Чим далі віддалюємось від дня смерти, відходу у по той бік, у Божі засвіти, Слуги Божого, князя Української Церкви, митрополита Києво-Галицького Андрея Шептицького, то наступила п’ятдесят п’ять років тому, 1944 р. в історичний день українського народу, яким є День Першого Листопада, що був символом незалежності! західної України, тим більше утверджуємо собі його незрівняну велич неперевершеного … Читати далі
В неділю, 14 грудня 1997 року, в родинному селі Шептицьких — Прилбичі, що в Яворівському районі Львівської області, відбулась незвичайна подія — посвята хреста і наріжного каменя на місці, де незабаром зводитиметься церква та музей Андрея Шептицького. Цій події передувала копітка підготовча робота райдержадміністрації на чолі з головою Степаном Лукашиком. Ініціятива спорудження храму та музею … Читати далі
Бажалось би з такої круглої дати, півстоліття з дня смерти князя Української Церкви Митрополита Києво-Галицького, Слуги Божого Андрея Шептицького, сказати щось особливого, щось оригінального, щось такого, що віддзеркалювало б його величну природню простоту, а водночас його багатогранне і глибоке змістом християнсько-творче життя, що народжувалось на основі основ Христової Церкви, якою є Божа Заповідь — Любов. … Читати далі
(Продовження з червневого числа) А тепер моя інтерпретація: В Україні були ще живі традиції Володимира Великого і тих всіх ієрархів, які вводили у книги церковні службу перенесення мощей св. Николая Чудотворця з Мира у Барі. В Україні, так як і сьогодні, розумніші люди бачили тоді, що будучність народу в злуці зі Заходом, бо тільки ця … Читати далі
У травневому числі під цим заголовком надрукували листи Слуги Божого Митрополита Андрея до української віруючої православної інтелігенції і лист до всіх високопреосвященних і преосвященних православних архиєреїв в Україні і на українських землях. Також надрукували дві відповіді Архиєпископа Краківського і Лемківського Владики Паладія і Екзарха України, Митрополита Волинського і Житомирського Владики Олексія. У цьому числі друкуємо … Читати далі
(Продовження) 21 червня — Митрополит відправив Богослуження в латинській катедрі у Львові. Того таки дня в резиденції єпископа Бандурського відбувся святковий бенкет у честь Митрополита, єпископа Чеховича й членів греко-католицької капітули. 22 червня — Митрополит був гостем на обіді в архиєпископа Й. Більчевського. 17 липня — Митрополит виїхав на довший час на провінцію. 31 липня-3 … Читати далі
Хоч українська й чужомовна література про Митрополита Шептицького досить велика, вона не усистематизована, повторяє часто загально знані відомості й не вичерпує теми про його многогранну діяльність. Дослідженя пастирської, наукової і філянтропічної праці Князя нашої Церкви було утруднене браком доступу до архівів чи донедавна відсутністю важніших галицьких періодичних видань, зокрема газет. Тепер справи дещо покращали; політика … Читати далі
Від ХVІ сторіччя Росія була постійним притягаючим тереном для різного рода місіонарів, паломників і «туристів», що не лише цікавились її духовістю, християнським життям і Церквою, але й хотіли лишити в ній свій слід, вплив чи й якусь переміну. Протестанти і кальвіністи із сусідньої Польщі і Литви висилають своїх проповідників і міністрів (служителів), щоб зискати Росію … Читати далі
Під такою назвою у німецькому тижневику «Ді Цайт» була надрукована стаття за 5.VІІ. 1985 p., яку друкуємо в українському перекладі. Назва цієї статті у німецькій мові звучала: «Айн Ґайліґер Абентоєр». Автором статті є німецький історик-журналіст Ганс-Якоб Штеле, який довгий час був кореспондентом у Римі. До речі, ці питання, думки і всякі неправдиві вигадки під тією … Читати далі
(Продовження з лютневого числа) Намагання поляків паралізувати впливи й дискредитувати усю діяльність Митрополита Шептицького не минули також його заходів для об’єднання Церков. Уважаючи унію тільки помостом до переведення православних на латинський обряд і з цим до винародовлення, поляки старалися применшити доцільність Велеградських з’їздів, зорганізованих о. Антоніном Стояном і Митрополитом Шептицьким, підсуваючи їм політичний характер та … Читати далі