Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Голова польської держави дорікає Папі за українську й литовську мову на інавгурації

Польський тижневик у Торонті «Глос Польскі — Газета Польска» від 16 листопада 1978 р. опублікував на першій сторінці редакційну статтю п. з. «Трюк ПРЛ (Польської Народної Республіки — А. Г.) відносно візити Папи в Польщі — Проби натиску на Івана Павла II». В цій статті газета, покликуючися на закордонні аґенції, подає деякі інформації про зміст розмов, що їх мав у Ватикані з Папою з нагоди його інавгурації голова т. зв. «Ради Держави», тобто формально голова польської держави Генрик Яблонський.

У зв’язку з голосно реклямованою згодою польського уряду на візиту папи в Польщі Г. Яблонський сказав, що папу там радо вітатимуть, але ця візита може мати приватний, а не офіційний характер. Трюк польського уряду полягає в тому, щоб не образити папи й одночасно дати зрозуміти польському суспільству й «можновладцям», що польський уряд навіть тоді, як папою став поляк, не думає йти з Церквою на компроміс, який викликав би в Польщі релігійне й патріотичне піднесення.

Цікаві також «вказівки», що їх Яблонський дав папі на приватній авдієнції. Між іншим, він йому «порадив», щоб не дуже наголошував свою польскість на міжнародному форумі, бо це «могло б спричинити негативну реакцію других урядів східньої Ев- ропи, а також совєтського уряду». Згадавши про цю «пораду» польського уряду Святішому Отцеві, часопис питає: «В чиїм отже імені говорив Яблонський?» та із задоволенням стверджує, що новий папа не послухав «повчань» голови польської держави.

Для українців найцікавіша у статті є згадка про незадоволення Яблонського й тих, у чиїх імені він говорив, тим фактом, що папа під час його урочистої інавгурації в Римі звернувся до українців і литовців в їх рідних мовах. «Яблонський» — читаємо в статті — «дорікнув також Папі вжиття на інавґурації української й литовської мови, бо вибір цих мов національних меншостей у совєтській державі міг спричинити «подратування» Кремля через те, що національне почування й реліґійна свідомість далі дуже сильні в обох суспільствах (підкреслення наше — А. Г.).

Стаття кінчається такими словами: «Що ж? Завжди так бувало, що других повчав найчастіше той, що мав на своїм сумлінні найбільше помилок, які він сам учинив».

В тексті статті поміщене фото, яке зроблено з нагоди авдієнції, а під ним пояснення: «Генрик Яблонський з місією в папи — перехитрити церкву й усіх».

Стаття, яку ми зреферували, показує, який натиск і де на Ватикан з боку Москви й її сателітів.

Цей натиск триває роками, тільки до цього часу ті, що йому піддавалися, дуже дбали про те, щоб світ про нього нічого не знав.

Після опублікування в польській еміграційній пресі подробиць про безуспішні перші спроби натиску Москви й її сателітів на нового папу римського, і зокрема, про їхні намагання продовжувати у Ватикані протиукраїнську акцію, можна сподіватися, що ворогам Помісної Української Католицької Церкви й нашого народу не буде вже так легко, як це було раніше, робити там своє чорне діло.

Поділитися: