Кергонксон, Н.-Й. (Р. Барановський) Заходом місцевого Відділу Українського Патріярхального Товариства у неділю, 16 лютого 1992 року, відбулася в церковній залі Святочна Академія для відзначення 100-річчя з дня народин Патріярха Йосифа. Святочну Академію при вщерть заповненій залі відкрила заступник голови т-ва Галина Хамула і попросила до слова о. каноніка Еміліяна Шараневича. Як знаменитий промовець о. Шараневич змалював у своїй зворушливій доповіді важкий життєвий шлях Блаженнішого Патріярха Йосифа. Свою доповідь почав дивною історією звільнення митрополита Сліпого з радянської каторги і його прибуття до Риму.
Митрополитові важко було повірити у чудесне звільнення. Під час їзди старається упорядкувати свої думки, бо не знав, кому і чому завдячує звільнення, чому везуть його до Риму, а не до Львова. На запит, чому не до Львова, відповідь звучала: «Там господарить інший, твоя Церква поза законом». Про це довідується щойно з листа від Папи Івана XXIII, що його вручив митрополитові товариш подорожі, папський висланик голяндець монсіньйор Іван Віллібрандс.
В дальшому слові доповідач насвітлив діла і працю, що їх виконав Блаженніший за час свого відносно короткого перебування у вільному світі, в Римі.
Його праця принесла подивугідні плоди для нашої Церкви. Він дав нашій Церкві характер помісности, щоб вона, як член Вселенської Церкви, не затратила тих дарувань і питоменностей. Промовляючи на закінчення Собору наших єпископів в листопаді 1980 року, Блаженніший закінчив свою промову словами: «Бережіть спадщину, що її ви одержали від наших світлих предків. Бережіть її, не дайте її в руки злих людей. Не сплямте її чужиною. Перенесіть її у вільну нашу Церкву, вільну Україну».
Промовляючи на форумі другої сесії Вселенського Собору II, Блаженніший з притиском говорив: «Мене уповажнюють віки, мене уповажнюють мої попередники, мене уповажнюють неприсутні, переслідувані» і тоді він видвигнув ідею створення Патріярхату для УКЦеркви, яку соборові Отці прийняли оплесками.
Від 16 до 31 травня ц.р. відбудеться у Львові Синод Українських Єпископів з усіх континентів світу. Важливою справою Синоду буде обговорення питання впровадження в життя форм правління для УКЦеркви, по закону змодифікованого права для Східніх Церков, тобто Патріярхального устрою, на що чекає наша Церква, підготована Блаженнішим Йосифом.
Одинадцять років перед своєю смертю Блаженніший Йосиф зладив свій Заповіт, в якому віддав під могутній Покров Небесної Владичиці нашу Церкву і український нарід з проханням похоронити його в Соборі св. Юра у Львові, якщо така буде Божа воля. Ця воля сповнилася. У цьому році ми відзначуємо не лише століття з дня народин Великого Мужа Провидіння, але плянується святочне перенесення 28 серпня ц.р. його тлінних останків із крипти храму Св. Софії у Римі у його правний осідок до катедри св. Юра у Львові.
У мистецькій частині програми виступали: хор «Золотий гомін» під диригентурою д-ра Олега Волянського, який виконав пісні: «Ой, видить Бог» К. Стеценка, і «На Йорданській річці» — щедрівку. Отець Василь Бучик, парох церкви Пресв. Трійці в Кергонксоні, прочитав вірш «Борцеві без меча» Романа Завадовича і спеціяльно написаний для Свята з використанням думок о. Бучика вірш Романа Барановського «Патріярхові Йосифові в поклоні у 100-річчя з дня народин», пані Лідія Яців прочитала вірш Зої Когут «Він відійшов» і знову хор «Золотий гомін» виконав дві пісні: «Услиши, Господи» І. Лаврівського і «Хваліте Господа» Д. Бортнянського.
Молитвою закінчено це вдале Свято.
