Хто ти, друже?
Чи знаєш друже, хто ти такий.
Для чого в світі ти живеш,
Яка мета життя твойого,
Якою стежкою ідеш.
А час нестримно йде вперед.
Минають тижні, дні за днями.
Все у природі в русі безвиннім,
Біжать у людини роки за роками.
В кожного з нас є свої турботи.
Щоденні, насущні потреби життя,
А часто людина про це забуває,
В неї крім тіла, є вічна душа.
І хата потрібна, і харчі та одяг,
Без цього в людини немає життя.
Але теж потрібна духовна пожива.
То ж всім зрозуміло — життя боротьба.
У цьому щоденному бурхливому світі.
Людині про Бога треба пам’ятати.
Мати сильну віру, молитися Богу,
Вкраїну любити, добре працювати.
Кривий М.
Підволочиськ, Україна
Шануймо батьків
Добро і щастя будуть шанувати
Тільки тоді на білім світі цім.
Коли батьків ми будем шанувати.
Тепло і радість вносити в їх дім.
Вони нас вчили, пестили, ростили.
Продовжуючи свій хороший рід.
І віддавали нам останні сили.
Щоб ми в житті не знали горя й бід.
А в нас у клопотах і весни, й зими —
Життя проходить радісне, земне.
І згадуєм батьків тоді лише ми,
Коли біда у дім їх зазирне.
І нам усе часу не вистачає,
Слова подяки винести батькам.
Тож прикро часом аж до сліз буває.
Якщо вони не з нами, а вже там…
Леся Нікітюк,
м. Підгайці
