Нинішній завершальний випуск присвячено областям України, що входять до історико-географічних країв Галичини, Буковини і Закарпаття, які до Першої світової війни, на відміну від решти нинішньої території України, належали до складу Австро-Угорської імперії, що значним чином зумовило їх релігійно-конфесійний краєвид. Сюди ж з огляду на юрисдикційно-територіяльну побудову УГКЦ, долучено й територію Хмельницької області, яка до Західної України належить географічно, але не історично. Натомість, територію західних Волинської і Рівненської областей певний час було прилучено до Сокальської єпархії УГКЦ, а відтак передано до Києво-Вишгородського екзархату (нині — архиєпархії), як це і показано у випуску, присвяченому території Великої України («Патріярхат» ч. 5, 2007).
23 січня 2008 року створено окремий Луцький екзархат, який очолив владика Йосафат Олег Говера.
Українська Греко-Католицька Церква
Після виходу з підпілля до 1992 року греко-католики України належали до трьох єпархій – Львівської, Івано-Франківської та Мукачівської. На Синоді єпископів у травні 1992 року у Львові до них було додано ще чотири, виділені з перших двох. Проте і цей поділ не був задовільним, оскільки, зокрема, не відповідав чинному адміністративно-територіальному устрою України. У серпні 2000 року відбулася чергова реорганізація, і число єпархій на цих землях досягло дев’яти.
Львівська архиєпархія, найбільша нині за числом вірних в УГКЦ, започаткована 1540 року. Осідком Галицької митрополії Львів став 1807 року. Відтоді собор Святого Юра став символом УГКЦ. Зважаючи на це, навіть після того, як 21 серпня 2005 року осідок Глави Церкви перенесено до Києва, Львівська архиєпархія зберегла свій статус, а її єрарх – право носити титул архиєпископа. (Тут доречно зауважити, що в УГКЦ цей титул належить до посади, тоді як у Православних Церквах сан і архиєпископа, і митрополита є персональним відзначенням заслуженого владики, що очолює рядову єпархію або є лише вікарієм.) З 8 листопада 2005 року Архиєпископом Львівським є владика Ігор Возьняк, ЧНІ. У Львові знаходяться Український католицький університет та Львівська духовна семінарія Святого Духа, частина Патріяршої Курії УГКЦ під проводом владики Гліба Лончини.
Івано-Франківська єпархія веде свою історію з 26 березня 1885 року. Нинішній єпарх – владика Володимир Війтишин. Діють Івано-Франківська теологічна академія і Вища духовна семінарія ім. св. свящ. Йосафата. Відоме відпустове місце – Гошівський монастир оо. ЧСВВ.
Самбірсько-Дрогобицька єпархія, утворена 20 квітня 1993 року, — одна зі спадкоємиць давньої (1087 рік) Злученої єпархії Перемиської, Самбірської і Сяноцької. Владика Юліан Вороновський є водночас Архимандритом монахів Студійського уставу. Число парафій у СДЄ нині найбільше серед усіх єпархій УГКЦ. В єпархії діють Духовна семінарія блаж. свщмчч. Северіяна, Йоакима та Віталія, ЧСВВ, і Катехитичний інститут Пресвятої Трійці.
Коломийсько-Чернівецька єпархія на чолі з владикою Миколою Сімкайлом, ровесниця попередньої, охоплює півтори області: нечисленні громади на території досі переважно православної Північної Буковини нині об’єднано в Буковинський вікаріят, який очолює о. Валерій Сиротюк.
До складу заснованої тоді ж Тернопільсько-Зборівської єпархії згодом долучено територію Хмельницької області. У смт Велика Березовиця знаходиться Вища духовна семінарія імені Й. Сліпого. Загальновідомі Марійський духовний центр у с. Зарваниця – головне відпустове місце цілої Церкви – та меморіальний комплекс-музей Патріярха Йосифа у його рідному с. Заздрість. Єпарх – владика Василь Семенюк.
Бучацька єпархія (з центром у м. Чортків) утворена 21 липня 2000 року. 28 липня 2007 року, після відсторонення Римом владики Іринея Білика, ЧСВВ, від управління єпархією, її Апостольським адміністратором призначено отця-василіянина Дмитра Григорака.
Сокальсько-Жовківська єпархія (від заснування 21 липня 2000 року до 18 вересня 2007 року носила назву «Сокальська») успадкувала частину території, скасованої під час реорганізації Зборівської. Єпарх – владика Михаїл Колтун, відпустовий центр – Крехівський монастир оо. ЧСВВ.
Постала тоді ж Стрийська єпархія на чолі з владикою Юліаном Ґбуром вирізняється своєрідною конфігурацією, зумовленою виділенням території п’яти адміністративних районів зі складу надто «багатолюдної» Львівської архиєпархії. На теренах знаходиться відоме місце прощ – ставропігійна Унівська лавра Студійського уставу.
********
Мукачівська греко-католицька єпархія (осідок у м. Ужгород), хоча й вважається спадкоємицею місії свв. Кирила і Методія у IX ст. та Ужгородської Унії 1646 року, канонічно була заснована лише 19 вересня 1771 року. Єпархія не належить до УГКЦ, а разом з екзархатом у Чехії та Піттсбурзькою митрополією у США складає т. зв. Рутенську ГКЦ, яка є Церквою sui iuris, підлягаючи безпосередньо Конгрегації Східних Церков Ватикану. Інші Церкви та єпархії в сусідніх державах, які також походять від Мукачева, нині стали окремими Церквами. У самій МГКЄ після виходу з підпілля (1949—1989) існував конфлікт між поборниками автономності і прихильниками приєднання єпархії, відповідно до нових політичних реалій, до УГКЦ. Сьогодні єпархія залишається канонічно незалежною від УГКЦ також через те, що серед її вірних є угорці, румуни та словаки, для яких наголос на «українськости» Церкви є зайвим. З 12 листопада 2002 року єпархією керує Апостольський адміністратор владика Мілан Шашік, СМ. Освіту забезпечує Ужгородська духовна академія ім. блаж. Теодора Ромжі, єпископа-мученика.
Православні Церкви
Як свідчать соціологічні дослідження, саме на заході України (на Волині, Поділлі, Буковині, а з ХХ ст. — і на Закарпатті) концентрується значна частина пастви Православних Церков, зокрема Української Православної Церкви (МП) митрополита Володимира Сабодана. Хмельницька область стала першою в Україні, де діють три православні єпархії однієї Церкви: Хмельницька (митрополит Антоній Фіалко), Кам’янець-Подільська (архиєпископ Феодор Гаюн) і новостворена Шепетівська (владика Володимир Мельник), які сукупно налічують 887 парохій.
Сусідня Чернівецька єпархія (митрополит Онуфрій Березовський) має в Північних Буковині та Бессарабії 401 парохію. Понад 100 з них — румуномовні, що дає Румунській ПЦ підставу заявляти про свої претензії на ці землі. Варто також зазначити, що місцеве с. Біла Криниця є важливим центром Руської Православної Старообрядної Церкви.
На Закарпатті, територію якого поділено між Мукачівською (владика Феодор Мамасуєв) і Хустською (архиєпископ Марк Петровцій) єпархіями, є 575 громад і найбільше в Україні монастирів — 29.
У галицьких областях УПЦ (МП) також представлена, хоча й менш чисельно: Львівська єпархія, яку провадить архиєпископ Августин Маркевич, має 60 громад, Івано-Франківська (архиєпископ Пантелеймон Луговий) — близько 30 парохій. 119 парохій Тернопільської єпархії (архиєпископ Сергій Генсицький) розташовані переважно у трьох північних районах області, які історично належали до Волині, проте у 1940 році були навмисно включені до складу Тернопільської обл. з метою «появи» на території Галичини православних — як підстави заснування для них власної православної катедри. Саме тут знаходиться Свято-Успенська Почаївська лавра — одна з найбільших святинь українців і православних, і греко-католиків. Лавра не підлягає єпархії. Її намісник, владика Володимир Мороз, є вікарієм Митрополита Київського.
Українська Православна Церква Київського Патріярхату присутня в усіх регіонах України, проте лише в чотирьох західних областях УПЦ КП має по дві єпархії. Найбільшою з них є Львівсько-Сокальська єпархія, яку провадить митрополит Андрій Горак. Під його орудою нині близько 220 парохій. Богословську освіту забезпечують Львівська духовна академія і семінарія. Дрогобицько-Самбірська єпархія (владика Матфей Шевчук) налічує близько 210 громад. Його попередник, владика Феодосій Пецина, з усуненням не змирився і подався в УАПЦ.
