Прилбичі

«Я був відай дуже малим хлопчиком, коли в нашій старенькій деревляній церкві в Прилбичах, стоячи перед іконостасом, відчував ту якусь непоняту емоцію, що це я нині назвав артистичною емоцією. Пєратичні постати в іконостасі, на мене звернений зір Христа Спасителя і св. Його Матері, та якась містична темрява, в якій світили тільки свічки і їх відблеск на золотих тлах ікон, дим кадила, що взносився до неба разом із звуками пісні, все те разом складалося на якесь вражіння так глибоке, яке ледви чи коли в житті пам’ятаю. А глибоке було вражіння якраз тому, що поза тими зовнішніми проявами відчувало серце якусь таємну глубінь, що наче промінчик, спливав на душу з-поза світа, наче з неба», — так відгукувався про цю реліквію у своїх споминах про предмет музейних збірок Митрополит Андрей Шептицький.

Про трагедію унікальної пам’ятки вперше голосно заговорили й вдарили на сполох чотири роки тому, коли Львівське телебачення показало фільм, присвячений Митрополиту Андрею. Один із авторів документальної стрічки, редактор програми «Благовість» і член організаційного комітету з вшанування 50-ліття від дня смерти Митрополита Андрея Шептицького Оксана Гайова пригадує:

Коли наша знімальна група приїхала в село Прилбичі Яворівського району, була сильна злива. Згаданий іконостас ХVII століття, до якого молилися києво-галицькі митрополити, знайшли в сараї, дах котрого протікав. Розшукали пароха храму, православного отця Ігоря й стали просити, щоби якимсь чином врятувати іконостас. Наприклад, передати на реставрацію чи до Крехівського манастиря. Ні, заявив рішуче священик, це питання може вирішити лише релігійна громада. У Прилбичах дві церковні громади. Православні володіють храмом, де встановлено інший іконостас, тож греко-католики, що мають капличку, просили, аби їм віддати той, що руйнується. Та марно. Відмовили також отцю-студиту Севастьяну та отцю-василіянину Теодозію Янківу, котрі хотіли придбати пам’ятку для своїх манастирів. Відповідали, що іконостасу вже нема. Минулого року під час зйомок фільму «Світильник істини» застали в Прилбичах розібраний сарай. Однак іконостас ХVII століття, весь у павутині, ликами святих до землі й бруду, виявили в іншій прибудові. А оце недавно прилбицький іконостас, який на обліку пам’яток культури і має для нашого народу не тільки мистецьку вартість, раптом з’явився на виставці в магазині культових речей, що під музеєм «Арсенал». Після експозиції він у підсобці. Знаючи спритність осіб, які там крутяться, я боюся за подальшу долю цієї реліквії.

Репортер «Ратуші» навідався до вказаної крамниці й у підсобці побачив іконостас з Прилбичів. Пані Валентина Михаляк, яка є директором Товариства з обмеженою відповідальністю, що торгує кадильницями, хрестами та іншим культовим начинням, пояснила:

З 15 квітня по 1 червня в нашому магазині-салоні проводилася спільно з Історичним музеєм виставка «Церковне мистецтво. Історія і сучасність». Свої експонати запропонували музеї історії релігії та архітектури і побуту. Дирекція Історичного музею зверталася до релігійних громад, щоби ті також представили цікаві зразки церковного мистецтва. Щодо іконостасу з Прилбичів, то є розписка, що його треба віддати власнику.

Хто є власником, ми так і не змогли дізнатися. В кожному разі іконостас ще в Україні, а не десь у закордонні. Загадковий вітчизняний власник безцінного скарбу чомусь не поспішає забирати його з тісної підсобки крамарів.

Кость Чавага

* Передруковано з «Ратуші» 13 серпня 1994 р.

Згідно з Вашим дорученням від 22.08.94 р, та у зв’язку із зверненням до Вас Голови Клюбу української греко-католицької інтелігенції у Львові п. І. Гречка, публікаціями в газеті «Ратуша» п. К. Чаваги управління культури Облвиконкому повідомляє.

У результаті вивчення порушеного питання у Львівському історичному музеї та Товаристві з обмеженою відповідальністю «Благовіст» встановлено наступне.

У лютому ц.р. дирекції згаданого Музею і Товариства «Благовіст» скерували керівникам релігійних громад области листа (№ 47 від 1.02.94 р.) з пропозицією взяти участь у виставці «Церковне мистецтво. Історія і сучасність», перед якою ставилось завдання популяризації історичної, культурної і мистецької спадщини нашого народу, сприяння створенню сучасними художниками і народними майстрами високохудожніх творів сакрального мистецтва та речей культового призначення.

При цьому дирекція Львівського історичного музею брала на себе гарантію за належні умови зберігання і охорону представлених на виставку речей та повернення власникам по її закінченні.

Дана виставка організувалась згідно з Угодою «Про проведення виставки «Церковне мистецтво. Історія і сучасність» від 4 січня 1994 р. між Львівським історичним музеєм і Товариством є обмеженою відповідальністю «Благовіст».

Усі експонати, в т.ч. й фрагменти (1/8) іконостасу з церкви с. Прилбичі, передавалися для експонування на виставці за довіреностями Львівського історичного музею. Прилбицький іконостас — відповідно за довіреностю № 12 від 10.04 1994 року.

Крім цього, священиком села Прилбичі п. Ігорем Глущаком видано директорові Товариства «Благовіст» п. В. Михаляк довідку від 11.04.94 р. про отримання нею царських врат і шести ікон з переліком їх назв.

