П. Копачівський

В останньому часі діяльність патріярхального Товариства у Гамільтоні дещо послабилась, але правдоподібно така ситуація є і по інших осередках. Всежтаки товариству разом з о. парохом мітратом Романом Ганкевичем вдалось дещо здійснити. Відзначено пам’ять наших релігійно-церковних світочів Української Католицької Церкви: століття з дня народження Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького і св. п. Патріярха Йосифа Кардинала Сліпого. Отець мітрат Роман Ганкевич відправив за спокій душ їх Панахиду. У минулому 1996 році відзначено день народин Патріярха Йосифа (17 лютого 1892 p.). Отець Роман Ганкевич у своїх вдумливих проповідях накреслив барвисті сильветки обох наших церковних велетнів.

Також з рамені патріярхального товариства відбулись ширші сходини, на які прийшли і парафіяни церкви Св. Духа, підчас яких о. Роман подав широку інформацію про перший Собор УКЦеркви, що відбувся у першій половині жовтня 1996 р. у Львові.

Водночас дещо розказав про перебіг Синоду УКЦеркви, що відбувся безпосередньо після закінчення першої сесії Собору, що присутні з великою увагою прослухали.

Слід згадати, що патріярхальне товариство у Гамільтоні кольпортує 40 примірників журнала «Патріярхат». Числа, які залишаються, пересилає в Україну. Кожного року також переводить збірку на видавничий фонд, що уможливлює пересилати безплатно журнал в Україну.

До речі, в останньому часі парафія Св. Духа у Гамільтоні, завдяки о. парохові Романові Ганкевичу, вислала грошеві допомоги на будови і ремонт українських католицьких церков в Україні. Отець Роман особисто вручив Владиці Іванові Маргітечу поважну суму грошей на будову храму у його єпархії на Закарпатті.

Патріярхальне Товариство висловлює вдячність Мотрі Фаринич за її активну працю у товаристві та дописи до преси.

З смутком слід згадати наших активних членів, що перенеслись у Божі засвіти. Луку Максима, В. Проця та інших, яких немає ким заступити. Вони, напевно, і на тому світі будуть молити Всевишнього за визнання патріярхату УКЦеркви Апостольською Столицею. На жаль, новоприбулі українські емігранти справами патріярхату УКЦеркви мало цікавляться. Отже, ті. що ще залишились дальше, віддано і з посвятою працюють з повною вірою і надією, шо патріярхат УКЦеркви буде формально визнаний апостольською Столицею.

П. Копачівський

На заклик голови Краєвої Ради українських громадських організацій за Патріярхат Української Католицької Церкви з Канаді ред. М. Хом’яка з Едмонтону та заступника голови Романа Ганкевича, Гамілтон, Онтаріо, і в порозумінні з головою УПСО д-ром Б. Лончиною з США, відбулися організаційні наради у справі відновлення й оживлення діяльности єпархіяльної Ради за Патріярхат УКЦеркви Торонтонської Єпархії. Наради відбулися 11 грудня 1982 p., у приміщеннях католицької парафії церкви Св. Духа в Гамілтоні, Канада, що її парохом є о. декан Р. Ганкевич.

На ці наради запрошено Всечесніших Отців сусідніх парафій, представників патріярхальних товариств, як також поодиноких активних мирян, що їм дорога справа  українського патріярхату. З Торонтонської єпархії було зареєстровано близько 40 делегатів.

Від організаційного комітету наради відкрив голова місцевого Товариства Підтримки Патріярхату Помісної Української Католицької Церкви мґр П. Копачівський, привітавши всіх учасників. Дальшу ділову частину нарад перебрав о. декан Роман Ганкевич. Він прочитав привіти від голови Краєвої Ради ред. М. Хом’яка з Едмонтону і б. голови д-ра Михайла Марунчака з Вінніпегу, які виявили конечність створення чи відновлення на терені торонтонської єпархії такої ради, щоб відновити та скоординувати активність мирянського руху за український Патріярхат та оборону належних прав Української Католицької Церкви в діяспорі.

Глибоке змістом слово виголосив голова УПСО д-р Б. Лончина про значення мирянства в житті нашої Церкви, про конечність єдности і співпраці між мирянами та духовенством.