З 280 парохій у сусідній області близько 160 припадає на Івано-Франківську єпархію, яку очолює архиєпископ Іоасаф Васильків. Тут розташований відомий Манявський скит — Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир, що єдиним у Галичині не прийняв Унію та був закритий 1785 року австрійською владою. Освіту забезпечує Івано-Франківський богословський інститут. На чолі Коломийської єпархії стоїть єпископ Іоан Бойчук.
У Тернопільській області є також дві єпархії, які, щоправда, ділять паству не за територією, а за вірністю тому чи іншому архиєрею. Отож Тернопільсько-Бучацька єпархія, яку очолює владика Нестор Писик (наймолодший в Україні єпископ), має 126 парохій у 13 з 17 районів області. Решта парохій, близько 90, належить до Тернопільсько-Кременецької єпархії архиєпископа Іова Павлишина.
Схожа ситуація в Чернівецькій області, де бракує порозуміння між Митрополитом Чернівецьким і Кіцманським Данилом Ковальчуком (Кіцманська єпархія) і Архиєпископом Чернівецьким і Буковинським Варлаамом Пилипишиним (Чернівецька єпархія). На двох у них близько 140 парохій. При Чернівецькому національному університеті діє Духовне відділення КДА.
Хмельницьку єпархію (201 парохія) очолює архиєпископ Антоній Махота, Закарпатську (44 громади) — єпископ Кирил Михайлик.
Слід зазначити, що на відміну від «Великої» України, де УГКЦ і УПЦ КП та УАПЦ часто виступають союзниками, на заході, зокрема у Галичині, трапляються випадки протистояння між їх громадами, спричинені переважно майновими конфліктами.
Українська Автокефальна Православна Церква може вважатися «найближчою» до УГКЦ, оскільки серед її вірних переважають нащадки греко-католиків. Понад дві третини усіх парохій Церкви, яку нині очолює Митрополит Київський і всієї України Мефодій Кудряков і яка під час утворення на межі 1980–90-х років позиціонувала себе, протиставляючись УГКЦ, як «козацька», припадає на Галичину.
Найбільшою (367 парохій) є Львівська єпархія, якою керує архиєпископ Макарій Малетич. Саме з храму свв. Петра і Павла у Львові розпочалося нове відродження УАПЦ в Україні. Також в області діє окремий т. зв. Вікарний деканат Предстоятеля УАПЦ (вікарій о. Ігор Курпіта), що включає кілька парохій, які свого часу вийшли зі складу єпархії. Окрім того, у червні 2007 року звільнений з УПЦ КП Архиєпископ Дрогобицько-Самбірський Феодосій Пецина подав прохання про входження до складу УАПЦ. З 11 грудня його прийнято в її юрисдикцію як керуючого Дрогобицько-Самбірською єпархією УАПЦ. Щоправда, підтримали владику лише 5–7 його громад.
Тернопільсько-Подільська єпархія (Тернопільська і Хмельницька області, відповідно 282 і 74 парохії) перебуває під управлінням Предстоятеля УАПЦ Мефодія Кудрякова. Івано-Франківською єпархією (141 громада) керує владика Андрій Абрамчук, Митрополит Галицький. У Закарпатській та Чернівецькій областях УАПЦ фактично відсутня.
Окрім згаданих, у Львові діє Автономна православна громада Святого апостола і євангелиста Іоанна Богослова — митрополит Петро Петрусь, що 1999 року не знайшов собі місця поміж УАПЦ і УПЦ КП, та кількадесят мирян. З інших маргінальних юрисдикцій тут представлена Істинно-Православна Церква на Україні (митрополит Андрій Трегуб). Не слід теж забувати, що саме із Закарпаття 2002 року розпочинався новий етап діяльності Глави т. зв. УАПЦ-Канонічної Мойсея Кулика. Нещодавно він висвятив для своєї, незареєстрованої у державі, Церкви нового хор-єпископа Ужгородського і Закарпатського Василія.
