Італійський часопис «Панорама» подав, що фактично перші контакти комуністів з Ватиканом сягають кінцевих 1920-их і початкових 1930-их років. Перші тайні контакти започаткували самі комуністи, що мало зв’язок з ув’язненім у 1926 році одного з основників італійської комуністичної партії — Антоніо Ґрамші, якого фашистський уряд засудив на 20 років в’язниці. Опісля один з головних комуністичних діячів Італії — Амброджіо Доніні звернувся письменно до Папи Пія ХІ-го про інтервенцію в справі Ґрамші. Водночас совєтська амбасада в Римі тайно звернулася до субститута Папського Секретаря Стану Джузеппе Піццардо, щоб Ватикан зробив заходи в італійському уряді Муссолінія в справі звільнення Ґрамші. Тоді монс. Піццардо особисто подався до в’язниці, щоб відвідати Ґрамші, але до розмови не дійшло, бо була стисла заборона від Мусолліні. Ґрамші помер у 1937 році. Це були перші тайні контакти італійських комуністів і совєтського уряду з Ватиканом, у якого вони шукали помочі.