Присутній на нарадах гість з патріяршої канцелярії в Римі й релігійного товариства «Свята Софія», о. д-р Іван Дацько говорив про значення мирянського Патріярхального руху. Необхідно, щоб громадські товариства стали членами Патріярхальної Єпархіяльної Ради. Отець І. Дацько також підкреслив важливість Т-ва «Свята Софія», фінансової бази розбудови Українського Католицького Університету (УКУ) та всіх дотеперішніх надбань Патріярха Йосифа.

Дальше говорив о. Р. Ганкевич. Він коротко вияснив присутнім статут Краєвої Ради, цілі Єпархіяльної Ради і патріярхальних товариств взагалі. Також поінформував делегатів про цілковиту неактивність дотеперішньої Єпархіяльної Ради за Патріярхат торонтонської єпархії та конечність її перевибору. Нова Рада взяла на себе обов’язки відновити і скоординувати дотеперішню діяльність всіх організацій чи комітетів за Патріярхат УКЦеркви на сході Канади.

Інж. С. Тим’як, заступник голови УПСО на Канаду, ствердив також прогалину конечної і широкої праці торонтської єпархії для справи українського патріярхату за останні роки. Досить інтенсивно і з посвятою працювали дотепер поодинокі люди на терені Торонто й околиці, які, однак, не все були спроможні повести дану акцію успішно і в слушний час через брак директиви, відповідних інформацій чи вказівок неіснуючої «де факто» Єпархіяльної Ради.

Були й інші голоси заслужених і активних у церковно-релігійних справах делегатів, які пропонували втягнути до Ради молоді інтелектуальні сили.

Стверджено, що в Канаді Братство Українців-Католиків (БУК) має інші завдання. Згідно з статутом БУК виконує у всіх єпархіях УКЦеркви виключно допоміжну працю у рамках послуху свойому єпископові. Для них справа українського патріярхату є другорядною, залежною від наставлення і зарядження їхнього єпископа. Єпархіяльна Рада торонтонської єпархії має стати зв’язковою організацією з іншими дієцезальними організаціями та з ними співпрацювати.

Найближче завдання Ради — це наступні щотрьохрічні загальні збори Крайової Ради Громадських Організацій за Патріярхат Помісної УКЦеркви в місяці липні 1983 p., що їх господарем має бути нововибрана Єпархіяльна Рада цих нарад.

У дискусії також стверджено, що Єпархіяльна Рада не має жодного пов’язання з будь-якою українською політичною організацією чи партією.

Нововибрана Рада для наладнання зв’язку із клітинами Патріярхального руху вирішила видати відповідну відозву щодо співпраці з ними, як також видавати хоч чвертьрічно Єпархіяльний Бюлетень інформативного й ідеологічно-навчального характеру. В ньому треба підкреслити конечність існування й розвиток українського патріярхату.

Номінаційна Комісія запропонувала нову управу Єпархіяльної Ради українських організацій за Патріярхат торонтонської єпархії у такому складі: о. декан Роман Ганкевич — голова (Гамілтон), інж. Кость Брикович — 1-й заступник голови (Торонто), інж. Кость Соколик — 2-й заступник голови (Торонто), інж. Богдан Яців — 3-й заступник голови (Торонто), інж. Роман Стахів — секретар (Гамілтон). Члени Ради: інж. Б. Яців, Я. Савка, Я. Ломаґа, проф. Я. Даревич і Б. Кульчицький. Контрольна Комісія: П. Копачівський (Гамілтон), Роман Ломаґа (Торонто), інж. В. Мороз (Гамілтон).

Всі вищеназвані особи були вибрані до управи Єпархіяльної Ради через аклямацію. Отець Р. Ганевич, нововибраний голова, подякував за довір’я і намітив тимчасовий плян праці. Він сказав, що конечним є створити патріярхальні товариства в Торонті та інших парафіях, де ще немає Товариства Підтримки патріярхату чи Патріярхального комітету, як також відбути у Торонто мирянський Патріярхальний семінар. У всіх парафіях треба мати зв’язкових людей і організаційних референтів. Для фінансової бази Єпархіяльної Ради переведено серед присутніх збірку, що дала суму 350 дол.

Відспіванням «Молитви за Патріярха» закінчено наради.

Після нарад голова УПСО д-р Б. Лончина виголосив для парафіян Гамілтону цікаву доповідь на тему: Київська Митрополія колись і тепер». Після доповіді була цікава дискусія та гутірка.

За Організаційний Комітет Єпархіяльних нарад Т-ва Підтримки Патріярхату УКЦ в Гамілтоні, Канада,

П. Копачівський