До кадрів найбільше вимогливих та об’єктивних польських дослідників, зокрема найновішої доби наших взаємин з поляками, належить безперечно Ришард Тожецькі. Він не вдовольняється самими писаними джерелами, які йому доступні та які він дуже докладно перевіряє та аналізує, але він у всяких сумнівних чи недокладних справах засягає опінії свідків чи живучих ще учасників тих подій, про які … Читати далі
Вступ Стах Дашо — син міщан Самбора. Після завершення середньої освіти в польській гімназії в Самборі поступив до Духовної Семінарії в Перемишлі із двома своїми товаришами П. Голинським та Стахом Кабарівським. У 1918 р. стає в ряди УГА, переходить з нею всі походи як підстаршина Полевої Лічниці Третього Корпусу. Після програних Визвольних Змагань опиняється в … Читати далі
(Продовження) Батько своєю працею та підприємливістю, може у меншій мірі у своєму селі, але зате активною участю в житті цілого повіту, виробив собі тверду позицію навіть в антиукраїнськім старостві. Чи допомога в час якогось лихоліття, чи розбудова економічного життя, чи опіка над школами та учителями — без його активної участи не відбувались. Він теж в … Читати далі
У нас багато мовиться про церковну дисципліну. Але всі оці заклики та поучення багато в чому розбігаються з дійсністю, з реальним життям. Бо коли церковна дисципліна має бути чимось реальним, чимось обов’язуючим, — то вона мусить в однаковій мірі відноситись до осіб у мітрах, у колпаках, як і до звичайних вірних. Може саме до тих … Читати далі
(Друкуємо цього листа, у якому є недокладності, але щоб показати, як читачі сприймають останні потягнення ватиканських чинників. Редакція) Найстарша єпархія Київської Митрополії, Перемишльська, проіснувала помимо всяких політичних перемін. Разом із залишками Греко-католицької Церкви зазнавала всіх благ більшовицького насилля й спроби ліквідації цілої Греко-католицької Церкви й хоч розділена кордоном на Сяні, вижила. А коли заіснувала можливість … Читати далі
Станіслав Стемпєнь, редактор праць «Південно-східнього Наукового Інституту» в Перемишлі, добрий знавець українських проблем, помістив у першому томі праць під назвою «Досліди з історії християнства на етнічному пограниччі», а перший том має назву «Польща — Україна, тисячоліття сусідства». Це опрацювання доповідей та доповнень до них, які були виголошені на Науковій Сесії, присвяченій 1000-літтю хрещення Руси-України, а … Читати далі
(Закінчення) Як згадувано, Передільниця була чисто українським селом, але теж селом злодійським. Коли батько попав на парафію у 1918 році, то в селі, крім церкви, не було ніякої громадської установи. Навіть корчми не було, бо жиди боялись там замешкати. Всякі намагання батька оживити громадське життя розбивалося об мур злодійських пересудів та злодійського закону солідарности. Навіть … Читати далі
На настирливі домагання мами у 1918 році батько переноситься із знищеної війною дощенту Ярославщини на спокійнішу парафію. Бо коли батько повернувся після воєнних дій з Відня, то єпископ доручив йому опіку над 21 селом, де не було священиків. Одинокий старенький о. Лазор в Ляшках залишився, але він вже сам з хати вийти не міг, то … Читати далі