Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Між каменем, деревом і металом

Написана та проілюстрована від руки на папері ручної роботи, зшита і виготовлена вручну «Книга добра» стала унікальним проектом, втіленим в дуже особливому місці – Центрі української культури в Таллінні. Ця книга об’єднала довкола себе триста тисяч малих і дорослих українців з усіх областей нашої країни, які надсилали свої історії добрих вчинків та ілюстрації до них на адресу організаторів проекту. До видання ввійшло 50 найкращих історій та малюнків, решта представлена на сторінці у Fаcebook, присвяченій проектові. Чому Таллінн? Можливо, саме тому, що мало де ще виготовляють так званий черпаний папір, як це робили в середньовіччі, можливо, тому, що очолює згаданий центр людина цікавих ідей і невтомного їх утілення – художник, громадський діяч, монах цистерціанського монастиря (облати святого Венедикта) в Х’юланді (Норвегія) Анатолій Лютюк, який чимало допомагає українським військовим у зоні АТО, пораненим, переселенцям і є одним з найактивніших популяризаторів української культури в світі…

9 грудня 2017 року в Києві відбулася презентація першого примірника «Книги добра» за участі Президента України Петра Порошенка, міністра закордонних справ Павла Клімкіна, керівника Центру української культури в Таллінні Анатолія Лютюка та учасників проекту зі всієї України. Відтак по екземпляру видання (а їх лише 100) буде подаровано обласним бібліотекам України та найвідомішим бібліотекам світу, в тому числі Ватиканській.

З благословення владики Володимира Стернюка в 1991 році Анатолій Лютюк заснував у Таллінні греко-католицьку громаду та з іншими добродіями потрудився над тим, щоби вірні мали свій храм. У 1998-ому вони викупили в Естонської Лютеранської Церкви каплицю з прилеглою територією та облаштували її інтер’єр згідно з візантійською традицією. В жовтні 2000 року талліннський храм УГКЦ був освячений Блаженнішим Любомиром Гузаром на честь Божої Матері Троєручиці – заступниці всіх невинно скривджених. Зі слів пана Анатолія, мовиться не лише про скривджених людей, а й про все створіння, котре невинно терпить. Тому тут, у храмі, лунає молитва за збереження природи, тут зібрані особливі ікони – ікони святих, які є заступниками тварин та рослин, а свого часу було видано кілька «Поетичних Червоних книг» різних країн, які у віршованій формі розповідають про рідкісних представників флори та фауни.

Сьогодні парафію очолює священик Олег Поп’юк, який також служить для ще двох спільнот у Естонії (Тарту і Пилва) та для українців у Фінляндії.

Поруч із храмом діє вже згаданий Центр української культури, керівником і натхненником якого є пан Анатолій. І храм, і центр відвідують не тільки ті, що живуть у столиці Естонії. Щоразу, коли в країну приїздить українська державна делегація чи просто група туристів, вона обов’язково загостить на вулицю Лабораторіум, 22 до «маленької України», розташованої в історичному центрі Таллінна, майже на березі Балтійського моря. Тут на невеликій ділянці дворика, обгородженого високим кам’яним муром, розташований музей, в якому понад півтори тисячі писанок, колекція українських народних костюмів, предметів побуту, інструментів, майстерня з виготовлення паперу і місце, де навчаються каліграфії, де діти і дорослі не лише оглядають старожитності, а й випробовують їх у дії, де печуть хліб, вирощують лікарські рослини, виготовляють іграшки, малюють ікони, співають…

Всього за чверть століття місце, яке до того було невеликою тихою каплицею, перетворилося на справжній вулкан духовної та культурної активності, місце об’єднання земляцтва та поширення відомостей про культуру українців, місце гармонії з природою, адже тут годі знайти щось штучне: довкола тільки камінь, дерево, кований метал, натуральні тканини і фарби, рослини, тварини і тисячі людей, котрі приходять сюди зачерпнути автентики.

Поділитися: