Трагедія козацької Церкви: українське православ’я між Європою та Москвою

30706778_323438981513598_1692052681801072640_nСмотрицький і Ставровецький не були єдиними церковниками, які перейшли на унію. Так само залишив нез’єдинену Церкву Касіян Сакович – ректор Київської братської школи, автор знаменитої поеми «На жалісний погреб Сагайдачного». Я згадав лише найбільш відомі випадки. Вони сталися в умовах, коли людей з таким рівнем освіченості і таким потенціалом, як у названих діячів, на українських теренах було небагато.

Отже, всередині українського православ’я і далі поглиблювалася криза управління, особливо болюча для Смотрицького, і криза світогляду, особливо болюча для Ставровецького. Православна Церква потребувала і прагнула реформ, але церковники не могли належним чином робити свою справу, перебуваючи в цілковитій залежності від примх своїх парафіян. Понад те, єдиним джерелом освіти і науки була Європа – католицька та протестантська. Боязнь іноземного культурного і богословського впливу автоматично робила неможливим повноцінний розвиток освіти і шкільництва. До того ж ситуацію ускладнювали нещодавній розкол та існування під боком «альтернативної» Церкви – унійної. За примирення з нею обставав Смотрицький. Судячи з усього, такої ж думки був і Ставровецький ще до свого офіційного переходу. Проте і консервативні кола, і братчики не були схильні до діалогу чи примирення. Як наслідок – Православна Церква знову опинилася на роздоріжжі. Перед нею стояли важкі питання: відкритися на європейський вплив чи піти на самоізоляцію; розвивати діалог і сподіватися на примирення з унійною Церквою чи навіки відгородитися від неї; спробувати нормалізувати відносини з братствами чи стати маріонеткою в руках покровителів. Описані тенденції, намічені самотніми інтелектуалами 1620-их років, у наступному десятилітті намагатимуться розвивати уже представники офіційної православної єрархії, що виллється в протистояння між двома «партіями» всередині Церкви. Цьому буде присвячена наступна стаття з циклу.

 

Повністю матеріал читайте в друкованій версії журналу.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Свіжий номер

4 (474) 2019 2019-4-obklad-w