Про мудрість Божу і глупоту людську

52966835_969800833410292_2729866902506569728_nНа тлі описаного вище чітко видно одну серйозну проблему: в Україні поважні «інтелектуали», які міряються своїми високоморальними ідеями та стратегіями, не бажають об’єднатися заради суспільного і народного добра та розпорошують здорові народні сили. Інші «моральні авторитети», які просто хочуть сидіти збоку, усіх навчати і не брати участі у виборах, так само небезпечні, як і ті, що насичують людей хлібом та видовищами. Вони самі собою є малопродуктивними, а тим, що вважають себе кимось, а народ мають за ніщо, роблять із людей дурнів, бо забувають, що мають служити, а не панувати. Їхня провина в неорганізованості народу така ж велика, як і тих, що обрали тактику перетворення народу в натовп, граючи на людських інстинктах та глупоті.

Ми потерпаємо від загальної кризи інституцій – від культурних та релігійних до правових та політичних. «Інтелектуали» хочуть бавитися у красномовство, але не хочуть чистити авгієві стайні разом із народом. Нема бажання ввійти у реальну боротьбу. Пасивність інтелектуалів у політичному житті, тобто в практичному управлінні народом, призвела до ситуації, коли політика може бути не тільки цинічним театром, а й мандрівним цирком. І це через те, що нема альтернативи. Якщо моральна еліта не бажає об’єднатися та повести за собою народ, то цю нішу займають інші: кращі чи гірші – можна буде судити лише за плодами їхньої праці.

 Повністю матеріал читайте в друкованій версії журналу.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Свіжий номер

4 (474) 2019 2019-4-obklad-w