Свіжий номер

2(514)2026

Час ставати сильнішими

Стати автором

“Коли йде мова про благодійність, то постає дилема: віддати людині щось, з повноти свого, чи забезпечити тим, що їй справді належить?”

Про суспільну солідарність, приватне донорство, систему соціального захисту базовану на принципах Соціального вчення Католицької Церкви та багато іншого у розмові з Андрієм Васьковичем – президентом Карітасу України (2001-2021), членом правління Карітасу Європи (2007-2015), та віце-президентом Карітасу Європи (2011-2014). Нещодавно Андрій Васькович склав повноваження президента Міжнародного благодійного фонду Карітас України. За двадцять років під його керівництвом … Читати далі

Папа до могутніх землі: В ім’я Боже, змініть цю систему смерті

Papa FЧерез відеопослання до учасників четвертої всесвітньої зустрічі народних рухів Папа Франциск звернувся із рішучим закликом до могутніх планети будувати справедливіший, солідарніший і більш братерський світ.

 

Заклик до тих, хто володіє патентами на вакцини, дев’ять детальних «Звертаюся із проханням у Боже ім’я», до яких додаються два інших, не менш точних, прохань до урядів і релігійних провідників. Промова, з якою Папа Франциск звернувся до учасників четвертої всесвітньої зустрічі народних рухів, є черговим етапом у соціальному вченні Церкви, спрямованому на сприяння зміні суспільно-економічної парадигми з низів, через належне цінування народних інстанцій, середніх ланок, тих, кого система відкидає мов непотріб.

 

Четверта всесвітня зустріч народних рухів

В суботу, 16 жовтня 2021 р., у онлайн-режимі відбулася друга сесія четвертої всесвітньої зустрічі народних рухів, до якої за посередництвом відеопослання приєднався Папа Франциск, який належить до ініціаторів цього міжнародного форуму.

Згадані рухи, названі «народними», зродилися в Латинській Америці. Вони об’єднують жертв суспільної маргіналізації, людей, змушених жити і працювати на периферії суспільства, а також захищати власні інтереси, консолідуючись саме у такі асоціації, не маючи права на організацію традиційних профспілок. Вони представляючи різні «галузі» неформальної економіки, як от збирачів вторинної сировини, вуличних торговців, осіб, які скуповують і перепродують вживані речі, ремісників, поденних найманих робітників, тощо.

Ще як архиєпископ Буенос-Айреса, Папа Франциск підтримував близькі стосунки з такими рухами в Аргентині. Після обрання на Петровий престол він не перестав цікавитися тематикою, більше того, став промоутером всесвітніх зустрічей, беручи в них участь, адже перша і третя в 2014 та 2016 роках відбувалися у Ватикані, а друга (2015 року) в Болівії збіглася з його Апостольським візитом до цієї країни. З огляду на пандемію, четверта зустріч відбувається в онлайн-форматі, перша сесія пройшла в липні.

 

Вийти з парадигми пасивного прийняття

Промовляючи до учасників четвертої зустрічі, Папа називає їх «соціальними поетами», дякуючи за те, що вони роблять і за те, що викривають несправедливість. Згадуючи про продовольчу кризу, що цього року вразила на 20 мільйонів більше людей і жертви якої можуть перевищити кількість жертв від Covid-19, Святіший Отець закликав перемінювати «структури гріха», як їх називає соціальна доктрина Церкви. За його словами, незважаючи на те, що говориться, зокрема і в католицькому середовищі, особистих змін, хоч вони завжди необхідні, недостатньо, потрібно також належно пристосовувати наші суспільно-економічні моделі, які в багатьох випадках втратили людське обличчя. Постійно покликаючись на принципи, описані в Компендіумі соціальної доктрини Церкви, Глава Католицької Церкви закликає виходити із пасивного прийняття, що спонукає повторювати: «альтернативи не існує», «це єдина можлива система»…

 

Іменем Бога

Особливістю цього послання є кількість та специфіка окремих закликів «в ім’я Бога», які Папа Франциск звертає до різних впливових сфер, закликаючи до переосмислення існуючої системи:

«До всіх хочу звернутися з проханням у Боже ім’я. До великих лабораторійаби вони лібералізували патенти. Щоб зробили жест людяності і дали змогу кожній країні, кожному народові, кожній людині мати доступ до вакцини. Існують такі країни, де лише три-чотири відсотки населення щеплені.

Іменем Бога звертаюся до фінансових груп і міжнародних кредитних організацій з проханням дати змогу бідним країнам забезпечити першочергові потреби своїх людей та скасувати борги, часто набрані всупереч інтересам цих народів.

В ім’я Бога попрошу великі гірничо-видобувні, нафтові, лісопромивлові, агропромислові компанії, як також ті, що займаються нерухомістю, перестати нищити ліси, водні угіддя та гори, перестати забруднювати річки та моря, перестати отруювати народи та харчі.

Великі продовольчі компанії іменем Бога прошу перестати нав’язувати монопольні структури виробництва та дистрибуції, які роздувають ціни та, врешті-решт, відбирають хліб у голодних.

Виробників і контрабандистів зброї в Боже ім’я прошу повністю припинити свою діяльність, яка розпалює насильство та війну, часто в рамках геополітичних ігрищ, ціною яких є мільйони життів і переміщення.

Божим іменем звертаюся з проханням до технологічних гігантів перестати експлуатувати людську слабкість, уразливість людей з метою прибутків, не рахуючись зі зростанням мови ненависті, ґрумінґу, фейкових новин, теорій змови, політичної маніпуляції.

Гігантів телекомунікації в Боже ім’я прошу лібералізувати доступ до освітнього вмісту та взаємообмін з учителями за посередництвом інтернету, щоби бідні діти могли здобувати освіту в контексті карантину.

В ім’я Бога прошу засоби комунікації покласти край логіці постправди, дезінформації, дифамації, обмовам і хворобливому захопленню скандалами та каламутними історіями. І щоб вони старалися робити внесок у загальнолюдське братерство, у співпереживання із найбільш пораненими.

Могутні країни іменем Бога прошу припинити агресію, односторонні блокування та санкції проти будь-яких країн у будь-яких частинах землі. Ні неоколоніалізмові. Конфлікти повинні вирішуватися в багатосторонніх інстанціях, як ООН. Ми вже бачили, чим завершуються односторонні інтервенції, інвазії та окупації, навіть якщо вчинені з найблагородніших мотивів».

Ще два окремі прохання Папа звертає до урядів і політиків, аби вони представляли свої народи та трудилися для спільного блага, і до релігійних провідників, аби Боже ім’я ніколи не використовувалося для розпалювання війн чи провокування державних переворотів.

 

Щоб мрія ставала дійсністю

Папа усвідомлює критику з боку тих, які вважають такі цілі «недосяжними». Та, за його словами, вони «мають здатність спонукати нас до руху». Тож чим більше людей мріятимуть разом про ці зміни, докладаючи зусилля для їх здійснення, тим більше мрія зможе ставати дійсністю.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Джерело: Радіо Ватикан

Мирослав Маринович: «Виявилося, що нам легше боротися за цінності, аніж жити згідно з ними»

«Виявилося, що нам легше боротися за цінності, аніж жити згідно з ними». Майдани засвідчили, що в стані ентузіазму ми таки можемо довіряти одне одному, а значить, можемо бути і в солідарності одне з одним. Це надзвичайно цінний досвід. Проте коли ентузіазм спадає, багато що вертається «на круги своя». Так-от, негативну тенденцію переламають люди, які будуть спроможні зберігати вірність цінностям навіть тоді, коли за це треба буде платити високу ціну.

Про пріоритети і культуру

о. Юрій Блажиєвський Людський досвід формує культуру – діло рук людини. Культура в розумінні колективної людської діяльності становить надзвичайно важливу ланку для поєднання Божественного поклику згори (сфера «духовності») та інструментів людської відповіді на цей поклик (сфера «релігійності»). Загальновідомо, що найдавніші збережені витвори людської культури були «релігійними» проявами її «духовності». Це поховання і предмети, які можна в … Читати далі

The Ukrainian Catholic Church in the USA: Challenges and Responses

Patriarch Josyf Slipyj called upon his faithful to maintain the Ukrainian Catholic Church, with its language and traditions, in the diaspora. As the diaspora’s contributions to Ukraine in various fields, including religion, have shown, it succeeded in this task. Today, it is time to set ourselves a different goal. For Ukrainian Catholics, that goal should be to develop a truly patriarchal and evangelizing church in the lands of settlement.

Вростання у молитву Церкви

о.-д-р Василь Рудейко «Молитва Церкви має бути такою, яку міг би зрозуміти кожен, хто зайде в храм», – така думка побутує нині серед пасторально орієнтованих і ревних священників. Що подумає про те слово, той зворот чи обряд, звертання, ризи «людина з вулиці», «середньостатистичний християнин», «невоцерковлена людина» і так далі? Як вона поставиться до нашої більш ніж … Читати далі

Rev. bishop Nicholas Samra: I don’t like the term “diaspora”. I am home, and the people already here are home

– Our Church has struggled with latinization for four centuries. Some have made a distinction between Latin practices that have been “organically” assimilated into our rite and those that should be excluded. Others have sought a “pure” Byzantine rite. What is your Church’s experience with latinization?  We have internally certainly been latinized, particularly since our communion with Rome, which took … Читати далі