Отримані фрагменти іконостасу експонувалися на виставці у цокольному приміщенні Музею-Арсеналу з квітня до її закриття у 20-х числах липня ц.р.

Зважаючи на незадовільний стан збереження іконостасу, організаторами виставки було встановлено скриньку для пожертвувань на його реставрацію. При комісійному відкритті скриньки виявлено 433 тис. крб. і 5 долярів США.

По закінченні роботи виставки фрагменти іконостасу повернено власникові, а священиком п. І. Глущаком видано довідку від 12.07.94 р. про його повернення «в тому стані, в якому був переданий на виставку».

Для вивчення стану збереження Прилбицького іконопису управління культури Облвиконкому було створено незалежну комісію з фахівців, працівників управління та представника обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії і культури, яка 5 вересня 1994 р. за участю заступника голови Яворівської районної Ради народніх депутатів п. І. Карпи, головного архітектора району п. Л. Новосілця, голови Прилбицької сільської Ради п. Р. Гевала, завідуючого райвідділом культури п. В.Стадника і старости церковної громади п. П. Грицана ознайомилася з умовами зберігання фрагментів іконостасу та інших речей з розібраної у 1988 році церкви с. Прилбичі — пам’ятки архітектури ХVII ст.

Результати обстеження та пропозиції щодо подальшого використання пам’ятки (передати Національному музею у Львові) відображено в акті комісії від 5 вересня 1994 р.

До сказаного необхідно додати, що церква, в якій зараз утримується іконостас, належить до УПЦ Київського патріярхату. Присутній під час роботи комісії староста релігійної громади п. П. Грицан погодився з пропозицією щодо передачі іконостасу Національному музею. Позиція священика п. І. Глущака через його відсутність не з’ясована.

Члени комісії мали зустріч і з десятником греко-католицької громади села п. М. Павелком. Останній також не мав застережень щодо запропонованого комісією вирішення цього питання.

Голова виконкому Прилбицької сільської Ради п. Р. Гевало запевнив комісію, що в неділю, 11 вересня, він звернеться до прихожан УПЦ та УГКЦ із закликом розв’язати проблему іконостасу шляхом його передачі Музею.

Управління культури інформувало Вас про дальший перебіг даної справи.

Додаток: Акт обстеження, документи історичного музею щодо прийому — передачі іконостасу. Перший заступник начальника П. Зозуляк

Заступникові голови Облвиконкому
п. Ю. Зимі
Голові Клюбу української греко-католицької інтелігенції у Львові 
п. І. Гречку

АКТ

обстеження іконостасу с. Прилбичі Яворівського району 5 вересня 1994 року

Комісія в складі: Возницького Б. Г.— директора Львівської картинної галереї, Отковича В. П.— директора Національного Музею у Львові, Вуйцика C. — мистецтвознавця, Зозуляка П. П.— заст. начальника Львівського обласного управління культури, Симчича І. П.— зав. відділом мистецтва Львівського обласного управління культури, Катарана Г. О.— заст. голови ради Львівської обласної організації Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури в присутності заст. голови Яворівської Ради Карпа І. П., головного архітектора Яворівського району Новосілець Л. П., голови Прилбицької сільської Ради Гевало Р. В. та зав. райвідділом культури Стадник В. В. провели обстеження іконостасу з церкви с. Прилбичі.

В результаті обстеження виявлено:

1. Стара церква, яка була внесена у список пам’яток архітектури і увійшла в каталог «Пам’ятки містобудування і архитектури України» т. З, стор. 233, була розібрана у 1988 році, а на її місці збудована нова дерев’яна церква.
2. В підсобному приміщенні (шопі) виявлено окремі речі зі старої церкви:

а) Ікона Богородиці на дереві — середина ХVIII ст.

б) Два образи XIX ст. в техніці олеодруку «Христос і диякон Стефан», розп’яття з пристоячими.

в) Вхідні двері старої церкви, оббиті картоном.

3. На хорах виявлено:

а) Намісна ікона «Ісус Христос в обрамленні» з праделою із зображенням св. Миколая.

б) Намісна ікона Богоматері в обрамленні з праделою із зображенням «Явління Христа Марії Магдалині».

в) Царські врата — ліве крило з двома євангелистами, на завісах прикріплені до конструкції намісної ікони Богоматері.

г) Права сторона розламана вздовж воріт на З частини, п. Переносна ікона, зроблена з старої ікони ХVІІІ ст. «Поклоніння волхвів», на зворотній стороні домальовані ікони Бориса і Гліба, стан – осипи, перемалювання.

ґ) Ікона св. Миколая ХVІІІ ст. (значні осипи).

д) Ікона св. Параскеви П’ятниці — фрагмент вівтаря в обрамленні.

е) Ікона «Розп’яття Христа» — фрагмент вівтаря.

є) Фрагменти іконостасу у виді драперій.

Комісія прийшла до висновку, що для збереження іконостасу, який має не лише мистецьку, але й історично-меморіяльну цінність, як священну реліквію, що належала до церкви, де відправляв Митрополит Андрей Шептицький, необхідно передати цей іконостас Львівському Національному Музею для його грунтовної реставрації з подальшим розміщенням в експозиції, приуроченій 50-річчю від дня праведної кончини Митрополита.

Директор Львівської картинної галереї Б. Возницький

Директор Національного Музею у Львові В. Откович

Мистецтвознавець інституту «Укрзахідпроєктреставрація» В. Вуйцик

Заст. нач. Львівського обласного управління культури П. Зозуляк

Зав. відділом мистецтв Львівського обласного управління культури І. Симчич

Заст. голови Львівської обласної організації Українського Товариства
охорони пам’яток історії та культури Г. Катаран