ВІДОЗВА
Дорогі Парафіяни!
Як відомо від років українські католики в вільному світі боряться за помісність (автономність) Української Католицької Церкви. На жаль, політика церковних кіл у Ватикані не йде по лінії наших змагань. Коли в Україні нашу Церкву знищено, то Ватикан не протестував взагалі, а погодивсь на це в ім’я співпраці з Москвою. Мало того, Москва за ціну своїх мряковинних екуменічних обіцянок разом з її наївними «приятелями» в Римі, також повела наступ на нашу Церкву у вільному світі та всякими підступними засобами намагається знищити український характер та окремішність УКЦеркви.
Ми мусимо дати відсіч цим ворожим затіям. Одночасно, мусимо також протиставитись заходам наших власних асиміляторів, які руйнують обрядово-культурну окремішність УКЦеркви і тільки чекають на нагоду, щоб викинути з церкви рідну мову, а потім перетворити її на «Церкву візантійського обряду» та утотожнити з місцевими римо-католицькими Церквами.
Нам відомо, що є кільканадцять так званих «українських католицьких» парафій, де усунено українську мову з проповідей, парафіяльної школи, парафіяльної канцелярії а навіть з богослужень, а на її місце впроваджено мову англійську. На жаль, Владики в ці справи не втручаються а замикають очі, не займають становища до таких випадків. З особливою дбайливістю цей стан та практика наших Владик використовують деякі отці душпастирі та нехтуючи Синодальними Постановами і традиціями УКЦеркви самовільно впроваджують недозволені зміни.
Дорогі Парафіяни! Не було б потреби видвигати цих проблем а зокрема справу іншої мови в св. Літургії в нашій парафії, коли б не події, що заіснували в нас недавно та сумний факт, що наші оо. душпастирі не хочуть розуміти і підпорядкуватися затвердженим постановам Архиєпископських Синодів про допущення чужих мов до св. Літургії. Згідно з цими рішеннями Археєпископського Синоду (гляди параграф ч. 16 Архиєп. Синоду 1969 р.) ні священики, ні вірні не мають права самовільно впроваджувати англійську мову в св. Літургію в цілости.
З огляду на відкликання Зборів Парафіян, що були назначені на 30-го вересня ц. р. та акція деяких обрядових відступників і ненависників українського характеру нашої Церкви, які за піддержкою оо. душпастирів намагаються ламати Синодальні Постанови, ми нині мусимо рішучо станути в обороні єдности і правопорядку в нашій Церкві.
Закликаємо Вас гідно відстоювати традиції і права УКЦеркви та взяти участь в зборах мирян, що в цій ціли будуть скликані вкоротці.
Вашінґтон 5 жовтня 1973
Президія Збору Мирян
