлінням Олі Левчишин-Попович. Звучали молитви від перших до сьогоднішніх християнських поколінь на Україні. Запали в серце святі, безсмертні слова молитви Митрополита Іларіона, який звертається до князя Володимира, щоб, встав «зі сну» і глянув на плоди свого труду:

Встань.
Споглянь і на город (Київ), що сяє величністю,
споглянь на квітучі церкви,
Споглянь на зростаюче християнство,
споглянь на город,
котрий сяє і блищить від ікон святих,
котрий пахне кадилом,
котрий славлять,
в котрім чуються святі Божі співи.
І пообачивши це все, втішся і возвеселися
Та прослави доброго Бога, всього того Сотворителя.

Ідею суті інституції Церкви, себто її материнсько-опікунчих завдань, яка не залишає дітей своїх у потребі і як рідна мати переживає горе свого народу, передали студенти молитвою-плачем Богородиці під Хрестом Спасителя Кирила Турівського:

Сотворіння боліють зі мною, Сину,
Видячи несправедливе засудження Тебе на смерть.
Горе мені, дитино моя, світло і творче сотворінь.
о оплакувати нині мені?
Чи насмішки над Тобою, ч
и удари по щоці, чи биття по плечах, кайдани темниці
й оплювання святого Твого обличчя,
що Ти прийняв від беззаконників
за довершені їм добрі діла.

Останній день, морозний і соняшний. Для всіх була надана можливість взяття участи в Богослуженнях обрядів греко-католицького і православного. А пополудні було врочисте відкриття виставки ікон ХVІ-ХIХ ст. зі збірки Музею Шоллайських у Кракові. На відкритті виставки виступили Директор Народового Музею у Кракові проф. д-р А. Малкевич, організатор виставки музею Шоллайських п. В. Гумінська, голова фундації св. Володимира В. Мокрий. «Ніяке мистецтво на світі і в історії не мало такого впливу на думку, як ікона на вірних», — пригадано слова Патріярха Йосифа Сліпого. Сьогодні ми знаємо, чому була нищена ікона, і, бачачи її відродження, бачачи відродження духовности, ми згадуємо Василя Стуса, якого часто ще не пам’ятають, хоча уособлює всіх тих, хто не дочекав цієї хвилини. І було приємно і символічно почути власне тут, у Кракові, молитву В.Стуса у чудовому виконанні Ольги Богомолець з Києва: Прости ж мені, що ти, така свята, на тім огні, як свічечка, горіла… горить сосна — од низу догори сосна палає — од гори до низу.

Йде Пан-Господь. Цілуй господню ризу, ой, чорнобрива Галю, чорнобри…

Завершувались дні української культури, багато ще було зустрічей, розмов, пісень, особливо у виконанні студентів з Педагогічного інституту з Тернополя, які ледве встигли, встигли на кінець свята культури, тому що три дні їх тримали, принижуючи, на кордоні. Студенти нав’язували контакти, домовлялись про співпрацю і про нові зустрічі. Приємно було, що ці події були широко висвітлені польським радіо, пресою, телебаченням. Є надія, що внесена ще одна цеглинка в будинок зрозуміння між приреченими на себе найближчими сусідами українцями і поляками, Польщею і Україною.

Олег Алексійчук, Краків