Український католицький університет визнано вишем, де навчаються найрозумніші студенти країни. Аналітична група порталу Тексти. org. ua уже вдруге провела дослідження задля визначення кращих університетів України. Найкращим критерієм для цього, на думку авторів, є рейтингові показники вступників на основі зовнішнього незалежного оцінювання, а також показники вартості навчання і професіоналізму викладачів. Український католицький університет (УКУ), за результатами дослідження, піднявся на 34 сходинки в рейтингу (порівняно з 2011 роком) і тепер входить до трійки національних лідерів. Середній показник результатів ЗНО вступників УКУ виявився найвищим у країні і становить 182,5 бала.
У Києві відзначили 85 років з дня народження Блаженнішого Любомира Гузара. У патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві провели духовний вечір пам’яті, приурочений до 85-річчя з дня народження світлої пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара. Організатором вечора стала спільнота «Покоління Любомира» разом зі священнослужителями УГКЦ. Вшанування пам’яті розпочалося з молитви у крипті, де похований Блаженніший Любомир. Її очолив Патріарх УГКЦ Святослав. Потім у храмі відбувся духовний вечір пам’яті під назвою «Мрія здійснилася». Ведучі під супровід класичної музики розповідали історію життя Блаженнішого Любомира з його власних спогадів, а також історію його родини.
Глава УГКЦ до українців: «Не спішіть покидати свою країну!». Зі слів предстоятеля УГКЦ, коли людина відчуває не до кінця оціненими свої таланти, свої дари, свої можливості розвиватися в своїй державі, зокрема, відчуває, що її праця належним чином не пошанована, то має велику спокусу покинути цю державу і цю країну. Глава УГКЦ зазначив, що УГКЦ намагається не тільки в Україні говорити про соціальну справедливість, бути голосом тих, у кого той голос відібрали: «Наша Церква також захищає права наших емігрантів, навіть нелегальних, за кордоном. Аби дбати про їхню гідність, аби можна було і там домагатися для них справедливої зарплати». Окрім того, глава Церкви наголошує, що нам потрібно досягати необхідних умов, аби праця українця в Україні була належним чином оцінена.
Блаженніший Святослав закликав бізнесменів послужити збереженню духовного, національного і культурного багатства України. Ми повинні розуміти, що інколи варто пожертвувати своїм земним достатком, навіть життям заради якоїсь вищої мети. Водночас необхідно пам’ятати, що коли в нас є можливість поділитися своїми благами з іншими, то доцільно використати цю можливість заради спільного блага. Предстоятель УГКЦ признався, що нерідко чує скарги від представників наукового середовища та діячів культури, що їх часто позбавляють необхідного фінансування. «Ми зараз говоримо про соціальну відповідальність бізнесу, про необхідність підтримувати різного роду види діяльності чи інші цінності та багатства, які повинна створювати Україна. Я б дуже хотів, щоб ті люди, які сьогодні мають певні ресурси, відчували, що вони мають завдання у своїх руках – послужити розвитку і збереженню духовного, національного і культурного багатства, яке має Україна! » – наголосив глава УГКЦ.
У Києві може з’явитися вулиця Любомира Гузара. Комісія КМДА з питання найменувань підтримала пропозиції щодо винесення на громадське обговорення низки перейменувань у столиці. Ці пропозиції виносять на голосування, на яких кияни вирішать долю запропонованих нових назв вулиць. Найбільш резонансною була пропозиція щодо вшанування пам’яті Патріарха Української Греко-Католицької Церкви Любомира Гузара. Члени комісії були одностайні в думці, що його постать має бути відзначена у топоніміці Києва, однак думки розділилися – яку з вулиць перейменувати на його честь: Челябінську на Лівому березі, розташовану поруч із патріаршим собором УГКЦ, чи проспект Космонавта Комарова на Правому березі. Ухвалили рішення запропонувати до громадського обговорення дві пропозиції, щоб це питання було вирішене голосуванням киян.
При кожній парафії УГКЦ створять групу конкретних справ милосердя. Рішення про створення у парафіях УГКЦ груп, які займатимуться милосердям, ухвалене на нещодавній зустрічі глави УГКЦ із керівниками організацій мережі «Карітас України» – благодійної організації, яка об’єднує волонтерів УГКЦ, повідомляє сайт УГКЦ. Глава Церкви наголосив, що, відповідно до Стратегії розвитку соціального служіння УГКЦ, затвердженої Синодом єпископів, у кожній парафії належить створити харитативну групу чи парафіяльний осередок «Карітасу», які б ставили собі за мету залучення вірних до справ милосердя. У парафії є багато конкретних форм для такого служіння: відвідини хворих, допомога бідним, годування голодних, захист сиріт, підтримка тих, що терплять несправедливо, миротворча діяльність, потіха засмучених, захист ненароджених дітей тощо.
Глава УГКЦ очолив прощу до могили Тараса Шевченка у Каневі. 10 березня відбулася Проща до Тараса на Чернечу гору, що в Каневі. Очолив паломництво Патріарх Святослав, глава Української Греко-Католицької Церкви. Відбулася Архиєрейська божественна літургія, процесійний хід із козацької церкви на Чернечу гору, церемонія покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку на його могилі та панахида за упокій великого Кобзаря.
