Котилась писанка барвиста, наче світ:
Гостренька церква і білява хата,
В купальській ночі — папороті цвіт,
Й лелеченьки — рідня моя крилата.
Котилась писанка — не збилася б лишень.
Не дай, Бог, світові таку надбиту долю:
Без вікон хатку, церкву без хреста
Чи то засохлу без вершка тополю.
Котилась писанка, котилась крізь віки.
Поділитися:
