Слава Ісусу Христу!
Високоповажана Пані Дарія Кузик
Українське Патріярхальне Товариство Відділ у Трентоні, США
Високоповажана Пані!
В минулих днях одержав я Вашого листа з дня 19 листопада ц.р. і долучені в ньому матеріяли, що відносяться до проблем нашої УКЦ в цій важкій для нас історичній хвилині. У Вашому листі Ви заторкуєте чимало справ відносно теперішньої ситуації нашої Церкви після смерти Блаженнішого Кир Йосифа Сліпого. Його відхід у вічність ми всі відчули дуже боляче.
З багатьох справ, заторкнених Вами в листі, я хотів би звернути увагу хоча на дві головніші:
- Щодо канонічного титулу, що його успадкував Кир Мирослав Іван Любачівський як коадьютор з правом наслідства — це титул Львівського Верховного Архиєпископа. З датою 23 грудня 1963 року Апостольська Столиця офіційно визнала і тим затвердила гідність Верховного Архиєпископства для Львівського Митрополичого Престолу. Відтоді у всіх офіційних документах, що відносяться до нашої УКЦ, Апостольська Столиця вживає цей титул гідности, і кожночасний наслідник на Митрополичому Престолі Львова носить цей титул, доки не осягнемо для нашої Церкви визнання від Апостольської Столиці нашого Патріярхату.
- Знову щодо Крилосу — він не є якесь автономне юридичне тіло з властями, паралельними до митрополичих, тому кожне рішення Крилосу мусить бути узгіднене з Митрополитом чи з Верховним Архиєпископом, під зверхністю якого Крилос виконує свою діяльність. Крилос є дорадче тіло.
Справі хрещення України і відзначенню Ювілею 1000-ліття під цю пору є звернена вся увага і зусилля нашого єпископату, щоб гідно відзначити цей великий для нас Ювілей, і щоб оборонити права нашої Церкви перед викривленою пропагандою московського патріярхату та комуністичним режимом Москви.
Оцінюючи Ваші турботи про добро й долю для нашої Церкви, раджу Вам і надалі молитися і працювати для осягнення для нашої Церкви тих перспектив, яким покійний Блаженніший Кир Йосиф посвятив всю свою довголітню працю.
З найкращими побажаннями і Архиєрейським Благословенням
см. + Роберт, Єпископ Парми
