Редакція журнала одержала з різних місць листа Апостольського екзарха Августина Горняка, ЧСВВ з Англії, з 25 липня 1980 p., якого він вислав до всіх наших владик, а також копії до Священної Конґреґації і Патріярха Йосифа, звичайно він слова «патріярх» не вживає. Виглядає, що цього листа крім владик одержали і невладики. Нижче повністю передруковуємо листа єп. Горняка, як також коментар до нього, якого автором є В.М.
На цьому місці дозволимо собі тільки кількома реченнями висловити нашу думку. Лист єп. Горняка є жалюгідний, не хочеться вірити, що це писала духовна особа і то з єпископською мітрою на голові, якщо б під ним не було підпису і то ще з окресленням ЧСВВ то можна було подумати, що його написано в лябораторії КДБ. Ми не раз у попередніх числах нашого журнала відмічували писання Церковних Вістей, що є офіціозом екзарха і вказували на жалюгідну писанину, ми вказували, що борзописці з. Церковних Вістей не втікли далеко від більшовицьких борзописців. З листа А. Горняка бачимо, що одним із головних борзописців у Церковних Вістях був ніхто інший, як сам екзарх. Під його духовним покровом появлялись всі анонімки і «вільні слова», що появляються в Англії. Тяжко повірити, щоб людина могла так низько впасти?
Ось цей, що посвятився на службу Богові і поступив у монаше життя виявився антихристиянином. Він же за одне, однісіньке слово «патріярх» розбив українську громаду в Англії. За це одне, однісіньке слово видворив священиків з Англії, за це ж слово «патріярхат» ображав зорганізовану громаду в Англії, за це слово «патріярх» повісив замочки на наших церквах в Англії і люди були приневолені іти молитись під церкву або по різних домівках, чи англіканських церквах. За це словечко «патріярх», яке нікому не приносило жадної кривди, не робило жадної шкоди ктиторам і жертводавцям висипалось адвокатські заборони вступу до церкви, за це позбавлено шкільну дітвору навчання релігії, стягнено надбання української громади в болото. За це словечко «патріярхат» вже п’ять років єп. А. Горняк веде війну з вірними у Англії. Хіба приходиться повторити слова … як можеш любити Бога, коли ненавидиш ближнього?
Редакція
* * * * *
Слава Ісусу Христу!
25. липня, 1980
До
Високопресвященних і Преосвященних Владик
Української Католицької Церкви у вільному світі.
Високопреосвященні і Преосвященні Владики!
Перед близьким Синодом нашого Єпископату, бажаю подати до Вашого відома, що на цьому Синоді я видвигну формально точку про ситуацію нашої Церкви у Великій Британії, яка буде звучати:
Апостольський Екзархат у Вел. Британії: справа юрисдикції, незаконних священиків, неважних церковних актів і творення реалізуючих парохій.
На такий демарш я маю апробату зі сторони Священної Східньої Конґреґації, за підписом нового Префекта, Й. Е. Кардинала Володислава Рубіна, і вже написав до В.Преосвященного Архиєпископа коадютора М. Любачівського, щоб поставив цю точку на аґенда Синоду.
Я вже мав у пляні виступити зі справою нашого Екзархату на Надзвичайному Синоді в Римі, але дістав пораду, щоб, з огляду на характер того Синоду, я відложив свою справу на пізніше. В цій пораді напевне Апостольський Престіл мав на увазі рішення, яке зробив сам Вселенський Архиєрей, коли, скликаючи Синод, виразно сказав про обмеження юрисдикції Верховного Архиєпископа та свою настанову щодо Патріярхату.
На хвилинку заблисла надія, що патріярхальна ситуація в нашій Церкві прибере відмінних форм та достосується до рішень Папи. Ця надія найбільше відносилася до Англії, де від 1975 року бушує патріярхальна революція і це сторонники Кардинала Йосифа, наскрізь просякнуті партійним елементом, намагаються повалити існуючу законну Церкву і силою замінити іншою, розумій — Народньою Церквою. Таке їх намірення в Англії вже кожний бачить… Вислідом цієї революції, яку благословить і підтримує Блаженніший Кир Йосиф, є таке явище: незаконні і суспендовані священики «душпастирюють»; неважні і грішні канонічні акти, як Сповідей і Подружжя поповняються; моральний і фізичний бойкот нашої Церкви, Владики й Духовенства продовжується; творяться неважні парохії та душпастирські осередки; вірні поділені і взаємно себе очорнюють і поборюють; святотацькі демонстрації і публічні скандали; велика духовна руїна і упадок лояльности до Апостольського Престолу і Наслідника св. Петра!
Надія, отож, після останнього Надзвичайного Синоду заблисла і скоро згасла. Бо коли сторонники самозванчого Патріярха довідались, що цей Синод нічого їм не приніс, а противно потвердив і закріпив ще сильніше рішення попередніх Папів, — вони знову розпочали вже дещо притихлий штурм. Бо від «славного Ґлостеру» в грудні 1977 року, де публічна опінія їх розторощила, ми мали релятивний спокій. Тепер їх злість і фрустрація повернулись назад і вони рішили, не зважаючи на публічну опінію й скандали, дальше повернутись до насилля.
Першим таким святотацьким актом був Ноттінґгам, 6. липня 1980, де вони намагались не допустити мене до церкви на Відправу. В церкві очікувало мене біля 120 осіб, а багато не могли увійти до середини. Та це не промовляло до патріярхальників і вони хотіли упокорити мене і позбавити моїх вірних недільної Служби Божої. Треба було поліційної помочі, щоб дістатись до церкви, (залучую витинок з преси).
Знаю те, що запляновані публічні демонстрації проти мене в Англії, є режисеровані згори. Їх ціль є тільки одна: зменшити вартість і силу мого виступу на Синоді і витворити враження, що велика частина людей в Англії є проти мене і тим самим домагатись мого перенесення. Та ці намагання є даремними… Бо зміна Архипастиря в Англії означала б капітуляцію Апостольського Престолу перед незаконно-доконаними фактами, моральне заламання духовенства, лояльних людей, опанування та розводнення нашої Церкви політичною партією та народовством, а теж витворила б прецеденс, який мав би дуже неґативні наслідки на майбутнє для нашої Церкви, а теж для цілої Вселенської Церкви. Горе прецеденсам! Нині Англія, завтра Америка!
І тому моє становище є незмінне: Я не є поборювачем ані Патріярхату, ані Блаженнішого Кардинала Йосифа! Я тільки стою на засадах церковного правопорядку і послуху Вселенському Архиєреєві, а в свому Екзархаті не можу ані толерувати ані вводити незаконних речей.
Отож я виступлю на черговому Синоді зі зажаленням на самого Верховного Архиєпископа за його незаконне втручування до нашого Апостольського Екзархату (куди його юрисдикція не сягає!), з обвинуваченням всіх злочинних подій у Вел. Британії, включно з нелегальними священиками-партизанами, як теж з апелем до Синодальних Отців-Владик, щоб вони синодальним актом формально засудили безправство і святотацьке насилля з боку т. званих патріярхальників у Вел. Британії.
Я буду домагатись від Синоду невідкличного відходу з Англії незаконних священиків, які заслоняються авторитетом нашого Верховного Архиєпископа, і від цієї точки я не поступлюсь.
Остаюсь до Вас Високопреосвященні Владики
з висловами глибокої пошани і християнським привітом,
відданий у Христі Господі,
Єп. Августин, ЧСВВ Апостольський Екзарх
Копію цього листа я висилаю до Священної Східньої Конгрегації
і до Верховного Архиєпископа Кир Йосифа Сліпого.
