Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Зустрічі з мирянськими активістами у Львові та Києві

У попередньому числі журнала ми подали опис величавого повороту Патріярха Мирослава-Івана на Києво-Галицький престіл у Львові. Згідно з рішенням управи Українського Патріярхального Світового Об’єднання (УПСО) у цих історичних подіях брали офіційну участь голова УПСО інж. Василь Колодчин, редактор журнала «Патріярхат» Микола Галів і голова Патріярхального Товариства на Велику Брітанію, а одночасно член президії УПСО мгр Роман Кравець. Звичайно так буває, що на подібних імпрезах, зокрема світського характеру все для різних представників, гостей і преси, передбачається окремі місця, щоб вони справді мали можливість доступу до безпосередніх акцій і подій. Треба підкреслити, що такими привілеями згадані мирянські репрезентанти не втішались. Мабуть, цього не передбачили організатори.

Звичайно, ми цього були свідомі і самі промишляли, як тільки було можливо. До речі, належить підкреслити, що це не вперше приходилось брати таку лекцію, і тому нам це все проходило легше. Порядком інформації належить також згадати, що Релігійне Товариство «Свята Софія» у Філядельфії було репрезентоване д-ром Романою Навроцькою.

Слід підкреслити, що нашим завданням було не тільки брати участь у величавих торжествах, але провести розмови з мирянськими активіста­ми і працівниками в Україні, щоб можна було заплянувати відбути спільний мирянський конгрес. Зв’язані з цим питання були обговорені на засіданні управи УПСО в Нью-Йорку, як також ці справи обговорювались на засіданні крайової управи Українського Паріярхального Товариства в США. Ішлось про те, щоб усталити реченець, себто коли, у який час і де. Домінувала думка, щоб такий конгрес мирян відбути чимскоріше, ще навіть цього року. Хоч також були голоси, щоб не наглити, але краще підготовити і його відбути в наступному, 1992 році. Отже, нам прийшлось ці проблеми представити мирянському активові у Львові. З цією ціллю ми відвідали жваву групу активістів «Українська Молодь Христові».

У понеділок, 1 квітня, у вечірніх годинах, ми, себто Василь Колодчин і автор цих рядків, відвідали Фундацію ім. Митрополита Шептицького на чолі з відомим релігійно-церковним діячем Іваном Гелем. Вони приводять до порядку своє тількищо набуте приміщення. До речі, Іван Гель був головою комісії, яка відповідала за організаційний порядок під час повороту Блаженнішого Патріярха Мирослава-Івана до Львова. Учасники цієї зустрічі майже всі були членами цієї організаційно порядкової комісії. Іван Гель привітав гостей та у коротких словах розповів про їх працю, як порядкової комісії і про завдання Фундації ім. Митрополита Шептицького. Голова УПСО Василь Колодчин подякував за привітання та гостинність, коротко розказав про нашу ціль і завдання, себто про завдання мирянського руху у діяспорі, як також відмітив, що бажає тут, у Львові, зустрінутись з мирянськими активістами та обговорити можливості відбути світовий конгрес мирян. При цьому попросив Івана Геля, як провідного мирянського діяча, взяти участь у нарадах мирянських представників, що має відбутись у вечірніх годинах у вівторок, 2 квітня, у приміщенні Музею історії релігії.

Цього самого вечора ми ще завітали на спільну зустріч з активною групою молодих учасників «Українська Молодь Христові», головою якої є Ігор Матушевський, а духовним рушієм і головою управи Леся Крип’якевич. Тут було зібралось біля 30 молодих хлопців і дівчат. Тут ми також зустріли Бориса Гудзяка з США і Михайла Димида з Бельгії, які тісно співпрацюють з «Українською Молоддю Христові». На нашій зустрічі завважилась особливо дружня атмосфера. Присутні поділились своїми осягами у праці. Майже кожний учасник мав щось цікавого розказати та особливо підкреслити. Нам розказали, як вони були заплянували запросити молодих киян на різдвяні свята, щоб вони побачили і відчули цю особливу різдвяно-святочну атмосферу. Отже, тут треба було виявити чимало зусиль і праці. Треба було знайти охочих родин, які були б готові прийняти до себе цих молодих киян на свята. Сподівались, що не знайдеться стільки охочих, але виявилось, що можна було запросити значно більше, бо було багато бажаючих прийняти до себе у гостину. Плян виявився не тільки вдалим, але дуже корисним. Гості були одушевлені гостинністю і святочною атмосферою, а господарі прощались з молодими киянами із сльозами на очах. Щось кращого не можна було придумати. Також розказали про участь української молоді у інтернаціональному з’їзді християнської молоді, що відбувся у Празі минулого року. Не будемо про це довше зупинятись, бо на іншому місці друкуємо окрему статтю, автором якої є учасниця цього з’їзду Іванка Крип’якевич.

Голова УПСО Василь Колодчин подякував за цікаві розповіді, проведену працю та розказав про працю і пляни зорганізованого мирянського руху у діяспорі. В цьому дусі також висловив кілька думок автор цих рядків. При цій нагоді передано деяку суму грошей для управи «Українська Молодь Христові» на їх працю. Це справді була дружня і приємно ділова зустріч. Господарі нагородили гостей окремими книжками та букетами лози, що була посвячена в Вербну Неділю.

У вівторок, 2 квітня, ми зустрінулись з представниками мирянських організацій та поодинокими мирянськими активістами.

Нараду відкрив голова Клюбу Української Католицької Інтелігенції інж. Іван Гречко. Щиро привітав усіх присутніх, серед яких були Ірена й Ігор Калинці, ред. Теодозій Старак, Леся Крип’якевич, Мирослав Гуменний, Ігор Матушевський, Анна Мороз і інші. Окремо привітав голову УПСО Василя Колодчина, автора цих рядків і Романа Кравця з Англії. Після загального з’ясування І. Гречко попросив до слова інж. Василя Колодчина. Останній представив загальний плян щодо скликання світового конгресу мирян, який повинен би відбутись у Львові. Над висуненими плянами розвинулась жвава дискусія. Треба підкреслити, що серед мирянських активістів в Україні немає ясного розуміння, чим має бути мирянин і яка повинна бути його роля у Церкві. У жвавій виміні думок виявилось, що наші миряни з України не є готові до світового конгресу мирян і тому висловились радше до форми конференції і вказали на те, що вона не зможе відбутись цього року, а тільки щойно у наступному 1992 р. Тому що на такій одній нараді не можна було вирішити багато складних питань, тому вибрано окремий координаційний комітет, який буде над цими справами працювати і рівночасно інформувати управу УПСО. На голову комітету вибрано інж. Івана Гречка, а до складу комітету увійшли: Ігор Матушевьский, Анна Мороз, Ігор Савицький і Богдан Юрчук. На цьому наради були закінчені. Василь Колодчин подякував усім за участь і організаторові І. Гречкові за організацію і скликання цієї наради.

У великодню суботу при допомозі Івана Гречка та Романа Чмелика, який є також членом Клюбу Української Католицької Інтелігенції, нам вдалося безпосередньо відвідати такі церкви міста Львова: тут не згадуємо катедри св. Юра і Преображенки. Ми відвідали церкву св. Михаїла на Сихові, св. Іллі у Кривчичах, Богородичну (автокефальна), Вознесення на Знесінню, Святих П’ятниць (автокефальна), св. Онуфрія, св. Андрея на Клепарові, колишній костьол Бернардинів, тепер ЧСВВ, і колишній костьол кармеліток, який тепер мають Отці-Студити. Треба підкреслити, що за винятком двох останніх церков їх внутрішня поємність є маленька, але всі вони оригінальні і архітектурно цікаві.

На 30 березня 1991 р. є наступний статистичний стан наших церков у Львівській области:

Реліг. громад                                                Священослужителів

УГКЦ                    907 —1010                                        500

                                                           (148 було, 240 перейшло, 112 нововисвячених)

УАПЦ                   388 — 431                                        239

УПЦ                     251 — 247                                        165 (131 церкву вжив. спільно)

РКЦ                      72                                                     12

Вірмени              2                                                          –

Жиди                  2                                                          1

Єв.-бап.об.         69                                                        72

 

Разом           1691                                                        989

Церков у Львові:

УГКЦ — 21, УАПЦ — 12, УПЦ — З

Тернопільська область:

УГКЦ — 400, УАПЦ — 150, УПЦ — 200 церков

Івано-Франківська область:

УГКЦ — 600, УАПЦ — 300, УПЦ — декілька.

У Києві ми зупинились на дуже короткий час. Нам не вдалося провести довших розмов. Одне є певне, що помимо всіх зусиль, але тут все ще домінує РПЦерква, яка останньо перейменувала себе на Українську Православну Церкву під керівництвом митрополита Філарета (Денисенка). Як нас інформували, то в Києві існує чотири українські автокефальні православні церкви і одна українська католицька церква, яка по сьогодні не має свого даху над головою і Служби Божі відправляються під голим небом, не зважаючи, чи це зима, чи літо. Це сором для міста Києва, що досьогодні для УКЦеркви не знайшлося одного приміщення, де віруючі могли б збиратись на спільні молитви і Служби Божі. Нам вдалося бачитися з о. Валерієм Шкарупським і провести з ним та його приятелем довшу розмову на деякі богословські теми та говорити про труднощі, які має Церква. Треба подивляти, що о. Валерій і його вірні мають стільки витривалости і сильної та непохитної віри у Божу справедливість. Ці питання нам також потвердила активний член УКЦеркви у Києві Богданна Гіщак. Не забуваймо наших братів і сестер у Києві у наших молитвах, але й щодо матеріяльної допомоги.

Микола Галів

Поділитися: