Слід дати належне д-рові Романові Смику, як також його покійній дружині Лідії, які майже самотужки відмічували, підкреслювали й підсумовували життєво-творчий шлях св.п. Патріярха Йосифа. Вони це робили філателістичними виданнями, пропам’ятними карточками і стрічками та окремими виданнями, у яких все підкреслювалось, якісь окремі події життя і творчости Патріярха Йосифа та нашої страждаючої Церкви.
У цих філателістичних марках, пропам’ятних стрічках та виданнях відображена історія нашої Церкви. Це надзвичайно цінний документальний матеріял для майбутнього дослідника — історика Української Католицької Церкви. Без сумніву, це вимагало чимало зусиль та великого вкладу праці, а крім цього багато фінансового вкладу, чого ніколи не жаліли д-р Роман Смик зі своєю дружиною Лідою, за що їм належить особливе признання і подяка. Це повинні в першу чергу виявити церковні чинники УКЦеркви.
До речі, д-р Р. Смик, який на полі філателії й пропам’ятних видань має чималі надбання, він також зібрав й інші, цього змісту, українські видання у цілому світі. Це дає нам можливість бачити майже повний перегляд. Роман Смик на цьому не поставив крапки, він старається все це закріпити на Україні. Ось його заходами відбулась у Львові виставка ним зібраних документів, яку спонзорували Львівська Крайова Організація Українського Філателістичного Товариства ім. академіка А. Кримського і Обласна Наукова Бібліотека.
Ця виставка була тісно пов’язана з унікальною, історичного значення, подією перепохоронення св.п. Патріярха Йосифа. При цьому Р. Смик поробив усі потрібні заходи, щоб ці зібрані документи й матеріяли залишились в Україні і щоб створити для тієї особливої цілі окремий музей. Ця справа ще не визріла, і треба часу, щоб дехто зрозумів і відчув важливу потребу такого музею. Незалежно від нього Р. Смик зробив відповідне домовлення з директором Музею Релігії у Львові Володимиром Гаюком, де будуть зберігатися всі ці зібрані музейні твори. Основну угоду друкуємо поруч. Слід підкреслити, що передано Музеєві Релігії у Львові 43 таблиці філателістичних видань, 11 таблиць різних стрічок, що з’явились у різних місцевостях української діяспори, 4 габльотки жетонів і медалів Патріярхального Товариства і 125 чисел журналів «Патріярхат», «Церковний Вісник», «Мирянин».
Вже з самого, далеко неповного, вичислення видно, що для цього треба було великих зусиль праці й грошей. Роман Смик зі своєю сьогодні покійною дружиною Лідією провели вагому піонерську працю, яку Роман Смик дальше продовжує. Бажаємо йому кріпкого здоров’я та довгого життя, щоб ще дальше успішно міг продовжувати цю творчу працю для добра нашої Церкви, українського народу і на славу Божу.
М. Галів