Єпископи УГКЦ: «Не є патріотом той, хто годує свій народ дешевим популізмом». Не є щирим патріотом той, хто не керується правдою у стосунках із власним народом, а годує його пафосними гаслами та оманними обіцянками. Особливо прагнемо застерегти перед дешевим політичним популізмом, що має на меті не так добро народу, як власну вигоду і перемогу на чергових виборах. Про це мовиться у Посланні Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного архиєпископства УГКЦ з нагоди сторіччя відновлення української державності. Єпископи УГКЦ також ствердили, що Церква не приймає «тих форм крайнього чи інтегрального націоналізму, расизму та шовінізму, які все, зокрема Церкву і саму державу, підпорядковують ідеї нації; заперечують свободу і права окремої людини, а найважливіше – її особисту гідність, що походить від Бога; погорджують представниками інших національностей, рас чи релігій; пропагують ненависть і ворожнечу, заохочують до сліпого та грубого насилля для здобуття своєї політичної мети».
Українські та польські політики закликають до примирення, до якого заохочував святий Іван Павло II. Заступник голови Комітету в закордонних справах Верховної Ради України Борис Тарасюк та лідер опозиції польського Сенату Богдан Кліх виступили зі спільною заявою, у якій окреслили кроки для виходу з кризи відносин між нашими країнами. Зокрема, Борис Тарасюк був міністром закордонних справ України у 1998 – 2000 та 2005 – 2007 роках, а Богдан Кліх – міністром оборони Республіки Польща у 2007 – 2011 роках. Політики наголошують на важливості збереженні пам’яті про минуле. «Про минуле слід пам’ятати, жертвам конфліктів і злочинів належить пам’ять, пошана і гідне поховання. І це основний обов’язок представників влади наших країн», – мовиться у заяві. «Ми повинні формувати взаємні відносини на принципі «пробачаємо і просимо вибачення». Так, як нас до цього заохочував Іван Павло ІІ і як у минулому вчиняли наші Церкви, президенти, уряди і парламенти», – переконують політики.
Соціолог: в Україні потроху скорочується кількість розлучень. Зі слів провідного наукового співробітника Інституту демографії та соцдосліджень ім. М. Птухи НАНу Людмили Слюсар, у Західній Україні спостерігається більш традиційна модель поведінки у шлюбі: одружуються там раніше, а розлучаються набагато рідше, аніж у інших регіонах України. В останні роки існує тенденція скорочення кількості розлучень. Зокрема, з 2014-го фіксуємо зменшення кількості розлучень, у 2015 – 2016 роках ця тенденція продовжилася, але не повною мірою. У 2014 році було 130,5 тисячі розлучень, у 2015-ому – 129,3, а в 2016-ому – 130 тисяч (майже на тому ж рівні).
Святіший Отець Франциск затвердив декрети про видалення з монашого стану отця Планчака та ще восьми монахів. У офіційному повідомленні мовиться про те, що «9 лютого 2018 року Святіший Отець Франциск затвердив декрети Архиєпископа і митрополита Василя Семенюка про видалення з монашого стану дев’яти монахів: єромонаха Антонія-Григорія (Романа Планчака), єромонаха Андрія (Миколу Костевського), брата Макарія (Миколу Кошарського), брата Йоана (Михайла Ратича), брата Вартоломея (Андрія Зубрицького), брата Якова (Дмитра Сасіна), брата Пантелеймона (Івана Василика), брата Мар’яна (Муховського) і брата Миколу (Хахулу). Це рішення Святішого Отця є остаточним і не може бути оскаржене. Ці особи є колишніми членами монастиря святого Теодора Студита в селі Колодіївка Тернопільської області. Тепер вони незаконно перебувають у селі Посіч Івано-Франківської області. Згідно із затвердженими декретами, вони втрачають приналежність до монашого стану, не мають права носити монаший одяг, втрачають усі права і позбавляються всіх обов’язків, які випливають зі складання монаших обітів, та не можуть більше називатися монахами. Крім того, згідно з нормами церковного права, отці Планчак і Костевський не мають права священнодіяти. Вони не можуть служити божественні літургії, вділяти Святі Тайни чи звершувати інші богослужіння у храмі чи поза ним, зокрема звершувати будь-які прилюдні моління за хворих, екзорцизми чи подібні практики.
Від Благовіщення в УГКЦ стали обов’язковими до виконання Канони партикулярного права. У суботу, 7 квітня 2018 року, в Українській Греко-Католицькій Церкві почали діяти Канони партикулярного права, які затвердив Синод єпископів УГКЦ, що відбувся у Львові – Брюховичах 3 – 12 вересня 2017 року. Канони повинні бути пильно й ретельно дотримувані всіма вірянами у єпархіях та екзархатах. Про це зазначається в декреті, даному в Києві при патріаршому соборі Воскресіння Христового у вівторок, 3 квітня 2018 року. В ньому також зазначається, що для виконання основного завдання – опрацювання повноцінного збірника помісного права УГКЦ – Синод єпископів дав згоду на заснування робочої групи під керівництвом голови Канонічного відділу Патріаршої курії владики Євгена Поповича, Архиєпископа і митрополита Перемишльсько-Варшавського. Варто додати, що право автентичного тлумачення канонічних норм цього партикулярного права належить Синоду єпископів УГКЦ, главі УГКЦ на пораду Постійного синоду в період між синодами єпископів.
