Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Страсний Тиждень

Останній тиждень великого посту Христова Церква назвала Страсним Тижнем, бо в ньому розважають усі християни страсті Христа Спасителя. Відкуплення людського роду довершено на Голготі найдорожчою ціною, а саме ціною життя Ісуса Христа, Божественного Спасителя людського роду. Ісус вмер на хресті дереві страшною смертю розп’яття. Ця смерть, за твердженням Отців Церкви та видатних богословів є одинокою у своєму роді. Вона є сукупністю і нагромадженням внутрішніх трагедій, що повторюються у душі кожної людини, яка зневажає Бога гріхом, бо Господь, що Його розпинаємо у нас, є тим самим Богом, що був розп’ятий на Голготі.

Якщо отже з цієї точки зору розглядатимемо, чи радше розважатимемо страсті Ісуса Христа та слідкуватимемо за страсними євангеліями у Великий Четвер і Велику П’ятницю, тоді жаль і покаяння за гріхи будуть глибші, як це звичайно буває. Віруючий християнин мусить усвідомити собі, що до розп’яття на Голготі причинились не тільки сучасники Ісуса Христа, які Його засудили судом нечестивих, але також і всі грішники до того часу та після розп’яття аж до кінця світа. Сам процес над Ісусом Христом був правничим абсурдом і не мав ніяких юридичних основ. Каяфа на жидівській раді дораджував синедріонові «що краще нам, щоб один чоловік умер за людей, а не весь народ згинув». Фарисеї знали, що Ісус робить багато чудес і тому підказували: «як оставимо його так, то всі люди увірують в нього й прийдуть римляни й заберуть наш край і народ». Каяфа не розумів, що подаючи за причину засуду мниме добро Ізраїля, на ділі прискорив відкуплення, а у відношенні до Єрусалиму, святині ізраїльського народу — їх загибіль. Фарисеї не змінили свого рішення навіть і тоді, коли Юда кинув перед них одержані за зраду Ісуса 30 срібняків, визнаючи, що «продав кров невинну». Про невинність Ісуса Христа був переконаний також і Пилат, кажучи: «я нічого гідного смерти не знайшов у нього».

* * *

Подібна трагедія, як тоді, довершується у душі кожного грішника й тепер зрадою своєї совісти. Як Юда зрадив Ісуса Христа, хоч був покликаний на апостола, але не видержав, так і християни зраджують Спасителя тяжким гріхом, вибираючи Вараву, а Ісуса видають на розп’яття. Бо, нехтуючи голос нашої совісти, кличемо за підюдженою юрбою: «розпни, розпни, його». Тому в Страсному Тижні правдиві християни усвідомляють собі не тільки страшну смерть Ісуса Христа, але здають собі також справу з мерзенности людських гріхів, які мають страшні наслідки. У смерті Ісуса Христа мусимо бачити і наш важкий упадок, себто і нашу причетність до розп’яття Божественного нашого Спасителя. Кожний наш особистий гріх, розуміється тяжкий, це розбійник і грабіжник нашої душі, що обдирає її з Божої освячуючої благодати, завдяки якій ми є Божими дітьми. Наш, тяжкий гріх, позбавляє нас Божого синівства і тільки наше глибоке та щире покаяння і жаль за гріхи рятують нас.

Не вільно відкладати наше покаяння, бо це для грішних одинокий рятунок. Це Божа любов і милосердя. Бо в Святому Письмі сказано, «що Бог так полюбив людей, що Сина свойого віддав за нас». У християнстві немає місця на розпуку, в яку попав був Юда. «Беззаконник не згине за беззаконство своє, якщо він навернеться від свойого беззаконства». Мало того, у Страсному Тижні Ісус Христос, перед своїми страстями, установив Пресвяту Тайну Евхаристії. Це найкращий лік для зболілої душі грішника. «Прийміть, споживайте, це є тіло моє», а взявши чашу, мовив Ісус Христос: «Пийте з неї всі, бо це кров моя Нового Завіту, що за многих проливається на відпущення гріхів». Як отже для піддержки життя і росту людського організму потрібна земська пожива, так для життя і росту людської душі потрібна небесна пожива. Христос так сказав: «Хто споживає моє тіло і п’є мою кров, матиме життя вічне, й я воскрешу його в послідний день».

Таку велику обітницю і Божу любов дав людству Христос у Страсному Тижні. І тому Страсний Тиждень має виїмкову силу. Він зворушує навіть найбільш закаменілі людські душі. Участь отже в Богослуженнях Страсного Тижня буде ділати уздоровлюючо на всіх, старших і молодь, а Божа ласка приверне навіть блукаючих на бездоріжжях До дому небесного Отця.

Поділитися: