Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Мамо, чи пригадуєш ти?

У цей день, День Матері, бажається мені Тебе не тільки привітати, але також дещо пригадати, з не так далеко минулого, подивитись на сучасне і може передбачити завтрішний день. Власне у День Матері бажаю разом з Тобою відбути маленьку екскурсію — спільні роздуми. Пригадуєш, це було у 1982 році, коли на сторінках журнала «Патріярхат» друкувались, з нагоди Дня Матері, віршовані слова невідомого автора, — ось вони:

Мамо, чи чуєш мене Ти, мамо?!
Мамо, я хочу до Тебе прийти.
Мамо, я рвуся до Тебе, мамо,
Але не пускають колючі дроти.

Мамо, пригадуєш ось ці особливі слова розпачі. Я був безпорадним у мойому гарячому бажанні, щоб у цей день, День Матері, до Тебе прийти і скласти мій доземний поклін, виявити свою безмежну вдячність, любов, за все те, що Ти, моя страждальна Мати зробила для мене. Ти просила Всевишнього Господа Бога і Пречисту Божу Матір, Матір матерів, щоб я щасливо жив на волі, як вільна людина. Ох Боже, мій Боже, які це були часи!…

З того часу пробігли роки і у між часі Мати Божа вислухала Твоїх, моя дорога Мамо, благальних молитов і за Її допомогою — поміччю, зникли ось ті колючі дроти. Це ж великий скарб, неоцінена велика Божа ласка у якій я бачу Твої молитви, Твої сльози і Твою журбу. Понад всякі людські сподівання, несподівано вдарили воскресні дзвони, сповіщаючи про падіння — смерть диявола. Що за радість! Її не можна схопити словами, тільки відчути усім своїм єством.

На жаль, скоро забулись Твої щиро благальні молитви і безустанні сльози, що роз’їдали колючі дроти. Мамо розпались колючі дроти фізичні, але залишились духовні. Мамо, це трагедія мого часу… Чому так?

Я радий, дорога Мамо-Україно, що Ти до того часу жила, але ніхто Тебе не бачив, ніхто Тебе не визнав — Ти була ніхто, а тепер Ти з’явилась на картах світу. Ти воскресла з мертвих, Ти живеш і будеш вічно жити, страждальна Мати.

Сьогодня, Мамо, у цей День Матері, бажаю Тобі щиро сказати, що сонце волі і свободи засліпили мої очі. Ми шукаємо ніби кращого завтра і в той же сам час ми втрачаємо віру у Господні орієнтири, бо ми не бачимо, чи не хочемо бачити, що перед нами ось ці духовні колючі дроти. Чомусь, скоро забулись ті страшні, кошмарні часи, які перед нашими очима, стояли високі, непроходимі стіни заборон, що вбивали творчі гони і в той же час, я не збагнув сьогодення.

Мамо, Ти знаєш, так виростало нас мільйони людських життів, це плід Твойого твору. Ну і що ж, Ти була безпорадна і безсильна, не була спроможна протидіяти, але непохитно вірила у Божу благодать. Чи ж можу я сьогодні забути, як Ти ішла в далеку, далеку дорогу, холодну Північ, вічної мерзлоти, не з порожніми руками, несучи тяжкі клунки, з подарками, щоб передати їх за колючі дроти. Як болючо було це пережити і в той же сам час, як безмежно радісно було бачити Тебе, Мамо! Хто може це розказати, коли незнаходиться для цього відповідних слів… Хто ж більше за Тебе страждав і ще сьогодні страждає, дорога Мамо-Україно. І дальше вся надія на Матір Божу Неустаючої Помочі.

В цей день, День Матері, обіцяю Тобі, Мамо, безперебійно молитись за моїх незрячих братів — рабів, щоб вони побачили тих, кращих синів Твоїх, яких засилали на далеку холодну Північ, висушувати північні болота, що пляновим голодомором винищували основу українського народу — українське селянство, яке в ті часи своєю працею на землі могло кормити хлібом цілу Европу. Щоб побачили тих, які провели плянову м’ясорубку української інтелігенції у 1937 і 1938 роках. Щоб побачили до чого прямували: Сталін, Хрущов, безоглядний Брежнєв і комуністична партія, які знищували український народ, як націю, і творили один радянський народ, розумій — велику імперіялістичну Росію. Заявляю Тобі, дорога Мамо, що буду молитись, щоби Всевишній Господь і Пречиста Мати Божа охороняли нас від тих трагічних катастроф, які нам все приносив і улаштовував північний сусід, і щоб мої незрячі брати це побачили і зрозуміли суть Матері — України.

Дорога Мамо, я бажаю Тобі у цей День Матері принести китицю цих думок вчорашнього, сьогодення і завтрішнього. Водночас бажаю, Тобі Мамо, виявити свою особливо глибоку вдячність і безмежну любов. В День Матері занесу ще особливі подячні молитви до небесної Божої Матері, щоб вислухала моїх молитов і держала, Тебе Мамо, у своїй опіці, щоб в кінці, Ти Мамо, усміхнулась заплакана Мати.

М. Г.

Поділитися: